Досліджено проблему динаміки прояву комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчих ігор, зокрема, сюжетно-рольових. Встановлено, що розвиток комунікативних функцій дітей даного віку у процесі творчої гри обумовлений переходом на новий суб'єктивний рівень взаємодії з однолітками, який відбувається на базі засвоєних дітьми форм спілкування з близькими дорослими в ранньому дитинстві та визначається рівнем опанування новими засобами взаємодії з однолітками у молодшому дошкільному віці. Виявлено, що оптимальний рівень розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників передбачає засвоєння ними партнерської поведінки, спрямованої на взаємодію, взаємообмін, взаєморозуміння та взаємовплив у процесі спільної ігрової діяльності. Доведено, що становлення творчої гри у молодшому дошкільному віці залежить від розвитку комунікативного конструкту в єдності прояву таких функцій: фатичної, емотивної, інформаційної та функції управління. З'ясовано, що динаміка комуніктивних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюджетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри. Обгрунтовано можливість застосування одержаних експериментальних результатів для розширення та збагачення підходів щодо розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими та дітьми, успішному засвоєнню структури провідного у дошкільному віці виду діяльності - сюжетно-рольової гри й оптимізації

Розкрито питання сучасної соціальної ситуації розвитку дитини дошкільного віку. Проаналізовано проблему становлення ціннісних орієнтацій дитини дошкільного віку за умов сучасного соціопростору, пов'язаних, насамперед, із суспільними запитами до реформування системи освіти, яка покликана виховувати активних, самостійних, відповідальних, здатних до свідомої предметної діяльності, самовизначення, саморозвитку особистостей. Впроваджено результати дослідження у педагогічну практику, що надало підстави для розробки нових науково обгрунтованих критеріїв психологічного оцінювання якості сучасної освіти. Застосовано новий методичний інструментарій „Експрес-діагностика сфери ціннісних орієнтацій дошкільника”, який дозволив здійснити первинний аналіз тенденцій розвитку когнітивних і емоційних структурних компонентів ціннісних орієнтацій дітей дошкільного віку. Для визначення стану реального функціонування цінностей дошкільників передбачено застосування методу включеного спостереження за поведінковими проявами дітей у різних видах предметно-практичної діяльності та спілкування.

Надано характеристику ціннісних орієнтацій дітей дошкільного віку як пріоритетних індикаторів особистісного зростання та аналізу параметрів сучасного соціального оточення, що визначають становлення та реальне функціонування ціннісних орієнтацій дошкільника у системі взаємодії дитини із соціальним і предметним середовищем. Визначено, що панівна тенденція взаємодії дорослих і дітей у сучасній сім'ї в переважній більшості випадків є цілеспрямованим впливом на дитину, а не взаємодією з нею на рівні діалогу. Експериментально підтверджено стан невиправданої інтелектуалізації освітнього процесу в дитячому садку, особливо в групах дітей старшого дошкільного віку. У контексті сучасних реалій прицільного вивчення розвивального потенціалу уяви дошкільника в його особистісному становленні експериментально доведено, що багато дошкільників не сприймають завдань на уяву, підміняючи їх іншою діяльністю.

Проаналізовано політичний дискурс Дніпропетровської області, поняття політичного дискурсу та його місце в мовній системі. Із залученням значного фактичного матеріалу на рівні конкретного регіону встановлено специфічні морфологічні та синтаксичні засоби впливу та переконання в контексті політичного дискурсу. Вивчено стилістичні особливості мовлення політиків на лексико-фразеологічному рівні. З'ясовано механізми здійснення мовленнєвого впливу на адресата засобами емоційної та експресивної спільності мовця й аудиторії.