Висвітлено еволюцію міжнародної класифікації захворювань і причин смерті у частині, що стосується класу хвороб органів травлення (ХОТ), та відповідної вітчизняної медичної статистики. Виявлено основні структурні зрушення смертності від ХОТ за 1927 - 2013 рр.

Мета роботи - визначити гендерні особливості захворюваності та поширеності хвороб органів травлення серед дорослого населення Закарпатської області, динаміку показників за 2009 - 2013 рр. в цілому, за статтю та від окремих причин і їх структуру. Використано дані державної та галузевої статистики в динаміці за 2009 - 2013 рр., а також методи: статистичний, системного підходу й порівняння. У динаміці за досліджуваний період в Закарпатській області відмічено зниження показників захворюваності та поширеності хвороб органів травлення серед чоловіків і жінок. В Україні при цьому рівень захворюваності на ці хвороби зменшився серед обох статей, а поширеності, навпаки, зріс. Виявлено стабільне переважання рівнів поширеності та захворюваності на хвороби органів травлення серед жінок Закарпатської області та доведено вищу значущість цих хвороб для Закарпатської області.

Мета роботи - на основі аналізу світового досвіду проведення скринінгу колоректального раку обгрунтувати пропозиції з доцільності і масштабів впровадження регіональної програми скринінгу в Закарпатській області. За допомогою бібліосемантичного методу та методу системного аналізу проаналізовано низку зарубіжних джерел щодо основних аспектів онкологічного скринінгу, зокрема, сучасних принципів, світового досвіду і вітчизняних розробок з проблеми впровадження скринінгу колоректального раку. Для обгрунтування регіональної програми скринінгу і розрахунку її охоплення і необхідної кількості тестів використано концепцію каскаду даних. Інформаційною базою були дані офіційної статистики Держстату України щодо реєстрації смертей та чисельності населення. Наведено результати аналізу міжнародного досвіду організації програмних заходів із скринінгу колоректального раку різними способами. Обгрунтовано актуальність та доцільність впровадження програми, спрямованої на профілактику і раннє виявлення хвороби, на регіональному рівні. Висвітлено можливості зменшення втрат здоров'я і життя, збереження людських і фінансових ресурсів Закарпатської області за рахунок скринінгу. Обраховано масштаб втручання (охоплення і необхідної кількості тестів) з використанням концепції каскаду даних для обгрунтування програмних заходів з регіонального скринінгу КРР, а також для їх подальшого моніторингу і оцінки.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати використання ліжкового фонду для стаціонарного лікування дорослого населення з хворобами нервової системи в Закарпатській області. Проаналізовано звіти закладів охорони здоров'я (форма №20), які надають стаціонарну нейрохірургічну та/або неврологічну допомогу дорослому населенню Закарпатської області, а також статистичні щорічники Закарпаття за 2012 - 2016 рр. Отримано та проаналізовано показники використання ліжкового фонду неврологічного та нейрохірургічного профілів. Висновки: рекомендовано розрахувати нормативні кількості спеціалізованих ліжок у районах та поліпшити підготовку сімейних лікарів у відношенні цереброваскулярної патології.

Мета роботи - аналіз стану профілактики онкологічних захворювань слизової оболонки порожнини рота в Україні та визначення напрямків і шляхів її удосконалення. Методи: аналітичний, бібліосемантичний та системного підходу. Представлено аналіз стану профілактики онкологічних захворювань слизової оболонки порожнини рота в Україні з метою визначення напрямків і шляхів її удосконалення. Визначено недостатній рівень профілактики передракових захворювань слизової оболонки порожнини рота через низький рівень онконастороженості лікарів-стоматологів і населення та недоліки в організації роботи стоматологічної служби щодо забезпечення профілактичних онкооглядів. Висновки: профілактика злоякісних новоутворень слизової оболонки порожнини рота в Україні є недостатньою, що потребує розробки заходів з підвищення онконастороги лікарів-стоматологів та населення.

Мета роботи - встановити особливості епідеміології раку ротової порожнини за статтю населення України в цілому та серед населення Закарпатської області зокрема. Представлено аналіз епідеміології онкологічних захворювань слизової оболонки порожнин рота населення України та Закарпатської області серед чоловічого та жіночого населення. Виявлено низький рівень онкологічної настороженості лікарів ПМД, лікарів-стоматологів та населення. Показано низький рівень охоплення населення профілактичними стоматологічними оглядами. Висновки: аналізуючи динаміку з 2014 по 2018 рр. встановлено тенденцію до зростання поширеності злоякісних новоутворень ротової порожнини як на Україні, так і на Закарпатті. Прослідковується зниження виявлення випадків раку ротової порожнини на профілактичних оглядах, що вказує на низьку онкологічну настороженість та відсутність планових стоматологічних профілактичних оглядів населення, що потребує розроблення програм по профілактиці онкологічних захворювань на державному та регіональному рівнях.

Мета роботи - оцінити динаміку кадрового забезпечення середнім медперсоналом на регіональному рівні, визначити прогалини та пріоритетні потреби в них для обгрунтування напрямів вирішення проблем дефіциту середнього медперсоналу. Матеріали та методи. За допомогою бібліографічного, інформаційно-аналітичного та медико-статистичного методів проаналізовано динаміку показників кадрового забезпечення середнім медперсоналом населення Закарпатської області в динаміці за 2014 - 2018 рр. на основі даних наукової літератури, офіційних документів ВООЗ, Центру медичної статистики МОЗ України та Закарпатського обласного медичного інформаційно-аналітичного центру (форми 17, 20 та 47). Результати. За допомогою комплексу наукових методів проведено аналіз показників забезпеченості середнім медперсоналом населення Закарпатської області, в т.ч. і в розрізі окремих біогеохімічних зон та окремих адміністративних районів, вивчено регіональні відмінності кадрового потенціалу, проведено дослідження тенденцій забезпечення кадровими ресурсами в динаміці 2014 - 2018 рр. Висновк: у динаміці за 2014 - 2018 рр. в Закарпатській області виявлено тенденцію до скорочення показників забезпеченості середнім медперсоналом, зниження показників укомплектованості, при одночасному зростанні коефіцієнта сумісництва в усіх біогеохімічних зонах, що розкриває проблему дефіциту кадрів середнього медичного персоналу в області. Аналіз кваліфікаційного рівня працівників свідчить про високий показник їх атестації (68,1 %), зокрема серед фельдшерів (71,1 %). При вирішенні проблем дефіциту середнього медперсоналу необхідно відштовхуватися від внутрішніх умов, позицій і особливостей регіону.

Мета роботи - дослідити та проаналізувати динаміку рівня забезпечення системи охорони здоров'я МОЗ України молодшими спеціалістами з медичною освітою. Матеріали та методи. Під час виконання роботи використано статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Матеріалами дослідження стали дані галузевої статистичної звітності за 2014 та 2018 роки. Результати. Кількість штатних посад молодших спеціалістів з медичною освітою в системі охорони здоров'я МОЗ України скоротилася на 16 161,5 і склала 344 161,25, а рівень забезпеченості ними на 2,32 на 10 тис. населення і склав 81,98. При цьому розрив між штатними та зайнятими посадами збільшився на 6823,75 (32,1 %) і склав 28 104,0, а розрив між штатними посадами та фізичними особами збільшився на 16 617,5 (117,6 %) і склав 30 749,25. Рівень забезпеченості фізичними особами молодших спеціалістів з медичною освітою в системі охорони здоров'я МОЗ за п'ять років скоротився на 6,3 (7,8 %) на 10 тис. населення і склав 74,7, а число молодших спеціалістів з медичною освітою, які працюють в сільській місцевості, скоротилося на 4856 (11,2 %) і склало 38 417. При цьому частка атестованих молодших спеціалістів з медичною освітою збільшилася на 3,4 % і склала 72,5 %, а частка їх пенсійного віку скоротилася на 1,0 % і склала 12,7 %. Висновки: в системі охорони здоров'я МОЗ України в динаміці п'яти років дослідження (2014 - 2018 рр.) відмічається кризова ситуація щодо забезпеченості молодшими спеціалістами з медичною освітою.

Мета роботи - оцінити фактори, які впливають на професійну мотивацію лікарів на регіональному рівні. Матеріали та методи. Методом анкетування вивчено вплив різних факторів на професійну мотивацію лікарів різних спеціальностей у Закарпатській області. Власні анкети розроблено на основі шкали Лайкерта. Результати. На основі опитування 430 лікарів різних спеціальностей виявлено, що тільки 21 % (+- 1,9) респондентів мають високий рівень професійної мотивації, зокрема серед лікарів, що працюють у містах (37,2 %) віком до 35 років (71,4 %). 14 % (+- 1,7) опитаних є абсолютно не мотивованими до лікарської практики, у 23,3 % (+- 2,0) відмічається низький рівень професійної вмотивованості, зокрема серед респондентів 45 - 50 років (84,3 %). Найнижчі рівні професійної мотивації виявлено серед лікарів сільської місцевості (23,6 %) у віці до 45 років. Основними факторами впливу на її формування виявились: нестабільна економічна ситуацією в країні (81,4 % (+- 1,9)), недостатній рівень знань (32,5 % (+- 2,3)), недооцінка суспільством медичної діяльності (65,1 % ( +- 2,3)), наявна пандемія COVID-19 (55,8 % +- 2,4). Висновки: виявлено значні рівні низької професійної мотивації серед лікарів Закарпатської області у віці 45 - 50 років, зокрема із сільської місцевості (у віці до 45 років). Найбільшим на її формування виявися вплив нестабільності економіки в Україні, недооцінка суспільством лікарської діяльності та наявна COVID-19 пандемія, що необхідно враховувати при розробці заходів з утримання і залучення медичних кадрів.

Зауважено, що українська версія підручника являє собою адаптований європейський варіант підручника з урахуванням всіх особливостей та відмінностей системи первинної ланки медичної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні. Розділи підручника, що присвячені клінічним аспектам діяльності сімейного лікаря, побудовано за синдромним принципом, популярним у західній системі первинної ланки охорони здоров'я. У розділах, присвячених організаційним питанням діяльності сімейного лікаря, висвітлено основні аспекти політичної, економічної, освітньої, фінансової та соціокультурної сторін вітчизняної системи сімейної медицини, враховано основні компетенції, права й обов'язки сімейного лікаря в умовах сучасної реформи. Наведено практичні приклади як позитивних, так і негативних сторін сімейної медицини та запропоновано шляхи покращення й оптимізації сучасного стану системи для збереження якісної та доступної медичної допомоги. Висвітлено основні організаційні питання у роботі лікаря загальної практики, окреслено спільні риси та відмінності у роботі сімейних лікарів в Україні та інших країнах Європи.

Науково обґрунтовано функціонально-організаційну модель зниження передчасної смертності населення внаслідок хвороб органів травлення (ХОТ) на регіональному рівні. Встановлено високий рівень показника втрачених років потенційного життя (ВРПЖ) внаслідок ХОТ при низькому рівні профілактики передчасної смертності населення від цих патологій та відсутності комплексних наукових розробок, що дозволило обґрунтувати функціонально-організаційну модель зниження передчасної смертності населення внаслідок ХОТ. На ефективне впровадження запропонованої моделі розроблено логічно-структурну схему її реалізації, яка відображає основні задачі та напрями міжсекторальної взаємодії з метою зниження передчасної смертності. Функціонально-організаційна модель зниження передчасної смертності населення внаслідок ХОТ на регіональному рівні базується на принципово нових підходах надання медичної допомоги в напрямі профілактики передчасної смертності внаслідок ХОТ з використанням багаторівневого міжсекторального підходу, відповідає стратегії реформування системи охорони здоров’я та забезпечує єдність дій на всіх рівнях управління, міжсекторальний підхід до організації профілактики захворюваності та смертності внаслідок ХОТ, безперервність і спадкоємність заходів профілактики на всіх етапах (первинна, вторинна, третинна) і рівнях здійснення, комплексність і системність, ефективний моніторинг епідеміологічної ситуації щодо ХОТ в регіоні. Обґрунтовано функціонально-організаційну модель, що позитивно оцінена експертами й вирішує актуальну наукову задачу зниження передчасної смертності населення внаслідок ХОТ на регіональному рівні.