На основі вивчення архівних та літературних джерел здійснено комплексний історико-книгознавчий аналіз розвитку книговидавничої справи Поділля впродовж другої половини XIX - початку 1930-х рр., визначено основні його тенденції та характерні риси в контексті економічних, політичних, соціальних та культурних процесів, що відбувалися в регіоні. Реконструйовано книговидавничий репертуар краю, що становить 3 136 назв неперіодичних видань. Проаналізовано його тематико-типологічну структуру, простежено динаміку, мовний склад та географію випуску книжкової продукції. Охарактеризовано книговидавничу мережу регіону та виявлено її структуру. Висвітлено роль місцевих видавничих осередків, а також учених, політичних, громадських, освітніх і культурних діячів у розвитку книговидавничої справи Поділля.

Висвітлено проблеми та перспективи вивчення народної культури Поділля та досвід її використання у національному та громадянському вихованні дітей і молоді. Досліджено міжетнічні взаємовпливи на українсько-молдавському пограниччі. Надано відомості про народний одяг в с. Северинівка, Голубівка та Хатки Жмеринського району на Вінниччині. Простежено становлення дисципліни "Теорія міста". Охарактеризовано народнопісенну манеру співу на території Східного Поділля.

Досліджено книжкову культуру Подільської губернії на етапі, коли друковане слово ввійшло до повсякденного побуту всіх верств населення. Подолян представлено й як творців, й як носіїв книжності, охарактеризовано нормативно-правове та соціоекономічне тло її розвитку. Розглянуто зміни у розподілі часу для праці та читання. Висвітлено проблеми можливості купувати книги та користуватися бібліотеками. Увагу приділено особливостям громадського та приватного впорядкування бібліотек.

Доведено, що книжкова культура є одним із засобів пізнання механізму модернізації суспільства, й її вивчення уможливлює оцінку утягнутості населення у цей процес. З’ясовано, що державна політика, спрямована на поширення єдиного канону книжкової культури, сприяла формуванню спільного інформаційного простору суспільства, за умов якого гомогенізується соціальна організація спільноти, нівелюються соціальні, етнічні та гендерні відмінності, формується нова уніфікована ідентичність. Показано, що завдяки діяльності громадськості поширюються різні канони книжкової культури, що сприяє виникненню локальних інформаційних просторів, за рахунок яких йде подальше зростання індивідуалізму, ідеологічної та культурної диференціації, професіоналізації населення. Охарактеризовано нормативно-правовий та соціокультурний контекст розвитку книжкової культури регіону: продемонстровано, як держава регламентувала книжковий простір, окреслено динаміку зростання потенційної читацької аудиторії, визначено рівень річного бюджету сім’ї з трьох осіб, який дозволяв за необхідності купувати книги, встановлено приблизний обсяг потенційної клієнтури книгарень та платних бібліотек, тобто тих, хто здатний самостійно формувати та задовольняти свої книжкові інтереси.

Наведено автографи на книгах відділу рідкісних і цінних видань Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, які хронологічно репрезентують українських, російських і польських діячів XIX - першої половини XX ст. і є цінним джерелом інформації про історичне та культурне середовище Східного Поділля. Зазначено, що автографи є складовою рукописної спадщини відомих діячів минулого і можуть бути використані фахівцями у дослідницькій практиці. Подано інформацію про В. М. Базилевича, П. М. Бодянського, В. В. Боржковського, М. І. Гордієвського та ін.

Увагу приділено аналізу й інтерпретації радянського минулого, а також визначенню його впливу на громадянську культуру сучасного суспільства в Україні. Окреслено основні теми та проблеми, які ставили перед собою радянські дослідники, проаналізовано сучасну українську історіографічну ситуацію, методологічні лакуни та виклики. З'ясовано роль спогаду та пост-пам'яті у процесі (ре)конструювання минулого. Виявлено площини взаємодії "свого / чужого / іншого" у сприйнятті мешканцями Донбасу та Поділля один одного, маркери їх вираження, а також прояви радянської ментальності в сучасних повсякденних практиках представників обох регіонів. Висвітлено особливості практик пасивної соціальної адаптації студентства педагогічних навчальних закладів радянської України в 20 - 30-х рр. XX ст. Розглянуто такі питання, як "радянське" жіноче повсякдення, зміни та деформації нормативної жіночності як соціокультурного конструкту в повоєнні роки, її сприйняття та оцінка сьогодні.

Розглянуто традиції самоврядування в історії краю, історико-культурну спадщину регіону. Висвітлено особливості "права магдебурзького" у Східній Брацлавщині, локальні фактори ідентифікації вінничан у контексті сприйняття культурного ландшафту міста. Наведено відомості про герби Вінниці, пам'ятки історії та культури Іллінецького району як джерело з історії краю.

Увагу приділено стародрукам XVII ст. як об'єкту колекціонування подолян. Представлено бібліографічні описи друків колекції стародруків XVII ст., що зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних видань Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва (108 видань, друкованих 9-ма мовами на території 11-ти сучасних європейських країн). Наведено поекземплярну історико-книгознавчу інформацію, що охоплює відомості про палітурку, книжковий блок, дефекти примірника, провенієнції (написи, екслібриси та суперекслібриси, штампи), наявність маргіналій і рукописних глосів, а також джерело надходження примірника.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність визначного історика України, професора І. Г. Шульги. Розкрито внесок краєзнавців Вінниччини у дослідження малої батьківщини на початковому етапі незалежності України. Розглянуто досягнення, досвід, перспективи, давню, середньовічну та модерну історію Поділля. Досліджено особливості домобудівництва поселень середньобузької локальної групи трипільської культури. Проаналізовано територіальну складову різних державних утворень на українських етнічних землях та хронологію формування адміністративних кордонів України радянського періоду.

Подано біографічний матеріал про діячів доби Української революції (1917 - 1921), пов'язаних з теренами сучасної Вінницької області. Він охоплює уродженців краю та тих осіб, які брали активну участь у діяльності українських інституцій цієї доби. Наведено 373 статті та довідки, які, за можливості, доповнено портретними зображеннями. Вміщено іменний та географічний покажчики, картосхеми основних воєнних подій на теренах краю, а також відомості про авторів статей.