Досліджено теоретичні та практичні питання реструктуризації та економічного діагностування підприємства. Розроблено поетапно-структурований підхід до діагностування та реструктуризації підприємств виноробства, який передбачає проведення заходів щодо діагностування підприємства, визначення виду та напрямку реструктуризації, коригування базової стратегії підприємства, визначення відповідних перетворень підприємства згідно з новою стратегією, формування пакета документів з проведення реструктуризації, а також реалізацію програми реструктуризації. Зазначений підхід до діагностування та реструктуризації дозволяє з мінімальними витратами часу та фінансових ресурсів діагностувати підприємства й ефективно управляти процесом реструктуризації, відслідковувати зміни у його життєвому циклі.

Розглянуто основні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні в сучасних умовах, запропановано стратегічні напрями розв'язання цих проблем (розвиток фінансового сектору, формування інституціонального середовища, впровадження сучасних механізмів узгодження інтересів суб'ектів підприємницької діяльності, органів влади та суспільства, розвиток інфраструктури підприємницького сектору економіки, оптимізація податкової та митної політики й регулювання взаємовідносин та підприємців, використання програмно-цільового методу планування в системі державної підтримки розвитку підприємництва).Описано методологію використання програмно-цільового методу управління в системі державної підтримки розвитку підприємництва в Україні та зарубіжний досвід (КНР, США, Європейського союзу і Росії), а також методологічні рекомендації тощо.

Досліджено теоретичні і методичні питання реструктуризації, економічного діагностування і кластеризації підприємств. Запропjновано поетапно-структурований підхід до діагностування та реструктуризації підприємств (на прикладі галузі виноробства.) Проведено аналіз існуючих підходів до реструктуризації та діагностування підприємства, що дозволило уточнити поняття "реструктуризація підприємства", а саме як цілеспрямований комплекс змін в структурі підприємства для вирішення постачальницьких, виробничих, економічних, технологічних, маркетингових, соціальних та організаційних проблем для ефективного управління його життєвим циклом. Дослідження теоретичних засад реструктуризації дозволило поглибити їх шляхом виокремлення основних видів реструктуризації за ознакою етапу життєвого циклу підприємства: випереджувальну (етапи зростання та стабілізації), адаптаційну (етап стагнації), фінансово-оздоровчу (скорочення), санаційну (занепад), та запропоновано визначення кожного виду.

Розглянуто основні моделі та механізми взаємодії та підприємницьких структур, проаналізовано специфіку іх реалізації в Україні та запропановано шляхи їх використання. Викладено механізм гармонізації інтересів та взаємовигідне співробітництво держави й підприємців. Державі потрібне високорозвинене цивілізоване підприємництво, що здатне забезпечити стабільний розвиток країни, а підприємцям сильна держава, яка здатна створити сприятливі умови для ефективного функціонування підприємницьких структур і найбільш повної реалізації підприємницьких здібностей, захистити права підприємців і свободу і підприємницької діяльності.

Наведено результати дослідження тенденцій розвитку малого підприємництва в Херсонській області по відношенню до загальних тенденцій розвитку суб'єктів малого бізнесу в Україні, визначено пріоритетні напрями його розвитку в регіоні та запропоновано заходи щодо створення сприятливих умов його діяльності.

Проаналізовано показники динаміки кількості суб'єктів підприємницької діяльності та їх соціально-економічних результатів за видами економічної діяльності, а також галузеві структурні зміни за соціально-економічними показниками зазначених суб'єктів. Визначено стан і тенденції розвитку інноваційно активного підприємництва. Здійснено прогнозування інноваційної сфери України у міжнародних рейтенгах. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ступеня диспропорційності в інноваційній сфері України.

Досліджено основні підходи щодо визначення категорій реструктуризація, модернізація та технічне переоснащення підприємства. Проаналізовано основні теоретико-методичні підходи щодо процесу реструктуризації підприємств. Уточнено зміст понять реструктуризація, модернізація та технічне переоснащення підприємства. Визначено роль і місце технічного переоснащення і модернізації у концепції реструктуризації підприємства. Запропоновано поетапно-структурований підхід до діагностування, реструктуризації та модернізації підприємства.

Криза - одна з форм розвитку економіки, в ході якої усуваються застарілі техніка і технологія, організація виробництва і праці, відкривається простір для зростання й утвердження нового. Водночас з подоланням віджитого неминуче виникає спад виробництва, зростає безробія, знижуються доходи населення, що негативно позначається на умовах жия людей. Мета стаі - дослідження впливу кризових явищ на розвиток промисловості України в аспекті виявлення її структурних деформацій та впливу їх на розвиток ринку інноваційних товарів. У структурній динаміці промислового виробництва впродовж 1991 - 2014 рр. окреслились дві циклічні хвилі: перша хвиля (1991 - 2007 рр.), пов'язана з переструктуруванням господарської системи і пристосуванням її суб'єктів до нових економічних і політичних реалій. Друга хвиля, що розпочалась у 2008 р., пов'язана з кризою світової економіки, в яку Україна на цей час уже тісно інтегрувалась. У 2012 -2014 рр. почала формуватись третя хвиля, в якій уже чітко окреслилась стадія занепаду. Причини останньої хвилі мають політичне, економічне та воєнне підурунтя. Структура промислового виробництва змінилась на протилежне співвідношення між випуском продукції первинної та глибокої переробки, низько- та високотехнологічної, сировинної та кінцевого споживання. Зокрема, зміна співвідношення між випуском гірничо-металургійного комплексу, з одного боку, та машинобудуванням і легкою промисловістю - з іншого. Внаслідок цього відбулася примітивізація галузевої структури промисловості, виробництво набуло експортної сировинної спеціалізації. Висновки: незважаючи на деструктивні деформації у промисловому комплексі України, які виникли внаслідок економічних криз, країна у своєму інноваційному розвитку має спиратися на базові промислові галузі, у яких на сьогодні має здобутки та деякі переваги. Україна ще не вичерпала можливостей індустріальної стадії економіки і має використовувати передові індустріальні технології для модернізації підприємств III и IV технологічних укладів. Однак, разом з підвищенням науково-технологічного рівня підприємств галузей із застарілими технологіями важливо, там де можливо, використовувати й інформаційно-телекомунікаційні технології, притаманні постіндустріальному суспільству, розвиваючі такі галузі як аерокосмічна, електронна, комп'ютерна техніка, фармацевтична, хімічна та ін. Тобто найефективнішою стратегією країни має бути інноваційний розвиток, що поєднує інновації V и VI технологічних укладів притаманних постіндустріальній економіці, з науково-технологічною модернізацією підприємств IV і III укладів, притаманних індустріальній стадії.

Розглянуто теоретичні та прикладні питання розвитку трансформаційних процесів, які відбуваються в економіці, зокрема в аспекті реформування економіки України. Розкрито інноваційний розвиток харчових та аграрних виробництв, ресторанного бізнесу та торгівлі харчовими продуктами в Україні. Проаналізовано зв'язок між управлінням підприємствами в Україні й економічними трансформаціями. Досліджено вплив економічних трансформацій на ринки продовольчої сировини, продовольства та послуг. Висвітлено перспективні напрями розвитку бізнесу в Україні на інноваційних засадах.

Розглянуто теоретичні та прикладні питання інвестиційних процесів, які відбуваються в економіці, зокрема в аспекті реформування економіки України. Увагу приділено нематеріальним активам як ключовому компоненту інноваційного розвитку сучасного підприємства. Подано наукове обгрунтування комплексної методики вибору раціонального варіанту випуску інноваційної продукції. Розкрито інноваційний розвиток харчових, переробних та аграрних виробництв, морегосподарського комплексу, готельно-ресторанного бізнесу, торгівлі харчовими продуктами в Україні та її регіонах. Досліджено напрями інвестиційного розвитку ринків продовольчої сировини, продовольства та послуг. Висвітлено перспективні напрями розвитку бізнесу в Україні на інноваційній основі. Обгрунтовано пропозиції стосовно розвитку бізнес-структур в умовах децентралізації.

Розглянуто теоретичні та прикладні питання інноваційно-інвестиційних процесів, які відбуваються в економіці України. Досліджено інвестиційну привабливість харчових, переробних та аграрних виробництв, готельно-ресторанного бізнесу в регіонах України. Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку закладів громадського харчування. Обґрунтовано пропозиції стосовно інноваційно-інвестиційного розвитку бізнес-структур в умовах трансформаційної економіки.