На засадах особистісно-ситуаційного підходу визначено чинники та засоби розгортання процесу самопрезентації в ситуації інтерактивної взаємодії. Запропоновано типологію самопрезентацій, що грунтується на сформованих у попередньому досвіді особистості способах досягнення нею позитивного іміджу. Наведено результати емпіричного дослідження впливу типу самопрезентації (особистісного, пластичного, експонованого) на вибір особистістю стратегії (пізнавальної, адаптивної, самозахисної) поведінки в широкому контексті інтерактивної взаємодії. Встановлено залежність між типом самопрезентації та характером проектування особистістю вектора самовизначення Я як суб'єкта самоактуалізації, зокрема, у функції реальної, поточної або пред'явленої ідентичності. Проаналізовано психологічні відмінності між вибірками осіб чоловічої та жіночої статі за способом самопрезентації в ситуаціях інтерактивної взаємодії. Виокремлено особистісні детермінанти, що обумовлюють специфіку функціонування процесу самопрезентації у чоловіків і жінок. Доведено, що спеціальна організація процесу оволодіння особистісним типом самопрезентації сприяє консолідації психологічних утворень, які є механізмом і засобом створення особистістю позитивного Я-образу.

Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми особистісної самодетермінації, в якій обгрунтовується суть понять "самодетермінація особистості", "особистісне самовизначення" та "ціннісні орієнтації"; визначено значущість особистісної самодетермінації і розвитку ціннісних орієнтацій особистості.

Досліджено актуальну проблему психології самодетермінації особистості, проаналізовано ряд теоретичних гіпотез, що конструюють складові частини загальної проблеми самодетермінації. Із сучасних методологічних позицій розглянуто проблеми джерел і рушіїв психічного розвитку та розвитку особистості. Системно подано теоретичний аналіз і результати експериментальних досліджень проблеми самодетермінації суб'єкта, в контексті принципу становлення суб'єктності як процесу самозмінення особистості через різні форми активності. Розглянуто змістові та процесуальні характеристики й операційні показники самодетермінації особистості в їх взаємному співвіднесенні. Подано діагностичні критерії, що відображують особистісний розвиток і кореспондують з самодетермінацією особистості. Презентовано систему психологічного супроводу процесу самодетермінації особистості, що включає діагностичні, розвивальні та корекційні методи.