Індекс рубрикатора НБУВ: П855.6

Рубрики:

Протимікробні та протиінвазійні (протипаразитарні) ветеринарні засоби

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.116 + Е422.124*80-633.4 + Л991.9

Рубрики:

Експертиза м’яса при інвазійних (паразитарних) хворобах тварин

Страви, приготовані в мікрохвильовій печі

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено і проаналізовано результати експериментальних досліджень щодо вивчення особливостей клінічного перебігу кампілобактеріозу у кролів у випадку внутрішньовенного методу зараження. Вивчено спектр патолого-анатомічних змін як на макро-, так і на мікрорівнях. При експериментальному кампілобактеріозі в організмі кролів спостерігали як загальні, так і місцеві прояви. Загальні неспецифічні реакції організму кролів зводилися до ознак гемодинамічних порушень у вигляді гіперемії судин різного ступеня, набряку, зміни клінічних показників фізіологічного стану в бік підвищення. Виявлено лімфоїдну і еозинофільну реакції в органах, прояв реактивних змін в органах імунної системи, а саме: зміни у фолікулах білої пульпи з розширенням гермінативних центрів. Зареєстровано наявність деструктивних змін у внутрішніх органах: дистрофічні зміни в нирках, печінці, легенях і серцевому м'язі, а також некротичні осередки в печінці.

Розроблено систему контролю кампілобактеріозу курей, яка складається з чотирьох етапів контролю. Перший етап грунтується на організації та проведенні комплексу профілактичних заходів із застосуванням екологічно нешкідливих засобів. На другому етапі необхідно проводити систематичний контроль продуктів птахівництва за умов забійних цехів господарств щодо контамінації їх збудниками \i Campylobacter spp \i0. Третій етап - проведення лабораторних досліджень на основі застосування засобів та методів, що мають відповідати вимогам міжнародної нормативної бази проведення аналітичних досліджень. Четвертий етап у системі контролю - дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час технологічних процесів забою, патрання та застосування екологічно безпечних засобів із метою зниження мікробної контамінації тушок птиці на етапі переробки. Ефективність системи контролю кампілобактеріозної інфекції підтверджена на основі результатів її впровадження за умов птахогосподарств Сумщини.

Наведено дані щодо теоретичного та експериментального обгрунтування основних шляхів передачі збудників харчових токсикоінфекцій та токсикозів на основі проаналізованих даних санепідемстанції щодо етіологічних чинників інфікування людей. Вивчено об'єкти зовнішнього середовища, харчові продукти рослинного та тваринного походження як потенційне джерело збудників харчових інфекцій, а також питому вагу мікроорганізмів як етіологічного фактору токсикозів та токсикоінфекцій серед населення. За результатами проведеної роботи визначено основні шляхи передачі бактеріальних патогенів.

Наведено результати визначення бактерицидних концентрацій антимікробних препаратів: гентамицину, колистину, рифампицину, цефалексину, триметоприму, фузидину по відношенню до культур Campylobacter jejuni subsp. jejuni, L. monocitigenes, S. enteritidis, E. сoli, P. multocidae та мікроміцетів родів Aspergillus, Penicillium, Fusarium. Результати експериментальних досліджень надали змогу визначити оптимальний склад антимікробних засобів селективної домішки, додавання якої до поживних середовищ для ізоляції Campylobacter spp. надасть змогу уникнути запобігального росту супутньої мікрофлори та проводити селективну ізоляцію кампілобактерій із харчових продуктів, води і об'єктів зовнішнього середовища. Ефективність застосування запропонованої комбінації антимікробних засобів у ході селективної ізоляції Campylobacter spp. вивчали на основі поживного щільного середовища для культивування кампілобактерій з використанням суміші тест-культур бактерій.

Наведені результати аналізу сучасного ринку дезінфікуючих засобів за активно діючими речовинами. На основі даних державного реєстру ветеринарних препаратів, кормових добавок, готових кормів та преміксів щодо зареєстрованих дезінфікуючих засобів та їх рецептур встановлено, що кількість препаратів для дезінфекції і санації об'єктів ветеринарно-санітарного нагляду понад 200 найменувань, в тому числі вітчизняного і зарубіжного виробництва. Найбільша частка засобів представлена пінними і безпінними лужними засобами - 31,43 %, пінні і безпінні кислотні засоби - 22,86 %, дезінфектанти на основі четвертинних амонійних сполук (ЧАС) - 15,71 %, спиртові - 6,19 %, кисневмісні дезінфектанти - 5,24 %, гуанідинові - 4,76 %, засоби на основі альдегідів - 4,76 %, хлорвмісні засоби - 4,29 %. Асортимент засобів дезінфекції на вітчизняному ринку має тенденцію до збільшення.

Наведені результати аналізу сучасного ринку дезінфікуючих засобів за активно діючими речовинами. На основі даних державного реєстру ветеринарних препаратів, кормових добавок, готових кормів та преміксів щодо зареєстрованих дезінфікуючих засобів та їх рецептур встановлено, що кількість препаратів для дезінфекції і санації об'єктів ветеринарно-санітарного нагляду понад 200 найменувань, в тому числі вітчизняного і зарубіжного виробництва. Найбільша частка засобів представлена пінними і безпінними лужними засобами - 31,43 %, пінні і безпінні кислотні засоби - 22,86 %, дезінфектанти на основі четвертинних амонійних сполук (ЧАС) - 15,71 %, спиртові - 6,19 %, кисневмісні дезінфектанти - 5,24 %, гуанідинові - 4,76 %, засоби на основі альдегідів - 4,76 %, хлорвмісні засоби - 4,29 %. Асортимент засобів дезінфекції на вітчизняному ринку має тенденцію до збільшення.

Серед актуальних проблем розвитку сучасного скотарства вагому роль відіграють паразитарні захворювання. Представлена проблема ектопаразитозів великої рогатої худоби (ВРХ) в Сумській області. На думку вітчизняних та зарубіжних вчених, основні економічні збитки, нанесені ектопаразитами, зумовлені зниженням середньодобового приросту маси тіла молодняку та недоотриманням молока в період льоту комах. Мета роботи - визначити поширення ектопаразитозів ВРХ у дрібних фермерських господарствах Сумської області та з'ясувати їх клініко-епізоотичні особливості. За результатами проведених досліджень виявлено поширення гіподермозу й сифункулятозу, екстенсивність яких у середньому становила 8,20 та 21,69 % відповідно, хвороби були спричинені збудниками Hypoderma bovis та H. lineatum й Linognathus vituli та Haema-topinus eurysternus відповідно. Під час клінічного обстеження тварин, хворих на гіподермоз, в літню пору року на волосяному покриві виявляли яйця підшкірних оводів. У місцях проникнення личинок під шкіру спостерігався свербіж, набряки підшкірної клітковини, болючість. У деяких тварин - порушення координації рухів. Під шкірою вздовж хребта ідентифікували жовна. В центрі їх були утворені отвори - норицеві ходи, з яких виділявся серозний, подекуди серозно-гнійний ексудат. За наявності сифункулятозної інвазії у тварин спостерігали свербіж, розчоси шкіри, локальне облисіння й дерматит, на шкірі були помітні краплі присохлої крові. Варто зазначити, що в умовах дрібних фермерських господарств Сумської області виявлені захворювання мали виражену вікову динаміку. Найбільшого ураження (16,67 %) на гіподермоз зазнавали тварини у віці від 1 до 2 років, а найнижчого (2,17 %) - молодняк віком до 1 року. За наявності сифункулятозів, спричинених збудниками Linognathus vituli та Haematopinus eurysternus, найчастіше вражався молодняк віком до 1 року, де показник екстенсивності інвазії становив 33,70 %, а найменше - тварини віком старше 5 років з показником ураженості 10,48 %. Отримані дані мають надзвичайно важливе практичне значення, адже дають змогу практикуючим лікарям ветеринарної медицини здійснювати планування лікувально-профілактичних заходів, зважаючи на особливості перебігу хвороб у різних вікових груп тварин.