Розглянуто процеси засолення грунтових вод, які відбуваються під час розробки калійних родовищ, що пов'язано з розчинністю у воді соляних і соленосних порід, а також з великими обсягами відходів переробки калійних руд. Для кількісної оцінки процесу взаємодії розчинених солей з поверхнею кварцевого піску, що є у більшості випадків наповнювачем гравійно-галькових відкладів, проведено низку експериментів. Одержані дані свідчать про ряд особливостей формування сольового забруднення підземних вод. Наведено результати експериментів.

Розглянуто концепцію вивчення процесу розповсюдження промислових викидів у приземному шарі атмосфери. Побудовано математичну модель розсіювання з урахуванням динаміки польоту важких частинок.

Досліджено проблему аеротехногенного забруднення навколишнього середовища в районі дії гірничо-хімічних підприємств. Проаналізовано сучасні досягнення щодо вирішення даної проблеми. Встановлено особливості формування екологічної небезпеки гірничо-хімічних виробництв, виявлено масштаби їх впливу на довкілля. Розроблено й апробовано природоохоронні заходи та засоби зменшення впливу відходів калійних виробництв на навколишнє середовище. Побудовано математичну модель розсіювання шкідливих речовин в атмосфері з урахуванням висоти джерела викиду, швидкості вітру, густини та розміру частинок. Наведено результати експериментальних досліджень аеротехногенного забруднення зони аерації солевідвалами Домбровського кар'єру, зафіксовано явище підвищення водопроникності глинистих грунтів у випадку зростання концентрації сольового фільтруючого розчину. Для спрощеної моделі балансу маси речовини, розчиненої в елементі водоносного пласта, запропоновано методику визначення рівня забруднення підземних вод на підставі розрахунку концентрації мігруючої речовини. Запропоновано новий спосіб очищення повітря від пилу, наведено рекомендації щодо його використання у процесі реконструкції калійних виробництв ВАТ "Гірхімпром".

Розкрито теоретичні основи безпеки життєдіяльності, описано методи визначення ризику, зокрема, інженерний, модельний, експертний та соціологічний. Висвітлено концепції безпеки трубопровідного транспорту. Розглянуто питання моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій у процесі експлуатації нафтогазопроводів. Проаналізовано особливості структурно-функціональної організації людини в контексті її взаємодії з навколишнім природним і технічним середовищем. Визначено джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені фактори (природні, техногенні та соціально-політичні), вплив іонізуючого випромінювання та електромагнітних полів на організм людини, наслідки ураження електричним струмом. Розкрито особливості надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків.

Наведено класифікацію промислових викидів за ступенем дисперсності. Розглянуто методи досліджень турбулентної дифузії домішок у повітряному середовищі. Рекомендовано рівняння для визначення турбулентної седиментації. Побудовано математичну модель, що описує рух частинок у повітрі залежно від їх густини та розміру з урахуванням числа Рейнольдса.

Запропоновано метод визначення поля концентрації забруднення грунту в областях складної (неопуклої) форми та проведено його апробацію. Наданий підхід базується на застосуванні методу зважування мір.