Висвітлено питання використання електромагнітних полів (ЕМП) у технологіях продуктів харчування. Розглянуто вплив ЕМП різного діапазону на біологічні системи: воду, мікроорганізми, продукти харчування. Розкрито сутність одного з різновидів електромагнітного поля - вихрового шару феромагнітних частинок (ВШФЧ). Проаналізовано експериментальні дані впливу ВШФЧ і ЕМП на воду та мікроорганізми пшеничного борошна, а також результати біологічного дослідження даного впливу на органи щурів, що вживали в їжу такі продукти. Запропоновано технології виробництва продуктів з використанням ВШФЧ і ЕМП.

Освещены вопросы использования электромагнитных полей (ЭМП) в технологиях продуктов питания. Рассмотрено влияние ЭМП разного диапазона на биологические системы: воду, микроорганизмы, продукты питания. Раскрыта сущность одной из разновидностей электромагнитного поля - вихревого слоя ферромагнитных частиц (ВСФЧ). Проанализированы экспериментальные данные влияния ВСФЧ и ЭМП на воду и микроорганизмы пшеничной муки, а также результаты биологического исследования данного влияния на органы крыс, употреблявших в пищу такие продукты. Предложены технологии производства продуктов с использованием ВСФЧ и ЭМП.

Обгрунтувано та розроблено нові технології виробництва борошняних виробів з використанням дріжджів, активованих у вихровому шарі феромагнітних частинок поворотного перемінного поля у складі водно-борошняної суспензії. Теоретично обгрунтовано перспективність інтенсифікації процесу виробництва борошняних виробів з дріжджового тіста за рахунок активації дріжджів у перемінному магнітному полі з мікровихровим перемішуванням середовища. Встановлено оптимальний вміст борошна в середовищі активації та оптимізовано параметри процесу в апараті ВА-100. Розроблено спосіб активації дріжджів. Вивчено вплив обробки на компоненти середовища активації: дріжджі, воду, борошно. Досліджено вплив активації на процеси тістоведення. Розроблено прискорену технологію борошняних виробів зі скороченим до 30-35 % процесом бродіння, а також технології зі зменшеною на 30 % витратою дріжджів у рецептурах борошняних виробів. Апробовано нові технології за виробничих умов. Розроблено нормативну документацію на борошняні вироби, визначено економічну ефективність.

Висвітлено питання організації раціонального санітарного режиму ресторанів. Обгрунтовано санітарно-гігієнічні вимоги до технологічного процесу виробництва, реалізації готової кулінарної продукції, заходів профілактики харчових отруєнь, оцінки якості харчових продуктів, організації дитячого, лікувального та лікувально-профілактичного харчування. Розкрито основи профілактики харчових захворювань мікробної та немікробної природи у ресторанах.

Освещены вопросы организации рационального санитарного режима ресторанов. Обоснованы санитарно-гигиенические требования к технологическому процессу производства, реализации готовой кулинарной продукции, мероприятий профилактики пищевых отравлений, оценки качества пищевых продуктов, организации детского, лечебного и лечебно-профилактического питания. Раскрыты основы профилактики пищевых заболеваний микробной и немикробной природы в ресторанах.

Розглянуто спосіб обробки рослинної сировини у вихровому шарі феромагнітних частинок та електромагнітному полі. Показано структурні зміни рослинної сировини після обробки. Представлено результати впливу обробки дикорослих плодів шипшини, обліпихи та калини на фізико-хімічні показники екстрактів.

Обгрунтовано технології виробництва оздоблювальних кремів з використанням порошків дикорослої сировини. Розроблено технології переробки відходів хеномеліса. Досліджено технологію і властивості паштетів з м'яса птиці та хеномеліса. Увагу приділено питанням удосконалення технології варених ковбас з використанням купажованих жирів і пробуджених зерен ячменю. Детально розглянуто процес переробки хеномеліса у соковому виробництві.

Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено механізми дії вихрового шару феромагнітних частинок (ВШФЧ) на оброблювану сировину, які проявляються в магнітних (прискорення хімічних і біохімічних реакцій унаслідок магнітно-польового ефекту) і немагнітних ефектах (за рахунок зіткнень феромагнітних частинок їх кінетична енергія перетворюється в механічну роботу з руйнування твердих часток матеріалу, що обробляється). Оптимізовано режими й основні технологічні параметри обробки у ВШФЧ порошкоподібної, рідкої сировини. Встановлено залежності змін властивостей сировини, окремих її компонентів і зменшення кількості мікроорганізмів. Сформульовано наукові принципи технологій борошняних кондитерських, хлібобулочних виробів і соусів емульсійного типу. Доведено високу безпечність для людини обробки сировини у ВШФЧ. Проведено комплекс заходів з упровадження розробок технологій у закладах ресторанного господарства та харчової промисловості України. Показано соціально-економічну ефективність виробництва харчових продуктів з сировини, обробленої у ВШФЧ.

Наведено розроблені принципові технологічні схеми одержання рослинних екстрактів за допомогою методу настоювання за постійної температури з плодів шипшини, обліпихи та калини, оброблених у вихровому шарі феромагнітних частинок, а також напоїв, морсів і фізів на їх основі. Принципові технологічні схеми використано під час розробки технічних умов "Напої безалкогольні на основі рослинних екстрактів".

Проаналізовано попит на науково-технічну продукцію підприємствами готельного господарства. Вивчено розвиток екскурсійного туризму в Україні. З'ясовано стан і перспективи розвитку готельного ринку. Розглянуто проблеми використання системи гостинності "all inclusive" готелями Туреччини. Досліджено інноваційні способи процесу створення меню. Визначено принципи функціонально-планувальної організації спортивно-туристичних готелів.

Розкрито наукові та практичні передумови використання олійної сировини в харчових технологіях. Проаналізовано сучасну базу олійної сировини в контексті якісного та достатнього продовольчого забезпечення населення. Розроблено технології борошняних кондитерських виробів (із пісочного, бісквітного, кексового тіста) із заміною частки пшеничного борошна на гарбузове голонасінне. Доведено, що гарбузове насіння - потенційне сировинне джерело, яке цінне хімічним складом і біологічними властивостями, тому є доцільним для широкого використання підприємствами харчової промисловості, ресторанного господарства у виготовленні продуктів і страв, особливо для лікувально-профілактичного, дієтичного та фізіологічно-функціонального харчування. Зазначено, що збивання цукрово-жирових компонентів рецептури доццільно проводити разом із борошном гарбузовим голонасінним, а пшеничне борошно вносити у збиту суміш.

Наведено результати дослідження джерел світла для вирощування рослин в умовах закритого грунту, характеристик штучних алмазних порошків за формою кристалу, а також відповідності світлодіодних світильників вимогам технічних регламентів. Окреслено тенденції розвитку малого торговельного підприємництва. Увагу приділено оцінці якості цукрової кукурудзи консервованої за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Висвітлено маркетингові особливості роботи контакт-центру. Проаналізовано сучасний стан і перспективи проєктування екологічних засобів розміщення. Подано інформацію щодо сучасних трендів у ресторанному господарстві як інструменту підвищення конкурентоспроможності вітчизняних закладів харчування. Розглянуто питання вдосконалення технології напоїв оздоровчого спрямування з використанням рослинної сировини. Описано можливості розширення асортименту м'ясних січених виробів за рахунок використання спіруліни. Розкрито методологічний потенціал синергетичного підходу у професійній діяльності викладача вищої школи. Висвітлено теоретико-методологічні засади професійної підготовки фахівців на основі інноваційних технологій навчання.

Розглянуто актуальні проблеми готельно-ресторанної справи, харчових технологій, а також освітніх, педагогічних наук. Проаналізовано сучасний стан упровадження креативних концепцій найбільш популярних хостелів в Україні та світі, встановлено необхідність створення хостелу інноваційного формату в м. Миргород Полтавської області. Окреслено перспективи розвитку готелів ділового призначення в Україні. Вдосконалено технологію вівсяного печива з використанням продуктів переробки горіхів. Досліджено вплив порошку м'якоті кавуна на властивості бісквітного напівфабрикату. Увагу приділено конфліктам адаптаційного періоду у студентській групі та їх профілактиці. Охарактеризовано засоби неформальної освіти майбутніх фінансистів. Висвітлено потенційні можливості розвитку особистості майбутнього фахівця гуманітарної сфери засобами музейної педагогіки.