Розроблено комплекс економіко-математичних моделей управління інноваційною діяльністю регіону. Проаналізовано статистичні дані й існуючі підходи до управління інноваційною діяльністю, визначено його недоліки. На підставі використання моделей оцінювання й аналізу інноваційного потенціалу та результатів інноваційної діяльності регіонів розроблено механізм управління інноваційною діяльністю регіонів. Показано, що даний механізм, на відміну від існуючих, дозволяє враховувати особливості регіонального інноваційного розвитку під час прийняття рішень щодо управління інноваційною діяльністю в регіоні. Запропоновано комплекс моделей оцінювання ефективності інноваційної діяльності регіонів, які дозволяють прогнозувати наслідки управлінських рішень. Розроблено імітаційну модель реалізації сценаріїв стимулювання інноваційної діяльності регіонів, на основі якої сформовано множину сценаріїв стимулювання, зроблено оцінювання їх ефективності. Визначено найкращий сценарій стимулювання інноваційної діяльності регіонів.

Запропоновано удосконалити існуючі методи оцінювання інноваційних результатів підприємств на базі більш широкого кола показників, з використанням таких методів економіко-математичного моделювання, як таксономічний аналіз, економетричні методи, експертні методи. Для оцінки ефективності інноваційної діяльності побудовано кореляційно-регресійні залежності приростів результатів інноваційної діяльності від складових інноваційного потенціалу, що формують загальний синергетичний ефект від використання інноваційного потенціалу підприємства. Даний підхід надасть можливість більш точно оцінити результати інноваційної діяльності, що своєю чергою, допоможе приймати необхідні управлінські рішення щодо керування інноваційними процесами на підприємстві.

Розроблено комплекс економіко-математичних методів та моделей оцінки та прогнозування рівня ліквідності банківських установ. Для досягнення поставленої мети здійснено кластерний аналіз банків України за рівнем ліквідності; застосовано кореляційний аналіз для виявлення найбільш впливових факторів на рівень ліквідності банків; з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу побудовано: модель залежності ліквідності банку від адекватності капіталу та співвідношення кредитів і депозитів, динамічні моделі прогнозування активів та обсягів кредитування банку. У результаті застосування вказаних методів та побудованих моделей було здійснене прогнозування активів, обсягів кредитування банку, а також обчислено прогнозні показники ліквідності. На основі отриманого прогнозу банк може приймати рішення про доцільність впровадження певних заходів щодо підвищення своєї ліквідності, а в кінцевому підсумку - забезпечення фінансової стійкості та стабільності.