Ключ. слова: цукровий діабет 2 типу, регуляція метаболізму глюкози, постпрандіальна глікемія, репаглінід (НовоНорм)
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.023-3

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: цукровий діабет, антиінсулінові антитіла, твердофазний імуноферментний аналіз, радіоімунний аналіз
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.3

Рубрики:

Імунохімія

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано сучасні відомості про антигенні властивості інсуліну, його препаратів та їх здатності викликати утворення протиінсулінових антитіл. Розглянуто методичні проблеми, пов'язані з визначенням антитіл проти інсуліну, і наведено дані щодо вдосконалення власної імуноферментної тест-системи "ІФА-АТ-інс" для визначення антитіл до інсуліну у сироватках крові хворих на цукровий діабет (ЦД) та здорових людей. Тест-система "ІФА-АТ-інс" у двох модифікаціях відповідає вимогам до подібних наборів, а дані, одержані під час її використання, лежать у межах значень, наявних у науковій літературі. Цю тест-систему використано у процесі обстеження на вміст антитіл до інсуліну в крові 438-ми хворих на ЦД І типу (ЦД-І), 188-ми хворих на ЦД ІІ типу (ЦД-ІІ), лікованих препаратами інсулінів, та 104-х хворих на ЦД-ІІ, які не отримували інсуліни. Вміст антитіл до інсуліну у сироватках крові осіб досліджуваних груп хворих відповідно становив 10,96 %, 4,26 % та 1,92 %.

В обзоре литературы отражены современные данные об антигенных свойствах инсулина, его препаратов и способности их вызывать образование противоинсулиновых антител. Рассмотрены методические проблемы, связанные с определением антител к инсулину и представлены данные об усовершенствовании собственной иммуноферментной тест-системы "ИФА-АТ-инс" для определения антител к инсулину в сыворотках крови больных сахарным диабетом (СД) и здоровых людей. Тест-система "ИФА-АТ-инс" в двух модификациях соответствует требованиям, к подобным наборам, а данные, полученные при её использовании, находятся в границах значений, существующих в научной литературе. Эта тест-система была использована для обследования на содержание антител к инсулину в крови 438-ми больных СД І типа, 188-ми больных СД ІІ типа, леченных препаратами инсулинов, и 104-х больных СД ІІ типа, которые не получали инсулины. Содержание антител к инсулину в сыворотках крови лиц обследованных групп больных соответственно составляло 10,96 %, 4,26 % и 1,92 %.

This review summarizes with up-to-date information on antigenic properties of insulin and its preparations as well as their ability to induce anti-insulin antibodies (AIA). The authors discuss methodological possibilities to determine AIA and present their data on the perfection of their test-system "IFA-AT-ins" for determination of serum AIA in diabetic patients and healthy persons. Two modifications of the "IFA-AT-ins" meet the requirements for kits for serum AIA detection; our data are not contradictory to other available information, the serum AIA concentrations found being within usual levels known for similar patients. This system was used during the investigation of 438 patients with type I diabetes, 188 insulin- treated ones with type II diabetes, and 104 non-treated patients with type II diabetes. The AIA were found in 10.96 %, 4.26 %, and 1.92 % of patients in these groups, respectively

Визначено рівень антитіл до інсуліну (ІА) та циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у 255-ти хворих на цукровий діабет I і II типів, пролікованих різними добовими дозами препаратів інсуліну людини. Всіх обстежених розподіллили на 4 групи. Хворі першої групи одержували інсулін не більш, як 40 Од на добу, другої - від 41 до 60 Од, третьої - від 61 до 80 Од і четвертої - більш, як 80 Од. Рівень ІА у сироватці крові хворих на ЦД визначали імуноферментним методом, а ЦІК - методом преципітації їх поліетиленгліколем (Мr = 6 000). Показано, що у крові 36-ти осіб з 255-ти обстежених хворих на ЦД (14,1 %) виявляються ІА. Кількість виявлених ІА в усіх обстежених груп хворих коливається від 10,0 % до 19,1 %. Не встановлено суттєвих відмінностей рівня ІА в крові хворих на ЦД, яких лікували різними дозами препаратів інсуліну. В той же час спостерігається пряма залежність кількості ЦІК від дози введеного інсуліну.

Определено уровень антител к инсулину (ИА) и циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК) у 255-ти больных сахарным диабетом (СД) I и II типов, леченных разными суточными дозами инсулина человека. Все обследованные были поделены на 4 группы. Пациенты первой группы получали инсулин не более 40 Ед в сутки, второй - от 41 до 60 Ед, третьей - от 61 до 80 Ед и четвертой - более 80 Ед. Содержание ИА в сыворотке крови больных СД определяли иммуноферментным методом, а ЦИК - методом преципитации их полиэтиленгликолем (Мr = 6 000). Показано, что в крови 36-ти лиц из 255-ти обследованных (14,1 %), выявляются ИА. Не установлено существенных изменений уровня ИА в крови больных СД, леченных разными дозами инсулина, и количество выявленных ИА во всех обследованных группах колебалось от 10,0 % до 19,1 %. Наблюдается прямая зависимость количественного содержания ЦИК от дозы введенного инсулина.

The authors estimated levels of anti-insulin antibodies (IA) and circulating immune complexes (CIC) in 255 patients with diabetes mellitus (DM) types 1 and 2 treated by different daily doses of human insulin preparations. All patients investigated were divided into four groups depending on insulin doses. The patients of the 1st, 2nd, 3rd, and 4th group received daily 40, 41 - 60, 61 - 80, and more than 80 units, respectively. IA levels in sera samples of these patients were assayed using ELISA approach,the CIC concentrations being determined following their precipitation by polyethyleneglycol (Mr = 6 000); 36 (14,1 %) out of 255 tested patients were found to contain IA. No significant changes in IA levels were shown in DM patients treated by differentinsulin doses, these levels being within the range 10,0 % to 19,1 % in all patientsТ groups. At the same time, a direct dependence of CIC levels upon administered insulin doses was observed.