На рослинах двох сортів озимої пшениці Фаворитка і Смуглянка, вирощених за умов дрібноділянкового досліду й оброблених хелатованим мікродобривом аватар і стимулятором росту енерген, вивчено динаміку листкового індексу посівів, масу сухої речовини надземної частини рослин, чисту продуктивність фотосинтезу, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорцевих листків у період колосіння - молочно-воскова стиглість, зернову продуктивність рослин. Встановлено, що обробка рослин мікроелементним комплексом позитивно впливала на листковий індекс посівів обох сортів в окремі фази вегетації, а обробка стимулятором росту - лише на індекс сорту Смуглянка. За дії обробок збільшувались маса сухої речовини надземної частини рослин на одиницю площі посіву у фази молочної та молочно-воскової стиглості, чиста продуктивність фотосинтезу протягом періоду молочна - молочно-воскова стиглість зерна, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів у порівнянні з відповідними показниками рослин контрольних варіантів. Збільшення добового продукування біомаси одиницею листкової поверхні посіву підтвердило, що обробка рослин озимої пшениці стимулятором росту і мікродобривом сприяла підвищенню активності їх фотосинтетичного апарату. Доведено, що зростання зернової продуктивності зумовлене оптимізацією площі асиміляційної поверхні на початку репродуктивного періоду та вищою активністю фотосинтетичного апарату озимої пшениці в період наливання зерна.

Вивчено показники, що характеризують утворення первинної продукції в рослинних ценозах, протягом репродуктивного періоду розвитку рослин озимої пшениці і нагромадження загальної біомаси одиниці посіву та чисту продуктивність фотосинтезу листків. Дослідження проведено у польових і дрібноділянкових експериментах на трьох сортах м'якої озимої пшениці за обробки рослин хелатованими мікродобривами аватар-1, наномікс, брексил мікс та без неї. Вплив препаратів залежав від фази розвитку рослин і погодних умов. За обробки рослин мікроелементними комплексами маса сухої речовини в надземній частині у фазу молочно-воскової стиглості зерна та чиста продуктивність фотосинтезу за період молочна - молочно-воскова стиглість зростали у короткостеблового сорту Смуглянка. Позитивний вплив підвищення активності фотосинтетичного апарату посіву в репродуктивний період розвитку на врожай засвідчила тісна кореляція між урожайністю та біомасою надземної частини рослин у фазу молочно-воскової стиглості (0,70 ± 0,16), а також між чистою продуктивністю фотосинтезу за період цвітіння - молочна стиглість та молочна - молочно-воскова стиглість (0,64 ± 0,18 і 0,80 ± 0,13).

За умов польових дослідів вивчено дію мікроелементного комплексу, хелатованого карбоновими кислотами, на вміст хлорофілу в листках, листковий і хлорофільний індекси посівів у фазу молочно-воскової стиглості та урожайність інтенсивних сортів озимої пшениці. Встановлено, що збереження активності фотосинтетичного апарату посівів на пізніх етапах онтогенезу сприяє зростанню зернової продуктивності, що підтвердив високий коефіцієнт кореляції між урожайністю та хлорофільним індексом посівів у фазу молочно-воскової стиглості (r = 0,96 +- 0,08). Доведено позитивний вплив обробок комплексами мікроелементів на врожайність: середній приріст урожаю для чотирьох досліджених сортів, які вирощували в роки за різних погодних умов, становив 6,5 % відносно контролю. При цьому для більшості сортів урожай зріс на 5,5 - 8,0 ц/га за досить високої їх урожайності (85 - 112 ц/га).

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-27 + П212.103-4

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено ефективність використання фотосинтетично активної радіації трьох сортів озимої пшениці за позакореневої обробки рослин комплексом з семи мікроелементів, хелатованих лимонною кислотою, та його сумішю з карбамідом. У репродуктивний період вегетації обидва типи обробок сприяли підвищенню листкового індексу посівів (на 18 - 46 % порівняно з контрольними варіантами, залежно від сорту і фази розвитку), маси сухої речовини у надземної частини рослин (на 10 - 52 %) та ефективності перетворення поглинутої радіації на біомасу (на 45 - 80 %). Найвищою ефективністю використання радіації в репродуктивний період розвитку за всіх умов вирощування відрізнявся сорт Астарта. Показано, що ефективність використання радіації сильніше залежала від сортових особливостей, ніж від дії обробок. Виявлено позитивну кореляцію між урожаєм озимої пшениці та ефективністю використання радіації. Обговорено механізми збільшення ефективності перетворення поглиненої радіації на біомасу, пов'язані з сортовими особливостями і спричинені обробкою рослин хелатними комплексами мікроелементів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-434

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-434

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-272

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: РА437180 Пошук видання у каталогах НБУВ