Проаналізовано вплив співвідношення компонентів і хімічної природи альдегіду на синтез сорбентів із хімічно закріпленим на поверхні кремнезему оксином за одностадійною реакцією Манніха. Показано можливість багаторазового використання одержаних хімічно модифікованих кремнеземів для адсорбції іонів металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г583.252.2

Рубрики:

Властивості адсорбентів

Шифр НБУВ: Ж69184/Хім.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано ступінь вилучення іонів купруму, кадмію та плюмбуму кремнеземними адсорбентами залежно від pH середовища за статичних і динамічних умов адсорбції. Показано можливість попереднього концентрування іонів міді на кремнеземах, модифікованих органічними реагентатами фенольного типу.

Шляхом одностадійного модифікування за реакцією Манніха здійснено хімічне закріплення 1-(2-піридилазо)-2-нафтолом на поверхні силікагелю. Досліджено адсорбційні та кінетичні характеристики; визначено сорбційну ємність одержаного хімічно модифікованого кремнезему щодо іонів Zn(II), Pb(II), Cu(II), Cd(II), Ni(II) і Fe(III). За допомогою методу ЕПР-спектроскопії доведено утворення на поверхні плоскоквадратних комплексів за адсорбації іонів Cu(II). За даними електронної спектроскопії спосіб координації досліджених іонів металів із поверхневими групами є аналогічним до структури подібних комплексів у розчинах.

Розроблено методи синтезу та досліджено властивості комплексотвірних хімічно модифікованих кремнеземних адсорбентів, одержаних завдяки використанню для іммобілізації органічних лігандів фенольного типу одностадійної реакції Манніха. З використанням реакції амінометилювання на кремнеземних носіях різної природи (силікагелів, силохрому) здійснено закріплення 8-оксихіноліну, 4-(2-піридилазо)резорцину, 1-(2-піридилазо)-2-нафтолу (ПАН). Установлено, що оптимальні мольні співвідношення реагент : аміновмісний органослан : альдегід становлять відповідно 1 : 1 : 2 за закріплення оксину та поверхнево-активної речовини та 1 : 2 : 4 у разі іммобілізації ПАН. З використанням методів інфрачервоної та ультрафіолетової спектроскопії визначено якісний і кількісний склад закріплених на поверхні кремнеземних матриць функціональних груп. Досліджено адсорбційні характеристики та кінетичні властивості одержаних адсорбентів щодо іонів токсичних металів за статичних і динамічних умов. За методами ЕПР і електронної спектроскопії досліджено будову комплексів міді з функціональними групами реагентів, закріплених на поверхні кремнезему. Показано можливість сорбційно-рентгенофлуоресцентного визначення мікрокількостей металів у водних розчинах з передконцентруванням іонів на кремнеземах з ковалентно закріпленими реагентами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г583.252.2

Рубрики:

Властивості адсорбентів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шляхом in situ іммобілізації полі[N-(4-карбоксифеніл)метакриламіду] на поверхні сапоніту Ташківського родовища одержано новий органо-мінеральний композитний матеріал. За результатами термогравіметричного аналізу знайдено, що маса іммобілізованого полімеру складає 11,38 %. Зафіксовано підвищення сорбційної здатності мінералу після модифікації обраним полімером щодо іонів Cu(II), Cd(II) та Fe(III).

Мета роботи - синтез нових органомінеральних композитів шляхом in situ іммобілізації та адсорбції полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту та дослідження їхніх сорбційних властивостей щодо іонів Cu(II), Pb(II) і Fe(III). In situ іммобілізацію полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту здійснювали шляхом ініційованої радикальної полімеризації 8-оксихінолінметакрилату з використанням як ініціатора 2,2'-азобісізобутиронітрилу за присутності вермикуліту. Для одержання композиту шляхом адсорбції полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту полімер синтезували заздалегідь, потім розчиняли у тетрагідрофурані та адсорбували на вермикуліті. Факт іммобілізації полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту підтверджено шляхом порівняльного аналізу ІЧ-спектрів вихідного мінералу та синтезованих на його основі композитів. Методом термогравіметричного аналізу, об'єднаного з мас-спектрометрією, досліджено закономірності термічного розкладання іммобілізованого полімера. З використанням результатів низькотемпературної адсорбції-десорбції азоту та сканувальної електронної мікроскопії показано зміни у морфології поверхні вермикуліту після іммобілізації полі[8-оксихінолінметакрилату] обраними методами. Сорбційні характеристики синтезованих композитів щодо іонів Cu(II), Pb(II) і Fe(III) досліджували в статичному режимі. Іммобілізований на поверхні вермикуліту полімер із оксихіноліновими групами виявив сорбційну активність щодо тих іонів металів, з якими 8-оксихінолін утворює стійкі комплекси, зокрема після in situ іммобілізації полі[8-оксихінолінметакрилату] на поверхні вермикуліту його сорбційна ємність щодо іонів Cu(II) підвищується приблизно вдвічі, а у результаті адсорбції цього полімера - майже у 3 рази. Для іонів Pb(II) цей ефект є меншим: після in situ іммобілізації полі[8-оксихінолінметакрилату] сорбційна ємність зростає на третину, а зростання у результаті адсорбції цього полімера є незначним і знаходиться у межах похибки експерименту.