Вперше доведено, що перебіг стабільної стенокардії (СС) у хворих на цукровий діабет (ЦД) ІІ типу супроводжується розвитком андрогенного дисбалансу, який посилюється зі збільшенням тривалості діабету та рівнем гіперглікемії. Зміни андрогенного балансу залежать від рівня інсуліну й інсуліночутливості. Виявлено зв'язок андрогенного дисбалансу з курінням і зловживанням алкоголем. Встановлено залежність клінічного перебігу й якості життя хворих на стенокардію в поєднанні з ЦД ІІ типу від рівня андрогенного забезпечення. Виявлено порушення показників ожиріння (збільшення індексу маси тіла (ІМТ) та співвідношення обвід талії / обвід стегон (ОТ/ОС)) у хворих на стенокардію та ЦД ІІ типу на фоні андрогенного дисбалансу, які супроводжувалися проатерогенними змінами ліпідного обміну (підвищення рівня загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), коефіцієнту атерогенності (КА) та зниженням холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ)). На моделі багатофакторного регресійного аналізу показано незалежний вплив індексу вільних андрогенів (ІВА) на збільшення ІМТ та ОТ/ОC у чоловіків з гіпоандрогенією та ЛПВЩ, ТГ, КА у жінок з гіперандрогенією. Вперше встановлено зміни імунної реактивності залежно від андрогенного балансу й інсуліночутливості в хворих на СС в поєднанні з ЦД ІІ типу. Виявлено кореляційну залежність між лімфоцитами крові й ІВА, Т-лімфоцитами й індексу чутливості до інсуліну. Відзначено, що стандартна терапія цукрознижувальними препаратами й інсуліном супроводжується змінами показників андрогенної забезпеченості. Проаналізовано вплив гіполіпідемічної терапії на показники андрогенного балансу. Вперше встановлено, що комплексне лікування хворих на СС із ЦД ІІ типу з використанням гіпо-гіпермагнітотерапії зменшує кількість ангінозних приступів і дозу лікарських засобів, покращує якість життя пацієнтів. Доведено, що гіпо-гіпермагнітне поле (ГГМП) володіє седативним ефектом, зменшує прояви андрогенного дисбалансу, покращує чутливість до інсуліну, сприяє корекції дисліпідемії Ц достовірному зниженню ЗХС, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), ТГ, КА), що в свою чергу зменшує кількість небажаних ефектів Ц підвищення концентрації аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ).

Проанализированы особенности течения и диагностики гипотиреоза на основании ретроспективного анализа историй болезней больных гипотиреозом, находящихся на лечении в КГК БСМП г. Львов с 2003 по 2012 гг. За этот период в КГК БСМП было диагностировано 11 случаев гипотиреоза. Течение гипотиреоза сопровождалось моносимптомностью на фоне слабовыраженных симптомов заболевания (общей слабости, энцефалопатирх, анемии, гипотонии, брадикардии, гипотермии) доминировали тошнота, рвота, гипотония, проявления сердечной недостаточности, боль в животе, пояснице, расстройства сознания, кардиалгии т.п. С другой стороны, диагностика осложнялась нетипичными проявлениями заболевания: артериальной гипертензией, тахикардией, гипертермией и снижением массы тела.

Проанализировано влияние факторов риска (гипергликемии, инсулинорезистентности, ожирения, дислипопротеидемии, артериальной гипертензии, курения, гиподинамии) на развитие ишемической болезни сердца (ИБС) и диабетической кардиомиопатии (ДКМП) на основании комплексного обследования 21 больного сахарным диабетом (СД), 16 - с ИБС, 5 - с ДКМП. Установлено, что развитие ИБС у больных СД 2-го типа в большей степени вызвано нарушением компенсации углеводного обмена, инсулинорезистентностью, ожирением II - III степени и повышением уровня холестерина липопротеидов низкой плотности, длительной артериальной гипертензией (более 5 лет), курением. При ДКМП существенное значение имеют длительность диабета, развитие микроангиопатий, инсулинодефицит. ДКМП чаще встречается у лиц женского пола в условиях гиподинамии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.1 + Р411-1 + Р415.12-1

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему кровотворення і кров

Хвороби системи кровотворення і крові. Клінічна гематологія

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.654 + Р410.140.67-3 + Р415.160.23-3

Рубрики:

Порушення жирового і ліпідного обміну

Стенокардія (грудна жаба)

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дані епідеміологічних досліджень свідчать, що післяаварійний період ознаменувався ростом захворювань системи кровообігу (СК). Основне підвищення спостерігається у періоді 12 - 22 років після аварії. Значні зміни відбулися у структурі захворювань на ХСК. На першому етапі (перші 5 років) перше місце у структурі ХСК посідала гіпертонічна хвороба, друге місце - ішемічна хвороба серця, третє - цереброваскулярні хвороби. На етапі 17 - 22-х років після аварії картина змінилася: перше місце посідає ішемічна хвороба серця, а гіпертонічна хвороба виходить на друге місце. Цереброваскулярні хвороби стійко утримують третю позицію. Зі збільшенням періоду спостереження рівень захворюваності на цереброваскулярні хвороби у структурі ХСК зростає з 6,5 % у 1988 - 1992 рр. до 15,8 % у 2009 - 2010 рр. незважаючи на зниження у 2003 - 2008 рр. Зростання рівня захворюваності на ХСК встановлено і у чоловіків, і у жінок, але рівень захворювань чоловіків значно перевищує аналогічні показники у жінок. У чоловіків показники сягали максимальних величин на етапі 2003 - 2008 рр. У наступні роки спостерігається значне зниження показника (достовірне зниження у 2009 - 2010 рр. порівняно з періодами 1988 - 1992 рр. і 2003 - 2008 рр.). У жінок підвищення захворюваності відзначалося до 2003 р. з максимальним рівнем у 1998 - 2002 рр. та подальшим достовірно підтвердженим зниженням. Через 22 - 24 роки після аварії встановлено явну тенденцію до зниження захворюваності у досліджуваного контингенту, що пов'язане, з одного боку, з реалізацією цих хвороб, а з іншого боку - зі значним зростанням смертності частини досліджуваної когорти. Для вирішення питань можливої залежності зростання рівня ХСК у дорослого евакуйованого населення у післяаварійному періоді через дію радіаційного й окремих нерадіаційних факторів на сучасному етапі проводиться аналіз рівня захворюваності СК залежно від дози - опромінення щитоподібної залози (дані ДРУ) і зовнішнього радіаційного опромінення та окремих факторів нерадіаційного характеру (за даними клініко-епідеміологічного реєстру ННЦРМ).

Данные эпидемиологических исследований свидетельствуют, что послеаварийный период ознаменовался ростом заболеваний системы кровообращения (СК). Основное увеличение отмечается спустя 12 - 22-х лет после аварии. Значительные изменения произошли в структуре заболеваемости СК. На первом этапе (первые 5 лет) первое место в структуре занимала гипертоническая болезнь (ГБ), второе место - ишемическая болезнь сердца (ИБС), третье - цереброваскулярные заболевания (ЦВЗ). Спустя 17 - 22-х лет после аварии картина изменилась: первое место занимает ИБС, а ГБ выходит на второе место. ЦВЗ стойко удерживают третью позицию. С увеличением периода наблюдения уровень заболеваемости ЦВЗ в структуре заболеваемости СК возрос с 6,5 % в 1988 - 1992 гг. до 15,8 % в 2009 - 2010 гг., несмотря на снижение относительно 2003 - 2008 гг. Рост уровня заболеваемости СК отмечен как у мужчин, так и у женщин, однако уровень заболеваемости у мужчин значительно превышает аналогичные показатели у женщин. У мужчин показатели достигли максимальных величин на этапе 2003 - 2008 гг. В последующие годы наблюдается значительное снижение показателя (достоверное снижение в 2009 - 2010 гг. по сравнению с периодами 1988 - 1992 гг. и 2003 - 2008 гг.). У женщин рост заболеваемости наблюдался до 2003 г. с максимальным уровнем в 1988 - 2002 гг. и дальнейшим достоверно подтвержденным снижением показателей. Через 22 - 24 года установлена явная тенденция к снижению заболеваемости у исследуемого контингента, что связано, с одной стороны, с реализацией этих заболеваний, а с другой стороны, со значительным увеличением смертности среди отдельных категорий пострадавших. Для решения вопроса возможной зависимости роста заболеваемости СК у взрослого эвакуированного населения в послеаварийном периоде от действия радиационного и отдельных нерадиационных факторов в настоящее время проводится анализ уровня заболеваемости СК в зависимости от дозы облучения щитовидной железы (данные ГРУ) и внешнего радиационного облучения и отдельных факторов нерадиационного характера (по данным клинико-эпидемиологического реестра).

Мета дослідження - вивчення впливу відомих факторів ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) та атеросклерозу на метаболізм сполучної тканини (СТ) у хворих з нестабільною стенокардією (НС). Проаналізовано вплив відомих факторів ризику ІХС та атеросклерозу на метаболізм СТ у хворих з НС. Обстежено 90 хворих з НС (середній вік хворих становив 62,33 +- 1,27 року). Залежно від метаболізму СТ та відповідно до поставлених завдань пацієнтів було розподілено на 3 групи: 1-а група - зі зниженим трансформуючим фактором росту beta1 (ТФР-beta1) і нормальним рівнем оксипроліну сечі; 2-а група - з нормальним ТФР-beta1 і високим показником оксипроліну сечі; 3-я група - з підвищеним ТФР-beta1 і нормальним рівнем оксипроліном сечі. У хворих 1-ї групи факторами ризику дестабілізації атеросклеротичної бляшки є ожиріння та частково куріння. Куріння провокує сповільнення анаболічних процесів у СТ - зниженню ТФР-beta1. Розвиток коронарних ускладнень хворих 2-ї групи з підвищеним катаболізмом колагену провокують надмірне фізичне навантаження та артеріальна гіпертензія. У хворих 3-ї групи до дестабілізації атеросклеротичної бляшки частіше призводить високий ступінь артеріального тиску та вік понад 65 років. Заключення: важливим етапом клінічного обстеження було дослідження стану метаболізму сполучної тканини на основі скринінгового визначення рівня ТФР-beta1 та загального оксипроліну сечі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.67

Рубрики:

Стенокардія (грудна жаба)

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.67 + Р415.160.23

Рубрики:

Стенокардія (грудна жаба)

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Р627.7

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі когортних епідеміологічних досліджень, які охопили тривалий період (1988 - 2016 рр.), установлено суттєві післяаварійні зміни здоров'я населення, евакуйованого із зони відчуження ЧАЕС у віці 18 - 60 років, що обумовлені захворюваннями системи кровообігу (СК). Загальна чисельність когорти дослідження склала 42 982 особи. Джерелом вихідної інформації були дані Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ). Для визначення впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС сформовано дві субкогорти. Одну субкогорту склали особи, які були на обліку ДРУ та мали дані про дози внутрішнього опромінення щитоподібної залози (ЩЗ). Другу - особи, які пройшли спеціальні клінічні обстеження та увійшли до бази даних клініко-епідеміологічного реєстру ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України" (КЕР). У змінах показників здоров'я евакуйованих у післяаварійному періоді визначено три основні періоди: перший, умовно названий раннім, припадає на перші 7 років, характеризується головним чином підвищенням частоти гіпертонічної хвороби, низьким рівнем інвалідності та смертності. Другий період (12 - 21 років із дати аварії), умовно названий віддаленим, характеризується суттєвим зростанням рівня хронічних захворювань СК і поступовим підвищенням рівня інвалідності та смертності. Третій (22 - 30 років із дати аварії), умовно названий пізнім, - період поступового зниження захворюваності на фоні суттєвого рівня інвалідності та смертності. Досліджено і проаналізовано структуру захворюваності, інвалідності та смертності від хвороб СК, надано характеристику динаміки показників залежно від віку на дату аварії, статі та часу, який минув після аварії. На основі ризик-аналізу встановлено дозозалежні ефекти в розвитку основних хвороб СК залежно від дози внутрішнього опромінення ЩЗ ізотопами йоду, а також зовнішнього гамма-опромінення всього тіла, одержано достовірні значення відносного ризику й ексцеси відносного ризику. Обґрунтовано рекомендації щодо оптимізації медичного контролю та профілактики в системі диспансерного нагляду за здоров'ям дорослого евакуйованого населення у віддалений період після аварії на ЧАЕС.

За свідченням експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я неінфекційні захворювання в ХХI столітті стали однією з головних проблем для систем охорони здоров'я, що негативно впливає на сталий розвиток і соціально-економічну структуру країн. До факторів ризику слід віднести несприятливі чинники виробничого та навколишнього середовища, зокрема, іонізуюче випромінювання. Низкою попередніх досліджень українських учених встановлено суттєве погіршення здоров'я різних контингентів населення, постраждалого від аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), у першу чергу, від хвороб системи кровообігу (ХСК). Мінімізація медичних наслідків аварії на ЧАЕС і підвищення ефективності медичної допомоги особам, які зазнали радіаційного впливу, зберігають свою актуальність. Мета дослідження - дослідити динаміку та структуру захворюваності на ХСК в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС і дорослого населення, евакуйованого з 30-км зони ЧАЕС (доросле евакуйоване населення) у післяаварійний період, і надати їхню порівняльну оцінку. Матеріалами для дослідження були дані Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ). З цією метою були сформовані ретроспективні когорти: перша - УЛНА, друга - доросле евакуйоване населення. Період спостереження включав 1988 - 2016 роки. У визначених когортах вивчали показники захворюваності від ХСК залежно від віку, часу з моменту аварії. Відповідно до мети були застосовані наступні методи дослідження: епідеміологічні, аналітичні, математико-статистичні. Основні показники розраховували за методами, що використовуються в сучасній епідеміології неінфекційних захворювань. Висновки: порівняльний аналіз захворюваності серед різних груп постраждалого населення дає можливість відслідковувати зміни в здоров'ї за окремими класами та групами хвороб у часі, що минув після аварії на ЧАЕС. Важливою роллю у запобіганні розвитку захворювань має стати облік індивідуальних і популяційних факторів ризику, що призводять до ускладнень ХСК.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) - одна з найпоширеніших хвороб системи кровообігу, яка є головною причиною смертності населення України. Мета дослідження - аналіз захворюваності, інвалідності, смертності від ІХС, окремих її нозологічних форм у дорослого населення, евакуйованого з 30-кілометрової зони ЧАЕС у післяаварійний період, з урахуванням віку на момент аварії, статі та часу після аварії для подальшого вдосконалення системи диспансерного спостереження за евакуйованими та зниження ризику серцево-судинних ускладнень. У дослідженні використано дані епідеміологічного спостереження (1988 - 2016 рр.) за категорією дорослого евакуйованого населення (віком 18 - 60 років на момент аварії) із чисельністю 42 982 особи, з них 58,7 % - жінки, за даними Державного реєстру України (ДРУ) осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Результати досліджень оцінювалися як загалом за ІХС, так і за основними нозологічними формами МКХ-9 та МКХ-10. У дослідженні було застосовано епідеміологічні, аналітичні, математико-статистичні методи, використано також метод внутрішнього порівняння (з показниками 1988 - 1992 рр.). Як показали результати дослідження, у структурі причин захворюваності, інвалідності та смертності дорослого евакуйованого населення від хвороб системи кровообігу ІХС посідає чільне місце. Установлено статистично значущий вплив віку, календарного періоду спостереження, статі. Серед нозологічних форм лідирує хронічна ІХС. В евакуйованих у віці 18 - 39 років підвищення рівня захворюваності на ІХС з максимальним показником через 17 років, а у віці 40 - 60 років - на початку спостереження з наступним помітним зниженням, починаючи з 2003 р. В останні роки (2013 - 2016 рр.) відбувається достовірне зниження рівня захворюваності на ІХС у віці 40 - 60 років у 9,3 раза, а у віці 18 - 39 років, навпаки, підвищення у 3,8 раза. За післяаварійний період суттєво збільшився рівень інвалідності та смертності контингентів, що вивчаються, від ІХС. Високими є темпи зростання інвалідності останніми роками в осіб віком 18 - 39 років на момент аварії. Смертність евакуйованих останніми роками зросла порівняно з раннім періодом спостереження в 5,8 раза, вищі показники смертності в чоловіків, ніж у жінок. Для оцінки внеску неонкологічних хвороб у загальну радіаційну шкоду здоров'ю людини потрібні подальші більш глибокі дослідження.