Здійснено науковий аналіз проблеми корекції вторинних порушень у психофізичному розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями зору з застосуванням засобів музично-ритмічної діяльності. Розроблено комплексну методику та діагностичний щоденник виявлення рівнів музично-ритмічного розвитку дітей. Створено модель та визначено види музично-ритмічної діяльності, спрямовані на задіяння збережених аналізаторів на мономодальній, бімодальній і полімодальній засадах. Основною вимогою їх виконання є узгодження роботи всіх задіяних аналізаторних систем у заданому темпі та ритмі. Корекційна робота під час занять з ритміки з дітьми віком 5 - 6 років з порушенням зору спрямована на розвиток мовленнєво-рухового апарату з урахуванням його темпоритмічної основи, дрібної моторики, загальної психомоторики з метою виправлення неправильної постави, розвитку музично-сенсорних і творчих здібностей. Методика корекційної роботи з такими дітьми передбачає чотири етапи, а саме: мотиваційно-пропедевтичний, понятійно-пізнавальний, музично-ритмічний, репродуктивно-творчий. Доведено ефективність запропонованої програми та методики занять з ритміки, що дозволяє підвищити рівень корекційно-розвивальної та навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку з порушеннями зору.

Розкрито зміст понять "післядипломна освіта вчителів" і "підвищення кваліфікації педагогів" у контексті процесу розвитку професійної компетентності вчителів-філологів. Розглянуто питання самоосвіти вчителів-словесників у міжкурсовий період післядипломної освіти.

Обгрунтовано використання компетентнісного підходу у підготовці фахівців за умов модернізації освіти в Україні та у висвітленні сучасного стану проблеми професійної компетентності вчителів-філологів. Висвітлено точки зору різних дослідників на концепцію компетентнісного підходу як нової освітньої парадигми. Визначено поняття педагогічної компетентності вчителя-філолога як інтегративної якості особистості, яка є комплексом знань, умінь, навичок, що зумовлює оволодіння досвідом професійної діяльності.

Обосновано использование компетентностного подхода в подготовке специалистов в условиях модернизации образования в Украине и в освещении современного состояния проблемы профессиональной компетентности учителей-филологов. Представлены точки зрения разных исследователей на концепцию компетентностного подхода как на новую образовательную парадигму. Определено понятие педагогической компетентности учителя-филолога как интегративного качества личности, которое является комплексом знаний, умений, навыков и обуславливает овладение опытом профессиональной деятельности.

The article analyses current state of the problem of teachers’ professional competence, in particular that of the teachers-philologists. The author grounds the concept of the competence approach in the process of pedagogical staff training and contrasts different views on the problem of professional competence.

Розкрито сучасні підходи до використання методу моделювання в науковому дослідженні. Окреслено напрями нового бачення проблеми розроблення моделей педагогічних систем. З'ясовано, що в основу будь-якої моделі можуть бути покладені вимоги Державних стандартів з підготовки фахівців певної галузі, соціальне замовлення суспільства й затребуваність конкретних спеціалістів на ринку праці.

Зроблено спробу осмислити феномен моделювання післядипломної освіти та конкретизовано зміст поняття "модель". Розкрито та обгрунтовано сутність і компоненти трирівневої моделі розвитку професійної компетентності вчителя-філолога в системі післядипломної освіти, визначено та охарактеризовано системний, культурологічний та компетентнісний підходи. Проаналізовано наступні структурні блоки: педагогічні умови, функції, структуру, технології післядипломної освіти, ключові компетентності тощо.

Сделана попытка осмыслить феномен моделирования последипломного образования. Конкретизировано содержание понятия "модель". Раскрыты и обоснованы сущность и компоненты трехуровневой модели развития профессиональной компетентности учителя-филолога в системе последипломного образования, определены и охарактеризованы системный, культурологический и компетентностный подходы. Проанализированы следующие структурные блоки: педагогические условия, функции, структуру, технологии последипломного образования, ключевые компетентности и др.

The article suggests a model of professional competence development of teachers-philologist in the system of postgraduate education and clarifying the contents of the notion "model".

Вперше розроблено й обгрунтовано структурно-функціональну модель розвитку професійної компетентності вчителів української мови та літератури в системі післядипломної освіти АР Крим. Визначено педагогічні умови, які сприяють підвищенню сформованості професійної компетентності вчителів-філологів. Виявлено критерії (когнітивний, праксіологічний, професійної творчості), показники та рівні (адаптивний, достатній, творчий) розвитку професійної компетентності вчителя-філолога, що відповідають її складовим компетентностям (педагогічній, психологічній, лінгвістичній, комунікативній, інформаційній, методичній, культурологічній) і знаходяться у взаємодії, утворюючи цілісну систему. Вдосконалено поняття "професійна компетентність вчителя-філолога", зміст, форми та методи організації дослідно-експериментальної роботи з розвитку професійної компетентності вчителів-філологів у системі післядипломної освіти АР Крим і визначено змістове наповнення її окремих компетентностей. Набули подальшого розвитку періодизація розвитку післядипломної освіти Криму; теоретико-методологічні засади процесу підвищення кваліфікації вчителів-філологів і його навчально-методичний супровід; методичні основи впровадження моніторингу для діагностико-прогностичного аналізу й управління якістю процесу розвитку професійної компетентності вчителів.

Розглянуто сучасні парадигми управління системою корекційно-реабілітаційної допомоги. Охарактеризовано діяльність корекційного педагога реабілітаційного центру. Проаналізовано професійні деструкції педагогічних працівників спеціальних навчальних закладів для дітей з особливостями психофізичного розвитку. Висвітлено основні положення психокорекційної роботи з батьками дітей з особливостями інтелектуального розвитку. Вивчено особливості організації навчання дітей з порушеннями зору за умов інклюзивного навчання. Приділено увагу теоретичним аспектам музичної діяльності дітей дошкільного віку зі зниженим зором. Запропоновано методику логопедичного обстеження розумово відсталих дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Визначено роль корекційного педагога в розвитку мовлення розумово відсталих школярів на уроках читання. Досліджено окремі питання методики викладання географії в спеціальній школі.

Запропоновано модель розвитку професійної компетентності вчителів-філологів у системі підвищення кваліфікації, розкрито поняття "модель професійної компетентності вчителя" відповідно до таких позицій, як осмислення феномену моделювання післядипломної освіти педагога та уточнення змісту загального поняття "модель".