Охарактеризовано феномен фольклоризму в ліричних творах видатного українського письменника М. Старицького. Проаналізовано поетичні твори, де спостерігається процес спілкування автора з народнопоетичною творчістю. З'ясовано особливості переосмислення письменником фольклорних елементів, залучених до художньої канви його ліричних творів. На матеріалі його лірики, ліро-епіки досліджено ідейно-естетичну взаємодію фольклору та літератури від звичайних стилізацій до складного синтезу народних і власне літературних компонентів, розвиток літературної культури "відфольклорної" писемності.

Досліджено явища фольклоризму у ліриці, ліро-епіці та драматургії М. Старицького. Вперше на значному текстовому матеріалі предметно з’ясовано естетичне багатство фольклоризму творів письменника. Систематизовано й осмислено здобутки українського літературознавства та фольклористики в розкритті зв’язків двох художніх систем XIX — початок XX ст., продовжено та доповнено існуючі напрацювання дослідників літературного фольклоризму та процесу фольклоризації "книжних" творів, встановлено пріоритетні фольклорні жанри, художньо асимільовані М. Старицьким, та його індивідуальний внесок у творення культури українського літературного фольклоризму. Проаналізовано оригінальні твори М. Старицького в ключі народнопоетичних відображень, атрибутовано ряд пісенних і інших фольклорних компонентів його творчості. Докладне зіставлення драматичних переробок та інсценізацій письменника із їх першоджерелами дозволило розкрити еволюційно змінні та константні риси творчості митця щодо творчого опрацювання народнопоетичних джерел. Інтертекстуальне вивчення явища літературного фольклоризму творчості письменника виявило системний характер творчого спілкування М.Старицького з усною народною творчістю, особливості естетичної взаємодії митця з народнопоетичною традицією, ідейно-художню результативність його опрацювань фольклору.