Досліджено археологію знання М. Фуко в контексті постструктуралістської філософії (Р. Барт, Ж. Бодрійяр, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз). Проаналізовано дослідження фукольдіанської та "постфілософії" в працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Показано специфіку методології М. Фуко, сформовану "на межі" структуралізму та постструктуралізму. Розкрито фукольдіанську археологію знання, археологічний метод і топологічно-картографічне осмислення простору в контексті постструктуралістських дискурсів Р. Барта та Ж. Дерріда (крізь концепти "гетеротопія", "годологія", "слід", "текст", "мова"), Ж. Дельоза та Ж. Бодрійяра ("зовнішнє", "згин-складка", "складка", "відмінність і повторення", "симулякр").

Вперше визначено сутність і структуру поняття "художньо-професійна культура (ХПК) майбутнього архітектора" (специфічна складова загальної професійної культури архітектора, що характеризує естетичні норми і художні цінності, якими він послуговується у створенні своїх проектів та опановує у процесі професійної підготовки до цього виду діяльності). Обгрунтовано педагогічні умови формування ХПК майбутніх архітекторів у процесі навчання у вищих закладах освіти (професійна спрямованість спеціальної художньої підготовки майбутніх архітекторів, інтегрування змісту та завдань професійно-зорієнтованих архітектурних і спеціальних художніх дисциплін у процесі підготовки майбутніх архітекторів, поетапна актуалізація практико-зорієнтованих навичок образотворчої діяльності студентів у процесі розробки архітектурних проектів). Визначено компоненти (когнітивний, операційний, ціннісно-орієнтаційний), критерії (гностичний, процесуальний, рефлексивний), показники та рівні сформованості ХПК у студентів архітектурних спеціальностей (високий, середній, низький). Розроблено модель формування ХПК майбутніх архітекторів, що складається пропедевтично-базового, професійної орієнтації образотворчої діяльності, продуктивного напрямів, напрями та форми реалізації педагогічних yмов (методичний та організаційний). Уточнено зміст поняття "професійна культура архітекторів". Набули подальшого розвитку теорія та методика професійної підготовки майбутніх архітекторів у ВНЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.11 с + Л662.962-1 с

Рубрики:

Антибіотики групи пеніциліну

Антибіотики

Шифр НБУВ: РА402055 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - розробка формальних моделей, які описують розвиток інформаційних інтерфейсів з урахуванням їх результативності та тимчасових витрат при експлуатації на морському транспорті, що дозволить поліпшити показники працездатності членів вахтової команди, при виконанні ними професійних обов'язків. Проведено залежність між зміною інформаційних інтерфейсів, таких як ECDIS і судноводіями, що приймають управлінські рішення на морському транспорті. Дана залежність безпосередньо впливає на рівень безпеки, що визначає мету статті як актуальну. Розглянуто питання розвитку інформаційних інтерфейсів, його окремих частин у вигляді обладнання та принципи конфігурації розташування. Запропоновано підходи статистичного розрахунку експлуатаційних властивостей інформаційних інтерфейсів із застосуванням експертного оцінювання.

Представлено навчальний посібник для студентів спеціальності 191 "Архітектура та містобудування" освітнього рівня "Бакалавр" матеріал якого, складається з трьох розділів — теорії, технології, матеріалів і методики зображення архітектурних споруд, крім того включає короткий словник спеціальних термінів, список літератури для самостійного вивчення теми, додатки. Розглянуто у теоретичному розділі основи архітектурного рисунка й історію виникнення жанру міського пейзажу, у практичному розділі подано ілюстративний матеріал і детальні методичні вказівки щодо виконання практичних завдань, запропоновано варіанти завдань для самостійної роботи, питання для самоконтролю.