Доведено, що у сучасний перехідний період надзвичайної гостроти набуває проблема соціально-гуманістичних ідеалів української молоді. Розкрито сутність поняття, структуру та соціально-етичне значення гуманістичних ідеалів як елементів особистісного світогляду в контексті загальносистемного підходу. Обгрунтовано, що соціально-гуманістичний ідеал є системою емоційно-вольових, інтелектуально-пізнавальних, морально-етичних і мотиваційно-оціночних складових, які перебувають у морально-праксеологічному взаємозв'язку. Доведено, що соціально-гуманістичні ідеали обумовлюють гуманістичний тип самовизначення особистості, займаючи місця атрибутивного світоглядного компонента. Виявлено, що соціально-гуманістичні ідеали української молоді мають індивідуально-прагматичну інструментальну цінність. Встановлено, що соціально-гуманістичні ідеали є елементами системи суспільних ціннісно-моральних норм, функціональне значення яких визначається результуючою тенденцією між віссю розрізнення інструментального-консуматорного та віссю розрізнення внутрішнього-зовнішнього. Доведено, що залежно від характеру взаємодії суб'єктивних та об'єктивних складових соціально-гуманістичні ідеали особистості можуть бути внутрішньо сформованими або нав'язаними зовні. Досліджено вплив соціокультурної трансформації на соціально-гуманістичні ідеали української молоді та розкрито її ознаки. У контексті становлення соціально-гуманістичних ідеалів молоді визначено сутність, передумови, методи, умови, фактори й аспекти морального виховання.