Узагальнено основні підходи та удосконалено теоретико-методологічні засади регіональних досліджень висотної диференціації ландшафтів, виділено етапи та чинники розвитку палеовисотної диференціації ландшафтів Поділля. Розроблено класифікацію висотно-ландшафтних комплексів, складено схему фізико-географічного районування сучасних ландшафтів регіону з урахуванням їх висотної диференціації. Поділля віднесено до Правобережного височинного лісостепового та Поліського рівнинного лісового висотно-ландшафтних країв. В їх структурі виділено 4 висотно-ландшафтні області: Подільську, Придніпровську, Придністровську та Малополіську та 10 висотно-ландшафтних районів. Обгрунтовано напрями поліпшення використання сучасних ландшафтів Поділля та їх охорони.

Розглянуто питання висотної диференціації (ВД) натуральних й антропогенних ландшафтів рівнинної частини України залежно від місцевих змін абсолютних і відносних висот. Розкрито основну закономірність у територіальному розподілі ландшафтів рівнин у контексті широтної зональності, висотної диференціації ландшафтів (ВДЛ). Проаналізовано регіональні особливості прояву ВДЛ смуг мішаних хвойно-широколистих лісів і лісостепу, зони лісополя України, а також Поділля. Увагу приділено питанням оптимізації сучасних ландшафтів з урахуванням їх ВД.

Рассмотрены вопросы высотной дифференциации (ВД) натуральных и антропогенных ландшафтов равнинной части Украины в зависимости от местных изменений абсолютных и относительных высот. Раскрыта основная закономерность в территориальном распределении ландшафтов равнин в контексте широтной зональности, высотной дифференциации ландшафтов (ВДЛ). Проанализированы региональные особенности проявления ВДЛ полос мешаных хвойно-широколистьевых лесов и лесостепи, зоны лесополя Украины, а также Подолья. Внимание уделено вопросам оптимизации современных ландшафтов с учётом их ВД.

Зазначено, що Болонська система як один із варіантів освітнього протоколу, оптимізує якість навчання, додаючи до програми тренінгового процесу нові механізми та процедури, включаючи тестовий контроль. У втіленні цього процесу особливої актуальності набуває об'єктивізація та ефективність методик безперервного і всебічного контролю знань шляхом розробки певних педагогічних прийомів. Відомо, що процес контролю знань студентів є затратною в часі і відповідальною педагогічною операцією, непростою психологічною ситуацією для тих, кого контролюють, і для тих, хто контролює. З іншого боку, його правильна постановка сприяє покращанню якості підготовки фахівців. З огляду на вищесказане, зроблено висновок, що для поліпшення якості підготовки фахівця, правильна організація контрольного процесу є особливо необхідною.

Розглянуто теоретичні аспекти розвитку сенсорних еталонів у розумово відсталих дошкільників. Виконано порівняльний аналіз сенсорного розвитку нормальних дошкільників і з вадами розумового розвитку. Розкрито суть поняття сенсорного виховання та його інтепретацію у психолого-педагогічній літературі. Зроблено висновок, що сенсорний розвиток дітей з порушенням інтелекту значно відстає від нормальних дітей, і характеризується недостатнім формуванням сенсорних еталонів, тому такі діти потребують додаткових корекційних занять.

Рассмотрены теоретические аспекты развития сенсорных эталонов у умственно отсталых дошкольников. Выполнен сравнительный анализ сенсорного развития нормальных дошкольников и с недостатками умственного развития. Раскрыта суть понятия сенсорного воспитания и его интерпретация в психолого-педагогической литературе. Сделан вывод о том, что сенсорное развитие детей с нарушением интеллекта значительно отстает от нормальных детей, и характеризуется недостаточным формированием сенсорных эталонов, поэтому такие дети требуют дополнительных коррекционных занятий.

Theoretical aspects of development of sensory standards for retard under-fives are considered. The comparative analysis of sensory development of normal and with flawy mental development under-fives has been executed. The essence of concept of sensoryeducation is exposed and its interpretation in psychological-pedagogical literature. A conclusion is done, that sensory development of children with violation of intellect considerably falls far behind from normal children, and is characterized by the insufficient forming of sensory standards, that is why such children need additional corrective classes.