Розглянуто основні теоретичні та практичні положення сучасних інформаційних технологій і автоматизованих систем, які застосовуються у фінансових установах. Подано інформацію про сутність економічної інформації та способи її кодування, бази даних, технічне забезпечення автоматизованих систем, комп'ютерні мережі, принципи, методи та засоби захисту інформаційних систем, електронний цифровий підпис. Розкрито особливості інформаційного забезпечення банківських технологій. Охарактеризовано основні типи інформаційних систем у фінансових установах.

Розглянуто варіаційну задачу крутіння пружно-пластичного призматичного брусу. Побудовано функціонал додаткової енергії, який враховує розподіл параметрів дислокаційної структури. Для хромистої сталі одержано рівняння, які визначають інтенсивність напружень та інтенсивність деформацій. Побудовано зони пластичного впливу.

Із застосуванням імовірнісного підходу одержано розподіл густини дислокацій у феритних корозійностійких сталях на стадії лінійного зміцнення у вигляді Гаусівського (нормального) закону.

Досліджено задачу крутіння призматичного брусу довільного перерізу із врахуванням розподілів дислокаційної структури маловуглецевих феритних сталей: поставлено та розв'язано задачу про крутіння призматичного брусу із врахуванням розподілів дислокаційної структури; визначено характеристики напруженого стану брусу із врахуванням впливу дислокаційної структури й анізотропії. Сформульовано граничну задачу, що описує залежність густини дислокацій від границі текучості. Встановлено функціональні залежності між густиною дислокацій та границею текучості на різних стадіях процесу деформаційного зміцнення та побудовано розподіл границі текучості маловуглецевих сталей. Одержано диференціальні функції розподілу густини дислокацій для різних стадій процесу деформаційного зміцнення з врахуванням анізотропії модуля пружності. Встановлено диференціальні функції розподілу середньої довжини вільного пробігу дислокацій з врахуванням умовного коефіцієнта гетерогенності.

З використанням стохастичного підходу оцінено технологічну пластичність корозійнотривкої сталі 03Х18ТБч за розподілом розміру зерен у ній після двох варіантів термообробки.

Вперше поставлено та розв'язано задачу пружно-пластичного крутіння брусу з урахуванням розподілів дислокаційної структури. Розв'язано граничну задачу та побудовано функціонал додаткової енергії. Узагальнено теорему про циркуляцію дотичних напружень з урахуванням диференціальних функцій розподілу густини дислокацій. Вперше проведено докладне дослідження еволюції дислокаційної структури металевих матеріалів. На основі функціональних залежностей між параметрами дислокаційної структури та механічними властивостями одержано розподіли параметрів дислокаційної структури з урахуванням анізотропії. Застосовано методику перетворення диференціальних функцій у процесі дослідження ймовірностних розподілів дислокаційної структури під час деформування. Встановлено, що розподіли густини дислокацій, довжини вільного пробігу дислокацій у залізі та сталі можуть бути описані розподілом Вейбула та його різновидами.

Вирішено комплексну проблему використання інноваційних підходів у системі забезпечення економічної безпеки з урахуванням основних ідей концепції сталого розвитку. Особливу увагу приділено активізації інноваційної й інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, спираючись на можливості інноваційних центрів, зокрема бізнес-інкубаторів. Висвітлено перспективи удосконалення стратегічних підходів і механізмів управління підприємств на засадах сталого розвитку. Досліджено шляхи підвищення ефективності використання капіталу та кадрового потенціалу підприємств.

Розглянуто питання оцінки фінансової стійкості страхових організацій. Фінансову стійкість як складне явище визначає певна кількість чинників, які можна охарактеризувати за різними ознаками (за можливістю управління, з позиції теорії систем тощо). Напрями стратегії забезпечення фінансової стійкості визначено за допомогою SWOT-аналізу. Визначено склад внутрішніх і зовнішніх показників, які характеризують фінансову стійкість страхової організації СК "ОРАНТА-СІЧ". Для побудови математичної моделі фінансової стійкості СК "ОРАНТА-СІЧ" застосовано функцію бажаності Харрингтона, яка під час визначення інтегрального показника фінансової стійкості враховує як внутрішні, так і зовнішні фактори, а також застосовує нормовані коефіцієнти, що надає змогу встановити граничний рівень інтегрального показника фінансової стійкості. Оцінка рівня фінансової стійкості СК "ОРАНТА-СІЧ" свідчить про наявність негативних тенденцій, для усунення яких рекомендовано вжити певні заходи.

Мета роботи - побудова динамічної математичної моделі ймовірності розорення страхової організації, яку можна вважати критерієм платоспроможності, з урахуванням норми дохідності та показника інфляції. Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: метод критичного аналізу, наукової абстракції та узагальнення наукового досвіду сучасних теоретичних досліджень, системно-комплексний підхід і метод динамічного математичного моделювання. Побудова динамічної математичної моделі нерозорення страхової організації з урахуванням рівня інфляції (оскільки інфляція негативно впливає на всі аспекти страхової справи, у тому числі й на стан страхових резервів) і норми дохідності інвестиційних вкладень. Визначено особливості інвестиційної діяльності страхових компаній. Проведено оцінку величини страхового внеску, який забезпечує формування достатньої величини страхового фонду, тобто платоспроможність страхової організації. Відповідно, визначено страховий тариф і величину навантаження до страхового тарифу, яке відповідає заданій імовірності розорення страховика. Дістали подальшого розвитку методичні підходи до моделювання ймовірності неплатоспроможності (ймовірності нерозорення) страхової організації. Запропоновано динамічну математичну модель імовірності нерозорення, яка враховує показник інфляції та норму дохідності. Запропонована модель оцінки ймовірності нерозорення страхової організації надає змогу оцінити та прогнозувати платоспроможність страховика та може бути використана при стратегічному, поточному та оперативному плануванні діяльності страхової організації. Отримана залежність навантаження до страхового тарифу надає можливість страховій компанії більш оперативно реагувати на можливі зміни ринкової кон'юнктури шляхом зміни страхового тарифу.