Розглянуто особливості процесу запису фазових голограм у бінарних фотополімерних середовищах на основі двох мономерів (або мономеру та нейтральної компоненти), які характеризуються різними швидкостями полімеризації і утворюють полімери з різними показниками заломлення. Механізм формування неоднорідних структур у таких середовищах містить два основні процеси: радикальну полімеризацію і дифузійне масоперенесення. Теоретично досліджено загальну систему рівнянь, що описує динаміку неоднорідної фотополімеризації у складних полімерних композиціях.

Розглянуто конструктивно-технологічні особливості сучасних електронних засобів, питання теорії та розрахунку точності процесів виробництва, проблеми підвищення надійності технологічними методами, а також підвищення ефективності технологічних процесів.

Рассмотрены конструктивно-технологические особенности современных электронных средств, вопросы теории и расчёта точности процессов производства, проблемы повышения надёжности технологическими методами, а также повышения эффективности технологических процессов.

Розроблено і досліджено теоретичну модель формування голограм у середовищах із полімеризаційно-дифузійним механізмом запису (фотополімерах). Модель базується на розгляді двох взаємопов'язаних процесів: фотополімеризації та дифузійного масопереносу. Процес полімеризації описано в термінах хімічної кінетики з урахуванням нерівноваженості концентрації та скінченності часу життя макрорадикалів. Для опису дифузійних процесів використано узагальнене рівняння дифузії. Розроблено концепцію дифузійного перерозподілу "вільного об'єму", що утворюється під час полімеризації. Продемонстровано домінуючий вплив співвідношення швидкостей полімеризаційного і дифузійного процесів на ефективність голографічного запису. Запропоновано кількісний критерій досягнення максимальної ефективності та лінійності запису. Встановлено взаємозв'язок складу композиції та фізико-хімічних властивостей її компонент із голографічними характеристиками середовища. Теоретично описано ефект постекспозиційного самопідсилення голограм. Передбачено існування ефекту інверсії фази гратки в процесі запису елементарної голограми та визначено умови його експериментального спостереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.120(4РОС-4КАЧ)с5

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые представлен механизм формирования специфических биокремнистых пластинчатых отложений, характерных лишь для единичных гидротермальных источников. Таким источником в кальдере вулкана Узон является источник Термофильный. Пластинчатые биокремнистые осадки формируются только при сочетании трех факторов: повышенное содержание кремния в растворе (до 400 мг/л); наличие растущего альгобактериального мата и обилие газовых проколов по шлейфу стока источника непосредственно в зоне развития альгобактериального мата. Газовые проколы под альгобактериальным матом обусловливают приподнимание в виде бугров, слоев мата над потоком ручья, их обсыханию. В этих условиях слои мата функционируют как насос на испарение воды источника (принцип фитиля). В результате этого процесса происходит локальное накопление в приподнятых слоях участка мата кремневого компонента (за счет испарения воды и фоссилизации биоты) с последующим опусканием окремнелого слоя или его фрагментов на дно. Процесс может повторяться неоднократно. Обнаруженная толщина осадочных биоминеральных структур достигала около 30 см в зоне действия источника. Образовавшиеся кремнистые биоминеральные структуры предлагается называть биосилицитами.