Підкреслено роль Львова як українського національно-культурного центру кінця XIX ст. у становленні та розвитку літературного таланту П. Грабовського.

Досліджено формування та функціонування ідейно-естетичних угруповань у літературній критиці на матеріалах львівської літературної періодики. Проаналізовано спектр львівських літературних періодичних видань і з'ясовано їх тематико-типологічні особливості. Висвітлено особливості літературної дискусії у Західній Україні у 20 - 30-х рр. XX ст. і роль у цьому даної періодики. Значну увагу приділено своєрідності письменницької та наукової критики у різних жанрах літературно-критичних публікацій.

Розглянуто діяльність М. Рудницького як організатора української періодики в передвоєнній Галичині, його журналістську працю, оригінальні літературно-критичні погляди.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4г(4Укр)6д + Ш5(4Укр)6-319

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості функціонування найпопулярніших літературних електронних видань і сайтів: ЛітАкцент, Гоголівська академія, Сумно?Ком, Укр.Літ. Домінантами їх діяльності стала популяризація української книжки в Інтернеті. Тематикою ресурсів є проблеми сучасного літературного процесу, видавничі новини, літературні конкурси як можливість реалізації для молодих авторів та як шлях пошуку авторів для видавництва. Найпопулярнішими жанрами літературних електронних видань виявилися рецензії, огляди та репортажі і як такі, що найкраще сприяють популярності автора, промоції книжок та відображають динамічність літературного життя. Віртуалізація літературних та літературно-критичних текстів стає невід'ємною складовою сучасного літературного життя і видавничого процесу, адже взаємодія між окремими літературними сайтами надає змогу оперативно потенційному читачеві стежити за подіями в літературному житті та діалогічно відгукуватися на них.

Досліджено принципи аналізу літературного твору та взаємозв'язок літературно-критичного та редакторського аналізу. На основі історичних публікацій 20 - 30-х рр. XX ст. визначено культурно-просвітницьку місію редактора, критика, видавця. Водночас зроблено спробу провести паралель між сучасними західними посібниками із творчого письма й українським досвідом першої третини XX ст. Проаналізовано принципи редакторської праці з художніми текстами.