Висвітлено основні аспекти розв'язання проблеми використання стисненого природного газу як моторного палива для автомобільного транспорту. Описано специфічні властивості даного газу для двигунів внутрішнього згоряння, сучасні конструкції газопаливних систем живлення газобалонних автомобілів. Наведено технологічні схеми автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій гаражного типу. Проаналізовано основні технологічні процеси на даних станціях, зокрема, стиснення газу, охолодження, осушення, наповнення автомобільних балонів. Визначено термодинамічні параметри природного газу на основі теорії відповідних станів вуглеводневих реальних газів. Викладено методику розрахунку конструкції основного устаткування станції та основні правила її експлуатації.

Освещены основные аспекты решения проблемы использования сжатого природного газа как моторного топлива для автомобильного транспорта. Описаны специфические свойства данного газа для двигателей внутреннего сгорания, современные конструкции газотопливных систем питания газобалонных автомобилей. Приведены технологические схемы автомобильных газонаполнительных компрессорных станций гаражного типа. Проанализированы основные технологические процессы на данных станциях, в частности, сжатие газа, охлаждение, осушение, наполнение автомобильных баллонов. Определены термодинамические параметры природного газа на основе теории соответствующих состояний углеводородных реальных газов. Изложены методика расчёта конструкции основного оборудования станции и основные правила её эксплуатации.

Розглянуто основні вимоги до сучасних транспортних газотурбінних двигунів (ГТД) із вихідними пристроями ежекторного типу та їх узагальнені характеристики. Запропоновано методи розрахунку та високоефективні експериментальні зразки вихідних пристроїв ежекторного типу. Викладено проблеми узгодження параметрів ежекторних вихідних пристроїв з ГТД. Наведено пропозиції щодо можливості використання вихідних пристроїв ежекторного типу для забезпечення вентиляції підкапотного простору транспортних ГТД та контейнерів стаціонарних газотурбінних установок. Подано рекомендації щодо проектування вихідних пристроїв ежекторного типу та систем вентиляції.

Світовий океан містить велетенський енергетичний потенціал, який формується під дією енергії Сонця та енергії тяжіння Місяця. Використовується цей великий і екологічно чистий потенціал ще вкрай мало. Вміння реалізовувати енергію морської хвилі в любий інший вид роботи для відтворення нетрадиційного джерела енергії - найважливіше завдання. Загальним недоліком всіх створених у світі хвильових станцій незалежно від їх принципу дії є нестійкість до руйнівного впливу морських хвиль в період різкого підвищення сили вітру, коли умови роботи станції сильно відрізняються від розрахункових значень. Проблема руйнівного впливу хвиль в період різкого змінення сили вітру і, відповідно, амплітуди коливань поверхні моря, розв'язано шляхом підтоплення станції на глибину, де коливання хвиль відповідають розрахунковим значенням, без змінення режиму роботи самої станції. При цьому споживачі стабільно получають заявлену кількість електроенергії при любих погодних умовах. існує проблема з визначенням композитних матеріалів для виробництва окремих вузлів хвильової електростанції, особливо енергопоглинального елемента, оскільки при збільшенні розрахункової потужності значно зростають вимоги до їх міцності. Розроблено методику, яка в залежності від акваторії моря, сезонного впливу атмосфери, потреби споживачів електроенергії дає змогу приймати рішення на визначення геометричних параметрів станції (довжина, радіус енергопоглинального елемента та ін.). Користуючись методикою, визначаються складові сили, що діє на поверхню енергопоглинального елемента, та обертальний момент. Після проведення розрахунку епюр сил та моментів вздовж радіуса енергопоглинального елемента з метою визначення критичних перерізів та найслабших місць приймаються конструкторські рішення щодо форми енергопоглинального елемента та композитних матеріалів для виробництва окремих вузлів хвильової електростанції.

Індекс рубрикатора НБУВ: З354

Рубрики:

Газоподібне паливо

Шифр НБУВ: Ж100325 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Енергія морських хвиль - найбільш розповсюджена відновлювальна енергія, яка представлена природою в найбільш сконцентрованому вигляді. Спроможність реалізувати енергію морської хвилі шляхом перетворення механічної роботи з переміщення в любий інший вид роботи для відтворення нетрадиційного джерела енергії - задача найважливіша. Спільними зусиллями науковців Національного авіаційного університету, Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова та Інституту гідромеханіки НАН України за ініціативою НВФ "Крок-1" (м. Київ) створена, виготовлена та випробувана конструкція хвильової електростанції з гнучким енергопоглинальний елементом, яка принципово відрізняється від всіх сучасних аналогів. Енергія морської хвилі, впливаючи на поверхню, яка розташована на еластичній площині, здатна виконувати механічну роботу з переміщення її у максимально можливе вертикальне положення, тобто виконувати роботу з піднімання тіла на інтервалі довжини хвилі. Під дією потенційної сили на поверхню проходить переміщення на висоту хвилі за половину періоду. У зв'язку з цим можна оцінити питому потужність хвилі, як енергію, яка здатна перемістити одиницю поверхні на висоту хвилі. Представлено результати розрахунку величини питомої потужності хвилі. Визначено, що потужність, яку створює поверхня енергопоглинального елемента на розрахунковому режимі, залежить від радіусу в кубі та від величини b/R в квадраті. При значенні b/R >> 0,5 потужність, яку створює поверхня енергопоглинального елемента на розрахунковому режимі, значно зменшується. Як приклад, на рис. 10 представлено розрахунок змінення потужності морської станції довжиною 9 м та R/b = 2 при проектуванні її на хвилі з діапазоном змінення амплітуди до а = 1,5 м. Представлено результати розрахунку розрахунок змінення потужності морської станції довжиною 9 м та R/b = 2 при проектуванні її на хвилі з діапазоном змінення амплітуди до а = 1,5 м.

Індекс рубрикатора НБУВ: И362

Рубрики:

Розробка газових і газоконденсатних родовищ

Шифр НБУВ: Ж100325 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Потужність хвиль Світового океану оцінюється приблизно в 10 - 90 млрд кВт, з яких 2,7 млрд кВт може реально бути використане людством. Світовий океан займає 75 % поверхні Землі і є гігантським акумулятором енергії Сонця. Він трансформує її енергію хвиль, вітра, океанських течій. Сучасна цивілізація навчилася перетворювати ці види енергії в електрику. Сонце невичерпне джерело, тому енергія Світового океану практично необмежена. Спільними зусиллями науковців Національного авіаційного університету, Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова та Інституту гідромеханіки НАН України за ініціативою НВФ "Крок-1" (м. Київ) створена, виготовлена та випробувана конструкція хвильової електростанції з гнучким енергопоглинальний елементом, яка принципово відрізняється від всіх сучасних аналогів. Розроблено методику визначення потужності модуля морської хвильової електростанції з енергопоглинальним елементом під час збільшення величини і амплітуди хвилі моря відносно розрахункового значення, яка дозволяє виконувати розрахунки таких станцій при любій комбінації геометричних параметрів для хвиль стандартної форми. Залежно від акваторії моря, сезонного впливу атмосфери, потреби споживачів електроенергії приймається рішення на визначення геометричних параметрів станції (довжина, радіус енергопоглинального елемента та ін.). Визначено, що ширина енергопоглинального елемента не впливає на величину частоти обертання установки. Під час збільшення амплітуди хвилі відносно розрахункової величини частота обертання ротора сильно зменшується. Представлено результати розрахунку змінення потужності морської станції довжиною 9 м та R/b = 2 під час збільшення амплітуди коливання поверхні моря.

Висвітлено місце та роль відцентрових нагнітачів газотурбінних установок компресорних станцій в процесі транспорту природного газу магістральними газопроводами. Детально проаналізовано робочі та технологічні процеси в основних елементах і конструкцію відцентрових нагнітачів природного газу. Подано інформацію про фізичні властивості природного газу. Наведено класифікацію природного газу за сімействами і групами.

Індекс рубрикатора НБУВ: О76-082.02-5

Рубрики:

Газопроводи

Шифр НБУВ: Ж100325 Пошук видання у каталогах НБУВ