Здійснено дослідження та порівняльний аналіз двох некласичних діалектичних методологій представників сучасної екзистенційно-антропологічної філософії - інтуїтивізму А.Бергсона і феноменології Е.Гуссерля. Переосмислено використання ірраціоналістичного методу, розробленого на початку ХХ ст. у сьогоднішньому історико-філософському просторі. Розглянуто методологію безпосереднього досвіду за допомогою якої проведено процесуальне дослідження людської свідомості, проаналізовано екзистенційні складники сучасного історико-філософського знання. Відзначено, що А.Бергсона, який запропонував концепцію інтуїтивно-безпосереднього пізнання та детально розробив поняття тривалості, та Е.Гуссерля - засновника вчення про феноменологічну ідеацію як таку, що дає знання одиничного та загального, можна розглядати як основоположників методології сучасного розуміння пізнавального процесу, свідомості та буття, безпосереднього схоплювання реальності у всьому її неповторному індивідуальному змісті.