Охарактеризовано імпактний алмаз Білилівської (Західної) астроблеми: форма виділень апографітового алмазу, форми росту й розчинення пінакоїдальних параграней, ізотопний склад вуглецю алмазу з імпактитів та графіту із вміщуючих структуру порід, фазовий склад і деякі структурні особливості алмазу, забарвлення, міцність, провідність, щільність, фотолюмінесценція. За багатьма ознаками досліджуваний алмаз ідентичний імпактному алмазу з відомих метеоритних кратерів (Попігайський, Рис тощо) і розсипищ Анабарського й Українського щитів.

Методом фотолюмінесценції досліджено розподіл азотвміщуючих дефектів у кристалах алмазу з різних джерел: чотирьох кімберлітових і однієї лампроїтової трубок різного віку, а також двох різновікових розсипищ. Установлено, що алмаз кожного джерела характеризується стійким специфічним набором люмінесцентних характеристик - кольором світіння, конфігурацією спектрів та складом центрів. Проведено порівняльне вивчення всіляких морфологічних різновидів кристалів алмазу з різних регіонів, що мають оранжево-червону люмінесценцію. Особливість українських алмазів кубічного габітусу полягає в розподілі центрів фотолюмінесценції, які зв'язані з міжвузловими атомами азоту та їх агрегатами. Зроблено попередні висновки про генезис алмазу з титан-цирконієвого розсипища Середнього Придніпров'я

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.683

Рубрики:

Силікати з безперервними ланцюжками тетраедрів SIO4 в кристалічних сполуках

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована морфология монокристаллов алмаза, полученных методом температурного градиента при изменении температурного режима выращивания. С помощью микроскопических и гониометрических исследований изучена сложная огранка кристаллов, установлен ряд редких для алмаза простых форм - гексаоктаэдра {931}, {971} и др., изучена поверхность их граней. Показано, что появление простых форм на кристаллах алмаза связано с большим теплоотводом от фронта кристаллизации растущим кристаллом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45Укр)411 + Д59(45Укр)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено характеристику дрібних алмазів (розміром -1 - +0,5 мм, рідше - -0,5 - +0,2) з 54 корінних тіл більшості кімберлітових полів і з 57-ми різновікових розсипищ майже всіх алмазоносних районів Якутії. Встановлено особливості збереженості мікрокристалів алмазу, їх морфології, забарвлення та видимої фотолюмінесценції. Показано розподіл мікрокристалів алмазу за різновидами, згідно з класифікацією Ю. Л. Орлова, за вмістом і складом мінеральних включень. Зроблено висновок про відповідність мікро- та макрокристалів алмазу в більшості корінних тіл та їх належності до єдиної алмазної популяції в межах конкретного кімберлітового тіла. Показано, що мікрокристали алмазу з двох основних алмазоносних субпровінцій Якутії (Центрально-Сибірської та Лено-Анабарської) відображають головні особливості макрокристалів цих же субпровінцій.

Описаны новые формы роста монокристаллов алмаза, выращенных методом температурного градиента. Простые формы (047), (123), (127), (134), (135), (145) (149) (345) и (469) ранее не наблюдались в монокристаллах синтетического алмаза. Гониометрические измерения их индексов показали, что значения индексов, наиболее вероятно, соответствуют граням растворения и существенно не влияют на габитусную форму полученных монокристаллов синтетического алмаза.

Изучены минеральные сростки с 23 микроалмазами и минеральные включения в пяти микроалмазах из двух трубок Золотицкого поля Архангельской кимберлитовой провинции: им. Ломоносова и Пионерская. Минералы сростков с микроалмазами представлены хромшпинелидом, титанитом, тальком и серпентином. Они, вероятно, образуются в кимберлитах на стадии, предшествующей их извержению. Тальк и серпентин могут также принадлежать к продуктам изменения пироксена и оливина. Как сингенетические включения, принадлежащие к ультраосновному парагенезису, в двух архангельских микроалмазах отдельно установлены энстатит и пентландит, ранее неизвестный в архангельских алмазах. Тальк, серпентин, хлорит, слюда, апатит, карбонат и хромшпинелид, изученные в трех микроалмазах, отнесены к включениям невыясненного происхождения.

В критическом аспекте рассмотрен вопрос о сингенетичности минеральных включений в кристаллах алмаза из кимберлитов. На основании собственных исследований и обзора публикаций сделан вывод, что сингенетические включения в минералах различаются между собой типом огранки участка свободного роста. Во многих минералах она имеет форму, присущую веществу минерала-включения, а в кристаллах алмаза - алмазную огранку, т. е. минерала-хозяина. Такое различие в форме участка свободного роста сингенетических включений поясняется разными значениями свободной энергии граней минерала-включения и минерала-хозяина в минералообразующем флюиде. Алмазная форма присуща также включениям без типичных признаков совместного роста. На сингенетичность минеральных включений в кристаллах алмаза указывают лишь типичные признаки: наличие индукционных граней и ребер, псевдоребер и псевдограней. В алмазе из кимберлитов минеральные включения представлены преимущественно протогенетическим типом. Поэтому утверждение о кристаллизации алмаза из силикатной магмы перидотитового, пироксенитового и эклогитового состава ставится под сомнение, поскольку оно лишается доказательной базы: наличия соответствующих парагенетических ассоциаций минералов-включений, сингенетичных алмазу.

Обобщены результаты многолетних исследований кристалломорфологии эндо- и экзогенного алмаза на примере его микрокристаллов из кимберлитов, метаморфических пород, импактитов и россыпей разных алмазоносных провинций. Приведены данные о простых формах микрокристаллов, их габитусах и обликах, простых и сложных двойниках, автоэпитаксических сростках, а также об антискелетных и скелетных кристаллах. Проанализирована зависимость кристалломорфологии природного алмаза от структурных особенностей минерала, способов и механизмов роста кристаллов. Показано, что микрокристаллы эндогенного алмаза отличаются от его макрокристаллов полиэдрией разного происхождения.