Здійснено всебічне дослідження феномену музично-барокового стилю в аспекті виконавських баянних інтерпретацій, його основних стильових особливостей, зокрема, фактури ладогармонічної організації, тематизму, методів розвитку матеріалу та фундаментальних формотвірних засад. Розвинуто теоретичне підгрунтя для вивчення виконавсько-стильових принципів баянної інтерпретації музики бароко. На підставі системного (багаторівневого) аналізу видатних творів пізнього бароко (зокрема композицій Й.С.Баха) застосовано комплексний теоретико-виконавський підхід до з'ясування специфіки інтерпретації художнього змісту різноманітних жанрових моделей барокових композицій. Запропоновано концепцію "універсальної інтерпретаційної моделі", яка базується на максимально адекватному трактуванні барокових ідіом сучасним виконавцем. Запропоновано методику комплексного виконавського дослідження барокових композицій, що грунтується на аналізі виконавських інтерпретацій видатних піаністів і органістів сучасності, може стати перспективною для інших виконавців.

Розглянуто проблему вивчення цілісної теорії музично-виконавської майстерності. Викладено положення теоретичного музикознавства в контексті специфіки виконавського сприйняття музичних творів сучасних українських композиторів. Висвітлено творчість бандуристки Г. Менкуш у контексті розвитку кобзарського мистецтва України, методичні засади гри на бандурі Г. Хоткевича в сучасній педагогічно-виконавській практиці, становлення професійного бандурного мистецтва на Волині наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. Проаналізовано особливості роботи над поліфонічними творами Й.С. Баха з учнями шкіл естетичного виховання, виконавські досягнення Львівської школи баянно-акордеонного мистецтва у 1990 - 2000 рр.

Рассмотрена проблема изучения целостной теории музыкально-исполнительского мастерства. Изложены положения теоретического музыковедения в контексте специфики исполнительского восприятия музыкальных произведений современных украинских композиторов. Освещены творчество бандуристки Г. Менкуш в контексте развития кобзарского искусства Украины, методические основы игры на бандуре Г. Хоткевича в современной педагогическо-исполнительской практике, становление профессионального бандурного искусства на Волыни конца ХХ - начала ХХІ ст. Проанализированы особенности работы над полифоническими произведениями И.С. Баха с учениками школ эстетического воспитания, исполнительские достижения Львовской школы баянно-акордеонного искусства в 1990 - 2000 гг.

Висвітлено історичні факти розвитку й еволюції баяна (акордеона), окремого значення надано репертуару, композиторським течіям, технічним і виразовим засобам сучасного баяна (акордеона).

Досліджено музично-риторичні фігури у тематизмі "Прелюдії та фуги gis-moll" з II тому ДТК Й. С. Баха, а також засоби об'єднання циклу. З'ясовано, що мелодико-інтонаційні контури прелюдії та фуги gis-moll є основою для виявлення у творі співучасті та виразової ролі музично-риторичних фігур.

Исследованы музыкально-риторические фигуры в тематизме "Прелюдии и фуги gis-mull" из II тома ДТК Й.С. Баха, а также средства объединения цикла. Установлено, что мелодико-интонационные контуры прелюдии и фуги gis-moll являются основой для выявления в произведении соучастия и выразительной роли музыкально-риторических фигур.