Розглянуто міжнародну форму розрахунків акредитивів. Приділено увагу перевагам та недолікам використання акредитивів підприємствами України під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Наведено схему здійснення розрахунків за акредитивами, перспективи використання акредитивної форми розрахунків під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Розглянуто актуальну тему розвитку машинобудування, його інвестиційний потенціал. Обгрунтовано пріоритети реалізації інвестиційного потенціалу як на макрорівні, так і на мікрорівні. Проаналізовано обсяги інвестицій в основний капітал машинобудівних підприємств; установлено прогнозовані значення.

Обгрунтовано теоретичні положення та прикладні рекомендації щодо трансформації заощаджень в інвестиції. На підставі дослідження й узагальнення літературних джерел уточнено визначення категорій "заощадження", "інвестиції", "потенціал заощаджень", "механізм трансформації заощаджень в інвестиції". Запропоновано класифікацію мотивів заощаджень. Простежено розвиток поглядів прихильників різних економічних теорій на проблему трансформації заощаджень в інвестиції. Проаналізовано сучасний стан заощаджень та інвестицій і їх взаємозв'язок. Проведено оцінювання впливу заощаджень на рівень ВВП національної економіки. Удосконалено механізм трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки, який базується на використанні політики стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції.

Розглянуто актуальну тему розвитку машинобудування, його інвестиційний потенціал. Обгрунтовано пріоритети реалізації інвестиційного потенціалу як на макрорівні, так і на мікрорівні. Проаналізовано обсяги інвестицій в основний капітал машинобудівних підприємств, установлено прогнозовані значення.

Розглянуто питання оцінювання інноваційного потенціалу виробників і споживачів інноваційної енергозбережувальної продукції (ІЕЗП). Проаналізовано рівень інноваційного потенціалу низки машинобудівних підприємств Західного регіону України, запропоновано метод оцінювання потенціалу підприємства щодо впровадження ним ІЕЗП.

Представлено механізм трансформації заощаджень в інвестиції. Визначено етапи процесу трансформації заощаджень в інвестиції. Прогнозовано використання скоригованого наявного доходу і нагромадження капіталу секторами економіки України.

Розкрито зміст основних понять і категорій організації системи фінансово-економічної безпеки (ФЕБ) підприємства. Розглянуто фінансову стійкість підприємства як складову його ФЕБ. Охарактеризовано підсистеми ФЕБ суб'єктів підприємництва. Проаналізовано ризики реалізації стратегії ФЕБ підприємства. Приділено увагу особливостям комерційної таємниці у системі ФЕБ. Показано роль стратегічного управління у системі ФЕБ підприємства, а також роль фінансового менеджменту в управлінні системою ФЕБ підприємства.

Проаналізовано вплив життєвого циклу працівника на забезпечення кадрової безпеки підприємства та виокремлено основні стадії цього циклу. Розглянуто приклад матриці життєвого циклу працівників підприємства та здійснено групування працівників у відповідності до життєвого циклу. Наведено чинники впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ на стадії життєвого циклу працівника.

За умов забезпечення економічної безпеки підприємства вагоме місце відведено кадровій безпеці. Основним джерелам забезпечення ефективності кадрової безпеки підприємства (КБП) є комплексне оцінювання управлінського персоналу. Проілюстровано процес оцінювання управлінського персоналу як основного джерела забезпечення КБП із розмежуванням його на певні етапи.

Розкрито суть та значення оцінювання управлінської діяльності організацій (підприємств, установ), зокрема організацію перевірки, виявлення недоліків та проблем у методиці управління керівників різних ланок. Подано комплексний аналіз стану управлінської діяльності на основі зібраних даних, а також рекомендації щодо механізмів підвищення економічності, ефективності та результативності роботи суб'єктів управлінської діяльності різних рівнів.

Розкрито суть та значення комплексного забезпечення фінансово-економічної безпеки, проаналізовано найважливіші складові її забезпечення. Висвітлено основні теоретичні підходи, наведено словник основних термінів.

Наведено найпопулярніші визначення понять "лідер" та "лідерство", а також цитати визначних людей щодо цих категорій. Проаналізовано відмінності між управлінськими та лідерськими здібностями особистості. Дана характеристика деяких моделей лідерства, зокрема ситуаційної та трансформаційної. Розглянуто відомі приклади лідерства в бізнесі, проаналізовано причини їх успіху. На підставі представлених особливостей трансформації основних понять категорії "лідерство" зі зміною чинників зовнішнього середовища та найпоширеніших помилок сформовано модель життєвого циклу лідера. Особливістю наведеної моделі є циклічність процесу досягнення успіху в лідерстві. Виділено основні помилки, які можуть стати на шляху реалізації лідерських здібностей особистості.

Розглянуто підсистеми виробничої та управлінської діяльності підприємства, виокремлено основні напрями його діяльності. Проаналізовано прикладні ситуації впливу кризових явищ на збутове, матеріально-технічне, кадрове, інформаційне, управлінське, інноваційне, ресурсне та фінансове забезпечення. Встановлено основні причини впливу кризових явищ на діяльність підприємства. Наведено найтиповіші наслідки негативного впливу кризових ситуацій в розрізі напрямів роботи підприємства.

Розглянуто основні аспекти нормативно-правового забезпечення механізмів кадрової безпеки органів публічної влади. Зазначено, що основою правового забезпечення механізмів кадрової безпеки органів публічної влади є захист конфіденційної інформації шляхом використання нормативно-правових документів. Правове забезпечення механізмів кадрової безпеки органів публічної влади доцільно розглядати і досліджувати на мікро- і макрорівнях. Запропоновано фрагмент нормативно-правового механізму кадрової безпеки органів публічної влади. Встановлено, що правове забезпечення представлене значною кількістю нормативно-правових актів, проте основним заходом нейтралізації загроз з боку службовця може бути розроблення такого пакета документів: автоматизовані системи; захист від несанкціонованого доступу до інформації; показники захищеності від несанкціонованого доступу. Проаналізовано кількість проведених повних перевірок декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Охарактеризовано підсумки роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Проведено аналіз направлених обгрунтованих висновків до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції та розгляд повідомлень щодо можливого відображення недостовірної інформації в деклараціях суб'єктів декларування у 2018 р. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення щодо боротьби з кіберзлочинністю в Україні. Встановлено, що передумовою нормативно-правового забезпечення кадрової безпеки органів публічної влади є спроможність адекватно й оперативно реагувати на зміни щодо безпекової ситуації, а саме: попередження та протидія корупції на основі розмежування суспільних, державних, корпоративних і приватних інтересів; активізація адміністративного реформування; активізація судової реформи в напрямі становлення в Україні системи судового устрою та судочинства; сприяння розвитку кадрової безпеки та законодавче забезпечення її діяльності.

Досліджено актуальну тему формування життєвого циклу державного службовця. Дослідження передбачає аналіз особливостей формування етапів життєвого циклу державного службовця. На основі цього проаналізовано структуру розподілу керівників та службовців за стажем служби у відсотках до загальної кількості державних службовців. Досліджуючи життєвий цикл організації, проаналізувавши ситуацію за певний проміжок часу, можна зрозуміти, на який життєвій стадії вона знаходиться і що буде далі. Як організації відбуваються, так і службовці проходять періоди зростання (набуття досвіду) і з часом найбільш досвідчені стають експертами державної служби, а інші залишають державні структури. Інакше кажучи, поряд із життєвим циклом організацій існують і життєві цикли службовців. Досліджуючи життєвий цикл організації, проаналізувавши ситуацію за певний проміжок часу, можна зрозуміти, на якій життєвій стадії вона знаходиться і що за цим буде. Подана узагальнена модель життєвого циклу службовців, на відміну від наявних, передбачає виокремлення характеру виконуваної роботи та результату в супроводі коментарів кожного етапу. Це надає змогу зрозуміти суть поставленої та виконуваної роботи. Ця схема не передбачає розмежування рівнів за звичними "віковими" назвами народження, зростання тощо. Із позиції розвитку державного службовця життєвий цикл надає наочність або всебічність аналізу розвитку людини всередині організації. Крім того, вкрай важливим для державної служби є те, що для кожної стадії життєвого циклу притаманні конкретні компетенції, які повинен мати службовець. Цих двох параметрів цілком достатньо для управління розвитком державного службовця. Для державного службовця основоположною компетентністю є професійна компетентність. Суть її полягає у здатності державного службовця в межах повноважень, визначених посадою, застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та професійні якості для належного виконання завдань і функцій держави, навчання, професійного й особистого розвитку.

Висвітлено питання розробки стартапів на основі навчальних надбань Tech StartUp School Національного університету "Львівська політехніка". Розглянуто процес пошуку ідей та їхньої перевірки на успішність, маркетинг у світі стартапів, соціальні мережі як інструмент розвитку стартапу. Увагу приділено джерелам фінансування, бізнес-моделям стартапу, створенню команди та стратегіям продажу продуктів стартапу.

Досліджено методологічні та прикладні питання економічного розвитку. Розкрито питання екологізації економік країн у сучасних світових трансформаціях з акцентом на проблематику глобального потепління та наслідків для економік країн розвинутих і тих, що розвиваються. Проаналізовано позиції України в Індексі економічної свободи, Індексі легкості ведення бізнесу та Індексі глобальної конкурентоспроможності, встановлено основні тенденції їх зміни. Проведено детальний експортно-імпортний аналіз зовнішньої торгівлі України по категоріях "товари" та "послуги" (в тому числі по країнах СНД і ЄС), досліджено товарну та послугову структуру експорту й імпорту, виявлено вплив регіонального чинника на загальнодержавні показники. Розкрито актуальні засади інформаційних складників міжнародного співробітництва в забезпеченні безпеки енергетичного сектора, що включають основні науково-прикладні аспекти побудови системи стратегічних комунікацій між Україною та НАТО з питань енергетичної безпеки. Сформовано основні етапи впровадження аутсорсингу в медичному закладі з урахуванням особливостей сучасної системи охорони здоров'я.

Досліджено тенденції зміни частки державних службовців у віковій категорії до 2020 р. Виявлено тенденцію до збільшення кількості державних службовців покоління Z. Однак кількість представників поколінь X та Y на державній службі є численнішою, тому важливо враховувати досвід, набутий представниками поколінь X, Y, у процесі зміни поколінь. Систематизовано основні спільні та відмінні риси поколінь. Висвітлено основні напрями діяльності органів публічної влади, в яких працюватимуть службовці нового покоління. Констатовано, що для модернізації публічної служби слід сприяти розвитку високого рівня професіоналізму працівників та наявності резерву висококваліфікованих і компетентних публічних службовців. Відповідно існує потреба в підготовці висококваліфікованого покоління публічних службовців, які матимуть необхідні здібності для ефективного розв'язання поточних проблем.

Розкрито теоретико-методологічні засади й охарактеризовано методологічний інструментарій розвитку кадрової безпеки органів державної влади. Доведено доцільність розвитку кадрової безпеки органів державної влади. Розроблено: концептуальну модель оцінювання результатів діяльності державних службовців у процесі забезпечення кадрової безпеки органів державної влади; механізм кадрової безпеки, основою якого буде кластеризація країн за рівнем престижності державної служби; підхід щодо визначення впливу вікових факторів на реформування державної служби України в умовах розвитку кадрової безпеки; модель "зрілості кадрової безпеки органів державної влади". Розглянуто науково-практичні підходи щодо виявлення, припинення та попередження загроз кадрової безпеки в органах державної влади. Вдосконалено інструментарій кадрової безпеки органів державної влади. Досліджено методи оцінювання ефективності керівників органів державної влади. Вдосконалено науково-методичний підхід щодо забезпечення розвитку інтелектуального органу державної влади у процесі кадрової безпеки. Розвинуто понятійно-категорійний апарат теорії кадрової безпеки органів державної влади, а також науково-методичний підхід щодо систематизації принципів кадрової безпеки органів державної влади. Досліджено класифікацію ключових показників ефективності КРІ в умовах кадрової безпеки органів державної влади. Висвітлено роль престижності державної служби. Визначено стратегічні пріоритети розвитку кадрової безпеки державної служби.

Розглянуто особливості трактування терміна "публічний аудит". Дослідження вітчизняної та закордонної наукової літератури дозволило сформувати авторське бачення терміна "публічний аудит" та виокремити особливості його застосування. Сформовано ключові структурні елементи публічного аудиту, які свідчать про відмінності у трактуванні понять публічного та державного аудиту. Встановлено, що державний аудит є невід'ємною складовою публічного аудиту, оскільки публічний аудит може реалізовуватися державою, окремими бізнес-структурами, громадськими організаціями тощо. На підставі проведеного дослідження зазначено, що предметом реалізації публічного аудиту є аналізування й оцінювання діяльності окремих сфер, зокрема органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших організацій. Для ефективності реалізації публічного аудиту має бути сформована відповідна нормативно-правова основа та прозорі партнерські відносини між громадськістю та сектором державного управління. У своїй діяльності публічний аудит, передусім, акцентує увагу на основних об'єктах, якими виступають суспільні ресурси (трудові, фінансові, матеріальні, природні, інтелектуальні), а також культурно-суспільні цінності громадян. Основною метою публічного аудиту є перевірка законності, прозорості, а отже, й ефективності діяльності державних органів, з якими взаємодіє громадянське суспільство та від яких воно очікує такої ефективності. Враховуючи це визначення, можна вважати, що публічний аудит є фінансовим інструментом для виявлення порушень, що, своєю чергою, за допомогою поправок і рекомендацій може покращити державне управління на всіх рівнях, вплинути на розвиток інституційних структур, досягнути нового рівня розвитку суспільних цінностей, оптимізувати управління державними ресурсами на благо громади.