Встановлено особливості будови та кровопостачання судинної оболонки очного яблука щура в нормі та за експериментального цукрового діабету. Наукове дослідження проведено з використанням морфологічних (макро- та мікроскопічних, гістологічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних), біохімічних і статистичних методів. Вперше детально вивчено мікро- та ультраструктурну будову судинної оболонки очного яблука щура у нормі та за умов стрептозотоциніндукованого діабету. Досліджено стан судин і встановлено динаміку якісно-кількісних змін ангіоархітектоніки судинної оболонки очного яблука щура за експериментального цукрового діабету.

Виявлено, що за умов експериментального цукрового діабету (ЦД) в гемомікроциркуляторному руслі судинної оболонки очного яблука щура виявляються дистрофічні зміни ендотеліоцитів мікросудин, наявність великої кількості мікроворсинок на люмінальній поверхні ендотелію, що свідчить про мікроциркуляторну гіпоксію. Одночасно спостерігається зниження мікропіноцитозу, що свідчить про зниження активності трансцелюлярних обмінних процесів. Виявлено також реологічні порушення. Показано, що існує чітка тенденція у зростанні морфологічних змін структурних елементів судинної оболонки ока, які корелюють із тривалістю перебігу ЦД і відповідно тяжкістю захворювання.

Представлено результати дослідження змін гемомікроциркуляторного русла очного яблука за умов послідовного "виключення" задніх довгих війкових артерій. Спостережено розвиток деструктивних і компенсаторних процесів в ішемізованому оці. Деструктивні зміни характеризуються розрідженням судинної сітки, утворенням безсудинних ділянок, облітерацією капілярів, наявністю геморагій, мікроаневризм, деформацією та надмірною звивистістю збережених ланок гемомікроциркуляторного русла. У період з 5-ої до 10-ої доби після "виключення" першої задньої довгої війкової артерії активно проявляються компенсаторні реакції: формування обхідних шляхів кровотоку за рахунок капілярів задніх відділів власне судинної оболонки, а також передніх війкових артерій, їх транссклеральних анастомозів, розширення, відкриття додаткових і розвиток нових артеріоло-артеріолярних, артеріоло-венулярних і венуло-венулярних анастомозів.

Встановлено морфометричні особливості ланок гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука щура в нормі та у разі стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету протягом 4-х тижнів від початку його перебігу. Морфометричний аналіз ангіоархітектоніки очного яблука дозволяє оцінити ступінь його васкуляризації в нормі та у разі діабету. Чітко виступає зв'язок між глибиною структурних перетворень гемомікроциркуляторного русла та морфометричними показниками. Зменшення у порівнянні з контролем щільності сітки капілярів і збільшення трофічної активності тканин свідчить про розрідження судинної сітки судинної оболонки у разі цукрового діабету.

Выявлены морфометрические особенности звеньев гемомикроциркуляторного русла сосудистой оболочки глазного яблока крысы в норме и при стрептозотоцин-индуцированном сахарном диабете на протяжении 4-х недель его протекания. Представленный морфометрический анализ ангиоархитектоники глазного яблока позволяет оценить степень его васкуляризации в норме и при диабете. Четко выступает связь между глубиной структурных преобразований гемомикроциркулярного русла и морфометрическими показателями. Уменьшение по сравнению с контролем плотности сетки капиляров и увеличение трофической активности ткани свидетельствует об обеднении сосудистой сетки сосудистой оболочки при сахарном диабете.

Мета дослідження - встановлення морфологічних змін ниркового тільця за тривалого впливу малих доз опіоїду. Матеріалом дослідження були статево зрілі щури - самці лінії "Вістар" в кількості 32-х тварин з початковою масою 160 - 170 г, віком 4,5 - 5,5 міс. Тваринам проводили ін'єкції налбуфіну дом'язево, щоденно, 1 раз на добу, в одному проміжку часу (10 - 11 год ранку) протягом 98-ми діб у початковій дозі 0,212 мг/кг з поступовим її збільшенням у межах допустимої терапевтичної дози. Таким чином створювали модель хронічного опіоїдного впливу. Гістологічні препарати готували за загальноприйнятою методикою. Всі тварини містились за умов віварію і робота проводилась згідно з "Правилами проведення робіт з використанням експериментальних тварин". У ході експериментального дослідження встановлено зміни структури ниркового тільця у разі 8-, 10-, 12- та 14-тижневому введенні налбуфіну. За тривалого введення малих доз опіоїдного анальгетика налбуфіну виявлено виражене ураження ниркових тілець, а саме, ознаки сегментарного гломерулосклерозу та мезангіокапілярного гломеруліту. Найбільших змін зазнали ниркові тільця субкапсулярної зони, де виявлено склерозування більшості ниркових тілець, вогнищеву лімфогістіоцитарну інфільтрацію та заміщення некротизованих ділянок сполучною тканиною. У ниркових тільцях інтракортикальної та юкстамедулярної зони виявлено поодинокі склерозовані клубочки, збільшену кількість мезангіальних клітин і проліферацію ендотеліоцитів. У частини ниркових тілець виявлено адгезію капілярних петлель із зовнішнім листком капсули, розростання сполучнотканинних волокон зовнішнього листка капсули Шумлянського - Боумена та набряклі, кубічної форми епітеліоцити. Найбільш вираженими спостерігали зміни ниркових тілець у тварин наприкінці 14-го тиж експерименту.

Представлены результаты исследований низкоинтенсивного лазерного излучения с длиной волны 445 и 635 нм в различное время работы и мощности облучения на рост культур E. coli. В качестве объектов исследования использован эталонный штамм Escherichia coli ATCC 25922 и штаммы, выделенные при пародонтите и кариесе зубов. Результаты сравнивались с контролем (необлученных) культур. Установлено, что низкоинтенсивное лазерное излучение может вызывать как угнетающее, так и стимулирующее влияние на рост бактериальной флоры при мощности луча 700 мВт. Экспозиция 30 мин является оптимальной для достижения противомикробного эффекта.

Підручник "Анатомія людини" укладено для вищих медичних закладів освіти України III- I\/ рівнів акредитації для спеціальності 226 "Фармація" у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) та освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців. Опис кожного розділу підручника ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, біофізики, латинської мови та інтегрується з цими дисциплінами, закладає основи для вивчення студентами клінічних дисциплін, сприяє формуванню умінь застосувати знання з анатомії людини в процесі подальшого вивчення медицини та фармації, а також у майбутній діяльності. Підручник "Анатомія людини" створений для допомоги студентам у вивченні анатомії опорно-рухового апарату, нутрощів, ендокринної, імунної, серцево-судинної та нервової систем, органів чуття. Досвід багаторічного викладання дисципліни на кафедрі нормальної анатомії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького дозволив подати матеріал доступно, що значно полегшує вивчення анатомії людини. Видами навчальної діяльності, згідно з навчальним планом, є лекції, практичні заняття та самостійна робота студентів. На початку кожного розділу подано відповідний лекційний матеріал, що є базою для розуміння та засвоєння матеріалу практичних занять. Теми лекційного курсу, представлені у підручнику, розкривають проблемні питання відповідних розділів анатомії людини. Практичні заняття передбачають пізнання студентами будови органів, систем органів людини, оцінювання вікових, статевих та індивідуальних особливостей органів людини, вирішення тестових завдань і ситуаційних задач, що мають клініко-анатомічне обґрунтування. У кінці опису матеріалу кожного практичного заняття наведено контрольні запитання, тестові завдання і ситуаційні задачі. Самостійна робота студентів скерована на самостійне опрацювання відповідних тем, які не висвітлюються на лекціях і не входять до структури практичного заняття згідно календарного плану. Поданий у підручнику матеріал ілюструється чіткими кольоровими рисунками, що сприяє кращому розумінню та засвоєнню матеріалу, залишаючись найінформативнішим засобом вивчення організму людини.