Описано знахідку великих концентрацій самородної міді в туфобрекчіях Рафалівського кар'єру на Волині. Наведено дані про морфологію, хімічний склад і мінерали-супутники самородної міді, яку віднесено до низькотемпературного гідротермального утворення.

Розглянуто кристаломорфологію самородної міді, найбільший внесок у розвиток якої зробили кристалографи та мінерологи XIX ст., а також морфологію кристалів міді з вулканітів Волині. Подано перелік усіх нині відомих простих форм багатогранників міді, оцінено їх габітусну роль.

Подано морфогенетичну класифікацію видимого самородного золота з корінних родовищ основних рудних районів України. До неї віднесено такі морфологічні різновиди золота: ідіоморфні - багатогранники та їх зростки; дендритні утворення; ксеноморфні - дротоподібні, плівчасті, пластинчасті, грудко- і прожилкоподібні утворення; гемідіоморфні, а також форми заповнення, проростання і кулясті утворення. Вони характерні для певних золотопроявів і можуть мати різну природу. Розглянуто також генетичні ознаки золота, які слід використовувати для прогнозу та оцінки золоторудних об'єктів.

Запропоновано нову концепцію щодо корінних джерел алмазу на Українському щиті та окреслено коло першочергових заходів для її конкретизації і підтвердження. Концепція грунтується на знахідці кристалів алмазу в метакоматиїтах, розплави яких були ще одним транспортером мантійного докембрійського алмазу, ізотопних і спектроскопічних даних щодо архейського і протерозойського вік алмазів із кімберлітів і лампроїтів, на даних про докембрійський вік кристалів розсипного алмазу Українського щита та їх своєрідної ростової чи післяростової історії, а також на розташуванні основних розсипів мікрокристалів алмазу в межах відповідних геоблоків Українського щита з коматиїтами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д33л9

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше на Українському щиті виявлено самородну платину в зростанні з золотом на Чемерпільському рудопрояві (Побузький рудний район). Зруденіння золото-кварцової та золото-сульфідно-кварцової формацій пристосовано до зон прокварцування гранат-амфіболових, гранат-амфібол-клінопіроксенових та клінопіроксен-плагіоклазових скарнів. Рудні зони залягають згідно з контактами вміщуючих їх метасоматитів, а також ліній тектонічних порушень різного масштабу. Падіння їх круте. Потужність змінюється від 2 до 24 м. Вміст золота в рудах - від 0,7 до 7 г/т. Проба золота - 850 - 881; характерна домішка в золоті - мідь. Парагенезис міді та платини в самородному золоті Чемерпільського рудопрояву відкриває перспективи виявлення в Побузькому рудному районі нетрадиційного зруденіння платиноїдів, пов'язаних з золоторудними родовищами.

Описано знахідку самородного золота з двох рудопроявів біля сіл Квасове (зона окиснення) і Береги (осадові відклади), розташованих у східній частині Берегівського рудного району. За особливостями морфології та хімічного складу самородне золото з обох рудопроявів найбільш подібне до золота з руд кварц-каолініт-дикітового типу сусіднього Мужієвського золотого родовища, має місцеві корінні джерела.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432(45УКР)712

Рубрики:

Геологічна історія земної кори. Стратиграфія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено морфологію монокристалів синтетичного алмазу. Визначено габітус кристалів алмазу. Детально досліджено поверхні граней різних простих форм. Отримано результати, які дають змогу вивчити механізми росту синтетичних монокристалів алмазу та оптимізувати умови росту кристалів.

The morphology of synthetic single diamond crystals is studied. The habitus of diamond crystals is specified. The surfaces of edges of various simple forms are in detail investigated. The outcomes, which allow to learn gears of growth of synthetic single diamond crystals and to optimize conditions of crystals growth, are obtained.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45Укр)411 + Д59(45Укр)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45Укр)411 + Д59(45Укр)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.516.3(45Укр) + Д59(45Укр)33

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що з урахуванням правила Кліффорда та на основі аналізу умов утворення літосфери Українського щита й особливостей його структури, а також характеристики його глибинного магматизму та розподілу знахідок алмазів, зроблено регіональну оцінку корінної алмазоносності різних геоблоків щита. Визначено також вірогідні генетичні типи алмазів та їх транспортери в земну кору. До найбільш перспективних територій щодо відкриття родовищ мантійного алмазу віднесено Середньопридніпровський геоблок, південно-західну частину Українського щита з потовщеною корою та прилеглі до Дніпровсько-Донецького авлакогену схили щита, особливо в межах їх архонової частини.

На прикладі складних двійникових утворень природного та синтетичного алмазу, самородних золота та міді описано їх псевдопентагональні форми. Показано, що їх загальний вигляд визначається габітусними простими формами (октаедр, куб) росту індивідів у разі їх циклічного двійникування за шпінелевим законом.

Описано знахідку самородного срібла з кількох горизонтів різних вулканітів вендської трапової формації Волині. Самородне срібло зафіксовано у формі дрібних (до 0,5, зрідка до 1 мм) ксеноморфних і геміідіоморфних виділень, а також багатогранників та їх двійників, наростів на зернах самородної міді і гібридних зростків з нею. Габітусні форми кристалів самородного срібла представлені кубом і тетрагексаедрами. Самородне срібло характеризується постійним, але неоднаковим і часто високим вмістом ртуті (~ 2 %) і відноситься, мабуть, до найпізніших гідротермальних мінералів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР3)34

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено нові дані про розподіл спектральних типів українських алмазів за фізичною класифікацією, про види азотних та інших домішково-структурних центрів і концентрацію азоту в алмазах із різних регіонів України, про ступінь досконалості структури їх кристалів, про ізотопний склад вуглецю і гелію алмазів та про мінеральні включення в алмазах із неогенових розсипів. На підставі цих даних зроблено припущення про середовище і умови кристалізації українських алмазів, їх вік та вірогідні генетичні типи.

Розглянуто історію розвитку мінералогічних знань в Україні з часу створення у 1918 р. Української Академії наук, а також основні досягнення вчених НАН України в різних галузях цієї важливішої дисципліни з циклу наук про Землю - регіональній та генетичній мінералогії, кристалохімії та фізиці мінералів, кристаломорфології, біомінералогії, експериментальній, космічній та прикладній мінералогії тощо. Підкреслено внесок українських вчених у розвиток світової мінералогічної науки.

Узагальнено дані з мінерології силікатів Складчастих Карпат, Передкарпатського та Закарпатського прогинів. Описано геологічну будову, рудоносність, найважливіші мінеральні об'єкти та головні силікатовмісні комплекси регіону. Подано інформацію про поширення, форми прояву, морфологію, хімічний склад, структуру, фізичні властивості та генезис усіх відомих в Українських Карпатах мінералів класу силікатів, зокрема, олівіну, циркону, гранатів, топазу, хлоритоїду, турмаліну, галуазиту, датоліту.

Волнін - рідкісний морфологічний різновид призматичних кристалів бариту, індикаторною ознакою яких є значне видовження вздовж осі [001], разом із незначним у більшості випадків розвитком вздовж осі [100]. Це низькотемпературний гідротермальний мінерал, відкритий майже два століття тому в Східних Карпатах (Берегівське пагорбогір'я, Закарпаття, Україна) і Західних Карпатах (Спішсько-Гемерське Рудогір'я, Словаччина). Його кристалам властивий також певний набір простих форм, серед яких найбільш поширеними і габітусними є {210}, {110}, {001}, {100}, {010}, {011}, {102} і {111}. Висвітлено стислу історію вивчення кристалографії волніну. Наведено повний перелік простих форм, встановлених на кристалах волніну із карпатських рудопроявів в Україні і Словаччині. Показано розмаїття морфологічних типів кристалів волніну. Стисло охарактеризовано хімічний склад закарпатського волніну та його мінерали-супутники. Проаналізовано внутрішні та зовнішні чинники, що визначили форму кристалів волніну.