Розглянуто питання впливу біоенергетичної пам'яті, генетичної спадковості на наявність моральних і духовних аспектів особистості дитини. Розкрито роль сім'ї у формуванні духовності особистості, впливу духовних інтересів батьків на гармонійний розвиток дитини.

Проаналізовано погляди науковців з проблеми естетики мовлення, розглянуто значення естетичної сутності мови для формування художніх здібностей майбутніх педагогів; запропоновано шляхи підвищення формування естетичної культури студентів засобами рідної мови.

Проаналізовано погляди В. О. Сухомлинського на розвиток мови старших дошкільників, роль природи в цьому процесі. Надано рекомендації щодо організації мовленнєвого розвитку дітей за концепцією видатного педагога.

Розглянуто вимоги до професійного мовлення педагога: знання мови, інтелектуальний, емоційно-вольовий, моральний вплив на дітей, спрямованість, зверненість до дітей. Зазначено, що обов'язковою передумовою професійного мовлення є техніка мовлення як показник педагогічної культури, засіб вираження й самоутвердження його особистості. Відзначено актуальність викладання курсу "Культура мовлення та виразне читання" у ВНЗ України. Визначено сутність поняття "виразне читання", виокремлено типи виразності. Зроблено висновок, що виразність мови використовується в процесі комунікації для підсилення дії шляхом впливу на емоційну сферу співрозмовника, який є основним об'єктом спрямованості дії виразності мови.

Рассмотрены требования к профессиональной речи педагога: знание языка, интеллектуальный, эмоционально-волевой, моральное воздействие на детей, направленность, обращенность к детям. Указано, что обязательной предпосылкой профессиональной речи является техника речи как показатель педагогической культуры, средство выражения и самоутверждения его личности. Отмечена актуальность преподавания курса "Культура речи и выразительное чтение" в ВУЗ Украины. Определена сущность понятия "выразительное чтение", выделены типы выразительности. Сделан вывод, что выразительность речи используется в процессе коммуникации для усиления действия путем воздействия на эмоциональную сферу собеседника, который является основным объектом направленности действия выразительности языка.

Проаналізовано зміст програм для вищої школи з метою висвітлення в них ідей О. О. Потебні. Запропоновано шляхи підвищення рівня обізнаності студентів із науковою спадщиною вченого та основні напрями актуалізації доробку науковця в сучасну лінгводидактику. Розроблено програму і зміст спецкурсу "Використання наукової спадщини О. Потебні в сучасній лінгводидактиці" для студентів педагогічних факультетів спеціальностей "Початкова освіта" та "Дошкільна освіта". Підкреслено, що використання поглядів О. Потебні в підготовці майбутніх фахівців дошкільної і початкової освіти сприяє більш глибокій обізнаності їх з лінгводидактичною спадщиною науковця та вмінню використовувати його погляди та ідеї в освітньо-виховній роботі дошкільних навчальних закладів та початкової школи.

Проанализировано содержание программ для высшей школы с целью освещения в них идей А. Потебни. Предложены пути повышения уровня осведомленности студентов с научным наследием ученого и основные направления актуализации наследия ученого в современной лингводидактике. Разработана программа и содержание спецкурса "Использование научного наследия А. Потебни в современной лингводидактике" для студентов педагогических факультетов специальностей "Начальное образование" и "Дошкольное образование". Подчеркнуто, что использование взглядов А. Потебни в подготовке будущих специалистов дошкольного и начального образования способствует более глубокой осведомленности с лингводидактическим наследием ученого и умению использовать его взгляды и идеи в образовательно-воспитательной работе дошкольных учебных заведений и начальной школы.

The contents of programs for high school to highlight them in the ideas of Potebnya. The ways of raising awareness of students with the scientific heritage of the scientist and the main directions of mainstream scientific heritage in modern didactics.The program and content of the elective course "Using the scientific heritage of A. Potebnya in modern didactics" for students of pedagogical faculties of specialties, "Primary education" and "Pre-school education." It is emphasized that the use of viewsPotebnya in preparing future professionals preschool and primary education contributes to a deeper awareness of heritage linguodidactic scientist and the ability to use his views and ideas in education and educational work of pre-school and primary school.

Обгрунтовано значущість виховання мовленнєвої культури для формування творчих здібностей студентів – майбутніх вихователів. Розкрито поняття «культура мовлення» та його основні ознаки – експресивність, образність, естетичність. Запропоновано шляхи підвищення ефективності формування мовленнєвої культури.

Обоснована значимость воспитания речевой культуры для формирования творческих способностей студентов – будущих воспитателей. Раскрыто понятие «культура речи» и его основные признаки – экспрессивность, образность, эстетичность. Предложены пути повышения эффективности формирования речевой культуры.

The significance of training of standard of speech for the formation of creative abilities of students as future teachers is considered; the conception of “standard of speech” and its basic features – expressive-ness, figurativenenes, aesthetic beauty; the ways of increasing of increasing of efficiency of standard of speech formation are suggested.

Мета роботи - встановити ранні діагностичні критерії гідроцефалії у разі аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) і субарахноїдально-вентрикулярному крововиливі на підставі аналізу вентрикулометричних параметрів. Обстежено 77 хворих з геморагічним інсультом, спричиненим розривами внутрішньочерепних артеріальних аневризм. Вияви САК мали 49 хворих, субарахноїдально-вентрикулярного крововиливу - 28. У 23 хворих, котрим за даними комп'ютерної томографії встановлено діагноз "вентрикулодилатація", визначено значення індексів Еванса та Шлатенбрандта-Нюренбергера. За відсутності вентрикулодилатації в обох групах (54 хворих) ішемічні ускладнення виявлено у 7 (13,0 %) випадках, серед 23 хворих із вентрикулодилятацією - також у 7 (30,4 %). При САК відзначено переважно помірне розширення бічних шлуночків та суттєве розширення III шлуночка, вентрикулометричні показники майже досягали значень для встановлення діагнозу "гідроцефалія" (індекс Еванса - 26,4 %, Шлатенбрандта-Нюренбергера - 17,8). При субарахноїдально-вентрикулярних крововиливах вентрикулодилятація має рівномірний характер, що виявляється змінами обох індексів в одному напрямі з появою ознак гідроцефалії на комп'ютерних томограмах (індекс Еванса - 29,1 %, Шлатенбрандта-Нюренбергера - 22,7). Висновки: для визначення показань до використання ліквородренувальних методик важливе значення має чітка верифікація морфологічних параметрів шлуночкової системи. За наявності вентрикулодилатації ішемічні ускладнення спостерігаються у 30,4 % випадків, у хворих із нормальним розміром шлуночків - у 13,0 %. Використання індексів Еванса і Шлатенбрандта-Нюренбергера надає змогу чітко виділити групу хворих з ранніми ознаками гідроцефалії та своєчасно розпочати дренування ліквору (люмбальні пункції, люмбальний дренаж), спрямоване на санацію ліквору, контроль внутрішньочерепного тиску та профілактику ішемічних ускладнень.

Досліджено проблему пошуку шляхів використання педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського в розробці змісту передшкільної освіти та вмінні застосовувати ідеї відомого педагога в роботі з дітьми передшкільного віку й молодшими школярами. Визначено перспективи подальшого розвитку вітчизняної дошкільної педагогіки й дидактики початкового навчання.