Наведено дані польового двофакторного досліду за впливом мікробних препаратів та задерніння міжрядь виноградника на родючість лучного грунту і продуктивність насадження. Обгрунтовано оптимальні сполучення трав та мікробних препаратів для підвищення родючості грунту і збільшення врожаю винограду.

Метафоричний потенціал мови Ф.І. Тютчева досліджувався в лінгвокогнітивному аспекті, що сприяло розширенню уявлення про природу ключових понять у його поезії, а також уможливило системний опис метафоричних моделей, виявляючи загальновідомі та індивідуально-авторські складові. У філософської поезії Ф.І. Тютчева художня картина світу реалізується в мегасферах "хаос" vs "космос", "день" vs "ніч", "життя" vs "смерть", що є джерелами створення метафоричних моделей "хаос → "першооснова життя", "хаос → нічна стихія", "хаос → безодня", "хаос → сон", "космос→ земля ↔ небо", "космос → день", "космос → ніч", "космос → природа", "день → світло", "день → дрімота", "ніч → сутінки", "ніч → світло", "ніч → звук", "життя → природний цикл", "життя → водна стихія", "життя → день", "життя → вогонь", "життя → сон", "життя → мандрівка", "життя → мить", "життя → коло", "смерть → кінець", "смерть → поріг/ двері", "смерть → сон", "смерть → любов", "смерть → тьма", "смерть → згасання". Різноманітність лексико-граматичних засобів мовної актуалізації аналізованих понять зазначає їхню соціальну значущість в когнітивній картині світу Ф.І. Тютчева. Основою метафоризації ключових понять служать: на семантичному рівні - асоціативні ознаки, що зумовлюють співвіднесеність того чи того елемента лексичної структури тексту з різними текстовими смислами, з різними поняттями; на когнітивному рівні — "асоціативні перехрещування", що маніфестують постійні асоціативні зближення ключових понять світобачення у філософській ліриці Ф.І. Тютчева.