Досліджено генезис адміністративної відповідальності за порушення законодавства щодо діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні. Розкрито сутність та особливості адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу. Охарактеризовано підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства в даній сфері. Встановлено ознаки адміністративних проступків у цій галузі на основі комплексного аналізу їх складів і видів. Визначено особливості провадження у справах про адміністративні проступки у сфері грального бізнесу. Наведено пропозиції до перспективного законодавства з метою вдосконалення адміністративної відповідальності з організації та проведення азартних ігор в Україні на підставі концепції публічно-правової моделі побудови суспільних відносин.

Доведено, що вивчення та застосування досвіду правового регулювання азартних ігор в Росії та Білорусі поряд з європейським досвідом має сприяти створенню виваженого законодавства в сфері грального бізнесу в Україні.

Виявлено та розглянуто характерні риси адміністративної відповідальності за проступки у сфері азартних ігор в Україні в 1917 - 1991 рр.

Проаналізовано й узагальнено наукові підходи щодо розуміння азартних ігор як суспільного явища.

На основі аналізу вітчизняного законодавства розкрито ознаки адміністративних проступків у сфері господарської діяльності, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює адміністративну відповідальність у сфері господарювання в Україні.

Проведено аналіз особливостей юридичної відповідальності громадських об'єднань за правопорушення у сфері публічного управління та адміністрування. Розглянуто питання визначення категорії громадські об'єднання на основі аналізу наукових джерел та чинного законодавства. Проведено аналіз підстав і видів юридичної відповідальності громадських об'єднань за правопорушення у сфері публічного управління та адміністрування. Сформовано пропозиції з удосконалення теоретичних засад щодо зазначеної проблеми.

Проаналізовано адміністративно-правові засади державного внутрішнього контролю у сфері реалізації права інтелектуальної власності. Встановлено, що епоха демократичних перетворень в українському суспільстві передбачає чіткість, збалансованість і ефективність функціонування державної влади. Важливе місце в забезпеченні цих вимог посідає державний внутрішній контроль. Визначено зміст державного внутрішнього контролю у сфері реалізації права інтелектуальної власності, який включає сукупність таких заходів, як спостереження, перевірка й аналіз, що використовують уповноважені органи виконавчої влади та посадові особи для виконання поставлених перед ними завдань. Правова природа внутрішнього контролю полягає в тому, що здійснювати його можуть лише органи виконавчої влади та посадові особи в межах, які визначені нормами права, з чітким визначенням завдань, сфери, об'єкта, форми та строків контролю і контролюючого органу. Виявлено завдання державного внутрішнього контролю у сфері реалізації права інтелектуальної власності. З'ясовано, що внутрішній контроль здійснюють органи виконавчої влади відповідно до повноважень, які визначають зміст їх діяльності. За сферою діяльності, що підлягає контролю, внутрішній контроль класифікують на внутрішньовідомчий, міжвідомчий і надвідомчий. Встановлено, що внутрішньовідомчий контроль у галузі інтелектуальної власності передбачає здійснення контрольних дій Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, одним із завдань якого є забезпечення, формування та реалізація державної політики у сфері інтелектуальної власності. Здійснення безпосереднього державного внутрішньовідомчого контролю покладено на державних інспекторів із питань інтелектуальної власності. Міжвідомчий контроль у сфері інтелектуальної власності здійснюють центральні органи виконавчої влади міжгалузевої компетенції і міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади (служби, агентства, інспекції). Надвідомчий контроль здійснює Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади.

Досліджено та розкрито встановлення особливостей адміністративно-правового регулювання у сфері авторського права і вироблено рекомендації для його вдосконалення на основі аналізу чинного законодавства України й практики його реалізації, наукових досягнень юридичної науки. Встановлено, що сфера інтелектуальної власності, в тому числі інститут авторського права, будучи одним із базових складників інноваційного розвитку сучасної цивілізації, характеризується взаємопроникненням і поєднанням публічних і приватних інтересів. З огляду на те, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, має бути створено належне адміністративно-правове регулювання у галузі інтелектуальної власності, суть якого полягає у послідовному, результативному, нормативно-організаційному використанні адміністративно-правових засобів для забезпечення упорядкування, реалізації та захисту прав учасників правовідносин. Визначено, що зміст адміністративно-правового регулювання у сфері авторського права полягає у впорядкуванні публічних відносин у зазначеному інституті права інтелектуальної власності, зокрема шляхом встановлення прав та обов'язків учасників правовідносин за допомогою норм адміністративного права. Відповідно, в результаті реалізації правових норм виникають адміністративно-правові відносини, врегульовані нормами адміністративного права. З'ясовано, що адміністративно-правове регулювання у сфері авторського права - це цілеспрямований вплив на відносини в означеній галузі, здійснюваний за допомогою відповідних правових засобів у процесі виконання, використання та застосування адміністративно-правових норм з метою упорядкування, реалізації та захисту прав та законних інтересів суб'єктів правовідносин у сфері авторського права. Визначено, що адміністративно-правове регулювання у сфері інтелектуальної власності набуває надзвичайно важливого значення в умовах розвитку конкурентоспроможної національної економіки на основі знань та інновацій. Нормативно-правові засади авторського права потребують подальшого вдосконалення законодавства, в тому числі шляхом його гармонізації з законодавством ЄС, виконання міжнародних договорів, ратифікованих в Україні.

Досліджено сутність та особливості адміністративно-правового регулювання у сфері реалізації права інтелектуальної власності, надано історико-правову характеристику регулювання у сфері інтелектуальної власності, досліджено нормативно-правові засади. Приділено увагу напрямкам адміністративно-правового регулювання сфери інтелектуальної власності: авторському праву, торговельній марці, комерційній таємниці. Встановлено адміністративно-правові засади державного та громадського контролю у сфері інтелектуальної власності. Розглянуто порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері реалізації права інтелектуальної власності.