Раскрыты состав и содержание киевского массива документов фонда Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины относительно деятельности Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга, осуществлявшего в период Второй мировой войны тотальную конфискацию и присвоение Третьим рейхом культурных и научных ценностей в оккупированных восточных и западных областях Европы.

Комплексно досліджено архів Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга (ОШР) як джерельної бази з історії вивчення окупованих нацистами східних територій (1941 - 1944 рр.) відповідно до його ідеологічних завдань. Розглянуто структуру, функції та завдання Штабу, напрями науково-пошукової, науково-методичної та науково-дослідної роботи. Проаналізовано засади документотворення. Охарактеризовано склад і зміст документів. Запропоновано джерелознавчу класифікацію документів за комплексними ознаками з урахуванням напрямів досліджень та ідеологічної основи діяльності Штабу. Розглянуто зміст функціонування ОШР та оцінено специфіку як джерельну значимість документів для розкриття діяльності нацистів у галузі збирання, узагальнення та використання інформації, науково-дослідних розробок у галузі історії, розвитку та стану економіки, зовнішньої та внутрішньої політики, науки, культури, освіти окупованих держав у контексті ідеологічних доктрин нацизму. Розглянуто діяльність і специфіку документів Управління ОШР та його відділів, зондерштабів, головних робочих груп України й Остланду у галузі наукового дослідження окупованих територій. До наукового обігу залучено великий масив джерел стосовно наукової діяльності Штабу. Розвинуто методологічний апарат джерелознавчого дослідження унікальних комплексних діловодних архівів.

Розкрито діяльність зондерштабів та робочих груп Оперативного рейхсляйтера Розенберга в галузі реєстрації, опису та організації вивозу в Німеччину матеріальних та культурних цінностей наукових бібліотек з території України у період окупації нацистами східних областей у 1941 - 1944 рр. Висвітлено основні напрями нацистської політики, діяльність щодо конфіскації бібліотек.

Раскрыта деятельность зондерштабов и рабочих групп Оперативного рейхсляйтера Розенберга в области регистрации, описания и организации вывоза в Германию материальных и культурных ценностей научных библиотек с территории Украины в период оккупации нацистами восточных областей в 1941 - 1944 гг. Освещены основные направления нацистской политики, деятельность относительно конфискации библиотек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)754.14/754.2г

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)622.8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВА674238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено архів Оперативного штабу райхсляйтера Розенберга як джерельну базу з питань його наукової діяльності відповідно до нацистських постулатів та завдань Штабу, а також з історії нацистських досліджень країн Східної Європи, насамперед Білорусії, Росії, України та країн Прибалтики - складових поняття "східний простір". Вивчено структуру Штабу, його функції та завдання, напрями пошукової, методичної та дослідної роботи, проаналізовано засади документотворення, охарактеризовано склад і зміст документів Штабу. Запропоновано джерелознавчу класифікацію цих документів за комплексними ознаками з урахуванням напрямів досліджень та ідеологічної основи діяльності Штабу. Висвітлено питання функціонування Штабу та специфіки та джерельної значущості його документів для розкриття діяльності нацистів щодо збирання, узагальнення та використання інформації, науково-дослідних розробок з різних сфер життя країн, окупованих нацистами під час Другої світової війни. Розглянуто діяльність Управління штабу та його відділів, робочих груп і зондерштабів та специфіку їх документів.

Раскрыта деятельность группы "Наука" Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга, в полномочия которой входили организация изучения общего состояния академической и отраслевой науки и высшего образования в Украине; конкретная ревизия их научной деятельности, материального обеспечения и кадрового состава с позиции их полезности для немецкого государства и возможностей дальнейшего существования. Документы группы, и прежде всего отчеты, аналитические записки и протоколы раскрывают механизм регистрации, учета и организации грабительского вывоза библиотечных фондов и оборудования академических и отраслевых научных учреждений Киева, Харькова, Днепропетровска, Симферополя и других городов, оккупированных нацистами. Книжные фонды и оборудование направлялись в Германию, как в Библиотеку Высшей школы и Восточную библиотеку рейхсляйтера Розенберга, которые стали основными центрами сосредоточения научной литературы, вывезенной нацистами, так и в специализированные институты, лаборатории и организации рейха для пополнения их научной базы.

Мета дослідження - з'ясування особливостей німецьких документів періоду Другої світової війни як історичних джерел, що впливають на їх археографічне опрацювання при підготовці до наукової публікації. Методологія базується на принципах історизму, наукової об'єктивності, використовуються методи аналізу, синтезу, хронологічний та історико-порівняльний, а також спеціальні методи й методики джерелознавства, архівознавчої евристики, едиційної археографії та документознавства. Наукова новизна обумовлена відсутністю затверджених правил публікації іншомовних історичних документів українською (наявні лише рекомендації), в той час як є актуальним подальше розширення джерельної бази з історії Другої світової війни. Висновки: впродовж десятиліть німецькі документи воєнного періоду, опубліковані в радянських збірниках, були для тодішніх дослідників чи не єдиними доступними німецькомовними джерелами з історії війни та окупації, але зміст таких видань був тематично обмеженим і мав виразний відбиток заідеологізованості. Утім і сьогодні деякі видання в Україні не відповідають критеріям академічних документальних публікацій через нехтування особливостями оприлюднення саме німецьких документів років війни. Ці особливості визначає передусім офіційний характер матеріалів (як цивільної адміністрації, так і військової), специфіка діловодства (використання шифрів, абревіатур, скорочених назв установ, підрозділів, посад, звань тощо) та лексики (нерідко вже застаріла). Уникнути втрати джерельної інформації чи її спотворення при публікації таких документів можна за умови комплексного підходу до археографічного опрацювання, що вимагає від дослідника не лише досконалого володіння німецькою, а й обізнаності з історією війни, розуміння загального контексту, а також знань у галузі спеціальних історичних дисциплін (джерелознавства, архівознавства, археографії).