Вперше для докембрію Українського щита (УЩ) встановлено епігенетичну ураново-рудну мінералізацію в зонах тріщинуватості апліто-пегматоїдних гранітоїдів, яка по тектонічних розломах поширюється глибше 330 м. Відзначимо, що процеси гіпергенних змін порід відбуваються не тільки на поверхні кристалічного щита, а й на великих глибинах у зонах тектонічних порушень. Уран відкладається у вигляді низькотемпературних оксидів і гідроксидів по тріщинках, в яких поширені гідрослюдисто-карбонатні агрегати, оксиди заліза та мангану. Крім того, тут виявлено раніше не відомий в докембрії УЩ дуже рідкісний мінерал - коронадит. У складі уранової мінералізації вперше також для УЩ встановлено мінерал скупіт, який виникає за рахунок руйнування настурану та уранової черні. Скупіт є характерним мінералом-індикатором під час пошуків уранових родовищ інфільтраційного типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.217-4

Рубрики:

Граніти

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У десятки разів вищий від кваркового для кристалічних порід Українського щита (УЩ) вміст урану встановлено в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах та в апопегматитових кремній-калієвих метасоматитах Хмільницького рудопрояву. В графітвмісних гранат-біотитових гнейсах вміст урану перевищує кларк УЩ майже удвічі, що характерно також для Заваллівського уранового рудопрояву. Виділено 2 основні типи рудних асоціацій. Перша - акцесорна мінералізація в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах, представлена апатитом, цирконом, монацитом і уранінітом-I. Друга - накладена гідротермально-метасоматична мінералізація в зонах катаклазу пегматитів і аплітів, представлена рідкісноземельно-торій-урановою (циркон + монацит + уранініт + + отеніт), оксидною (ільменіт + анатаз + рутил + гідрооксиди заліза) та сульфідною (піротин + пірит + халькопірит + галеніт + молібденіт). Установлено, що ранній акцесорний уранініт-I характеризується підвищеним вмістом торію і трапляється в апліт-пегматоїдних гранітах. Більш пізній уранініт-II з пониженим вмістом торію є типовим мінералом кремній-калієвих метасоматитів. TR-Th-U мінералізація Хмільницького рудопрояву за мінералого-геохімічними особливостями належить до калій-уранового генетичного типу, значно поширеного в межах Дністровсько-Бузького й Інгульського мегаблоків УЩ та міжблокових шовних зон.

Український щит (УЩ) є найбільш перспективним геологічним регіоном України на пошуки та розвідку рудних родовищ. Необхідність надійного прогнозу для виявлення найперспективніших геологічних ділянок розвідки промислового вмісту золота, вольфраму, молібдену, урану, торію та рідкісних металів у породах УЩ зумовлює актуальність вивчення геолого-структурних умов локалізації, мінералого-петрографічних і геохімічних особливостей та визначення формаційної належності різних генетичних типів зруденіння. Викладено основні досягнення відділу геології та геохімії рудних родовищ Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка Національної академії наук України за останні десятиріччя.

Миколаївський рідкісноземельно-уран-торієвий рудопрояв розташований у північно-східному екзоконтакті Вознесенського масиву апліт-пегматоїдних фанітів, безпосередньо в зоні Первомайського глибинного розлому. З'ясовано мінералого-петрографічні особливості речовинного складу рудопрояву. Розкриті свердловинами породи представлені метаморфічними, ультраметаморфічними, магматичними і метасоматичними утвореннями. До найдревніших належать метаморфічні породи кам'яно-костуватської світи. Тут вони зазнали інтенсивних процесів катаклазу і мілонітизації, з якими пов'язані широко розвинені процеси хлоритизації, турмалінізації, окварцювання і кремнієво-лужного метасоматозу. Рудна мінералізація в породах представлена акцесорною та накладеною рідкісноземельно-уран-торієвою і сульфідною. Акцесорна мінералізація приурочена до апліт-пегматоїдних фанітів і представлена цирконом, монацитом та апатитом. Рідкісноземельно-уран-торієва мінералізація приурочена до зон катаклазу апліт-пегматоїдних фанітів і гнейсів та представлена монацитом, ксенотимом, уранінітом, бранеритом і невідомим залізо-урановим мінералом. Найконтрастніша уран-рідкісноземельно-торієва мінералізація трапляється у кварц-біотит-калішпатових метасоматитах і гранат- та силіманітовмісних аляскітових аплітах. Сульфідна мінералізація широко поширена в катаклазованих апліт-пегматоїдних фанітах і турмалін- та графітовмісних глиноземистих гнейсах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451(45УКР)5-1 + Д59(45УКР)451

Рубрики:

Металеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: РА424644 Пошук видання у каталогах НБУВ