Наведено результати аналізу диференційних та інтегральних ознак стратегії популяцій корисних, рідкісних, ендемічних, едифікаторних і субедифікаторних видів рослин за первинних і антропогенних умов. Вказано на індикаційну цінність ознак стратегій для характеристики стану популяцій, зроблено спробу імітаційно змоделювати процеси росту популяцій R-стратегії.

Розглянуто напрями досліджень, принципи та поняття популяційної біології рослин. Описано сучасне поширення популяцій рідкісних видів, їх щільність і просторове розміщення, вікову і статеву структури, онтогенез, генетичні особливості та зміни цих параметрів під впливом антропогенних факторів. Наведено дані щодо первинної стратегії популяцій і змін стратегії за умов антропогенних навантажень. На прикладі популяцій реліктових та ендемічних видів розглянуто можливості використання результатів досліджень для встановлення шляхів еволюції рослин, раціонального використання рослинних ресурсів, охорони видів та їх моніторингу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927

Рубрики:

Asteridae Астериди

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію флори та поширення рідкісних видів і підвидів рослин, запропоновано їх природоохоронну категоризацію. На підставі найновіших флористичних досліджень в Україні та сусідніх карпатських країнах наведено список 408-ми рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів флори Українських Карпат, більшість з яких перебувають або в найближчому майбутньому можуть опинитися на межі вимирання. Показано місце рідкісних таксонів флори у Червоних книгах і списках країн карпатського регіону.

Рассмотрена история флоры и распространения редких видов и подвидов растений, предложена их природоохранительная категоризация. На основе новейших флористических достижений в Украине и соседних карпатских странах предложен список 408 редких, эндемических, реликтовых и погранично-ареальных видов флоры Украинских Карпат, большинство из которых находятся или в ближайшем будущем могут оказаться на грани вымирания. Показано место редких таксонов флоры в Красных книгах и списках стран карпатского региона.

Розглянуто концепцію життєздатності популяцій, наведено матеріали про метапопуляційну організацію видів. Розкрито особливості життєздатності популяцій у різних оселищах та екотонах залежно від біотичних особливостей видів, розмірів популяцій, наявності запилювачів і метапопуляційної організації. Проаналізовано характерні зміни ознак життєздатності популяцій трав'янистих рослин в екотонах. Описано структурно-функціональну організацію репродуктивної сфери видів і типи самопідтримання популяцій, проаналізовано вплив інсуляризації, консортивних зв'язків на їх життєздатність.

Рассмотрена концепция жизнеспособности популяций, изложены материалы о метапопуляционной организации видов. Раскрыты особенности жизнеспособности популяций в различных заселениях и эконотах в зависимости от биотических особенностей видов, размеров популяций, наличия опылитилей и метапопуляционной организации. Проанализированы характерные изменения признаков жизнеспособности популяций травянистых растений в экотонах. Описана структурно-функциональная организация репродуктивной сферы видов и типы самоподдержки популяций, проанализировано влияние инсуляризации, консортативных связей на их жизнеспособность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*88 е(4УКР)л64 я43

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА715806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено становление и развитие понятия "экологическая ниша", его современная трактовка, объемы и содержание. Приведены результаты исследований динамики экологических ниш на примере популяций растений различных жизненных форм и стратегий в рядах первичных и вторичных сукцессий растительного покрова Украинских Карпат и техногенных ландшафтов прилегающих территорий. Изучено влияние разнообразных природных и антропогенных факторов на изменение параметров экологических ниш видовых популяций.

На примере 16 редкостных видов показано весомое значение для жизнеспособности малых популяций факторов взаимовлияния соседствующих популяций других видов, микрофитоклимата и собственного фитогенного поля. Раскрыты особенности структуры и динамики популяций с учетом взаимодействий между видами. Установлено, что роль взаимовлияния между растениями более весома для малых популяций, по сравнению с большими.

Исследованы особенности буферности и малых популяций 18 редких видов растений высокогорья Карпат. Буферность популяций обеспечивается прежде всего неодинаковой уязвимостью особей разной жизненности, выраженной вариабельностью путей онтогенеза, увеличением длительности жизни при ухудшении условий, активацией вегетативного и (или) генеративного размножения при нарушениях, а также высоким внутрипопуляцяонным разнообразием.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.21*804*803.1(4УКР3)

Рубрики:

Ericales

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного дослідження малих популяцій рослин. На основі аналізу індивідуальних і групових параметрів встановлено особливості структури, стратегії та життєздатності малих популяцій у порівнянні з великими популяціями, а також метапопуляціями на прикладі рідкісних видів високогір'я Українських Карпат. Обгрунтовано обсяги означення малих популяцій. Встановлено притаманні їм вікову та просторову структури, варіабельність онтогенезу та життєвості особин, особливості внутрішньопопуляційної різноманітності, способів розмноження, взаємовпливу з видами-сусідами тощо. Розкрито механізми буферності та адаптаційного потенціалу, алгоритму зародження, формування та втрати життєздатності малих популяцій. Виділено пріоритетні ознаки для оцінки життєздатності малих популяцій. Встановлено чинники загрози й обгрунтовано заходи збереження малих популяцій рідкісних видів високогір'я Українських Карпат.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.65 + Е50*801*112.5

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА750117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.922.1*852.119(4УКР)

Рубрики:

Ranunculales (Berberidales)

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На примере малых популяций редких видов растений Карпат рассмотрены наиболее информативные параметры их жизненности, перспектив развития в природных условиях и способности к самовозобновлению вследствие нарушений. Такими характеристиками являются их генетическое разнообразие, эффективная и общая численность, площадь местообитания, динамика численности цветущих особей, эффективность семенного и вегетативного размножения, возрастная структура, внутрипопуляционное разнообразие, жизненность и вариабельность онтогенеза особей, взаимовлияние с видами-соседями.

Надано історію становлення та функціонування біостаціонарів на полонині Пожижевській (Чорногора, Українські Карпати) за 110 років. Перелічено основні публікації, а також автореферати докторських і кандидатських робіт, виконаних на матеріалах стаціонарних досліджень.

Репродуктивні особини і молоде потомство становлять частину популяції, яка розвивається за особливих умов і якій притаманні специфічні позиції та функції у популяції, угрупованні й екосистемі. Тому в межах екологічної ніші популяції як її складову виокремлено репродуктивну нішу. Під репродуктивною нішею популяції розуміємо умови існування, за яких реалізується відтворення, позицію репродуктивних особин і молодого потомства у популяції та біоценозі, їх середовищетвірну і функціональну роль в екосистемі. Репродуктивна ніша популяції диференціюється на дві складові - нішу потомства і нішу репродуктивних особин. У будь-якій популяції рослин і тварин параметри цих ніш істотно відрізняються, що важливо враховувати під час вивчення екології популяцій, впровадження заходів зі збереження і відновлення їх життєздатності та для практики реінтродукції і репатріації. Ніша потомства і ніша репродуктивних особин взаємопов'язані двобічним позитивним зв'язком - виникнення умов для реалізації або для розширення одної ніші стимулює появу або розширення іншої ніші, а звуження (зникнення) одної веде до звуження (зникнення) іншої.

Розглянуто особливості популяційної поведінки і зміни екологічної ніші на різних стадіях життєвого циклу популяції - у періоди її зародження, розвитку, деградації та втрати життєздатності. Проведено порівняння життєвих циклів малих ізольованих популяцій рідкісних і ендемічних видів високогір'я Українських Карпат із великими континуальними популяціями та метапопуляціями широко розповсюджених видів. Показано, що популяція може започаткуватися у проміжку умов від оптимальних до песимальних і її зародження неможливе за критичних умов. У сформованій популяції зона екологічної толерантності особин і популяції спільна та містить критичні умови, притаманні особинам. Під час втрачання життєздатності зона екологічної толерантності для популяцій вужча, ніж для особин. За критичних умов настає втрата життєздатності популяції.

Досліджено схожість, динаміку проростання і життєздатність насіння 15 рідкісних видів рослин високогір'я Українських Карпат. Встановлено вплив темноти та проморожування протягом 20, 40 та 70 днів на проростання насіння. Виявлено, що у малих популяціях життєздатність насіння більшою мірою може залежати від щільності генеративних особин, ніж від чисельності і життєвості популяцій. У великих популяціях і метапопуляціях життєздатність насіння у просторових складових (субпопуляціях, часткових популяціях) може значно відрізнятися внаслідок різних еколого-фітоценотичних умов, незалежно від високої щільності особин.

З метою подальшої уніфікації підходів до термінології та методології досліджень у демекології важливим є пошук консенсусу з низки питань, зокрема щодо поняття "життєвості", або "віталітету" популяції. Назріла потреба виробити консолідований підхід до оцінки стану популяції на основі комплексу її характеристик - індивідуальних і групових. Базуючись на теперішніх поглядах, можна вважати, що життєвість (віталітет) популяції - це інтегральна характеристика, яка відображає сучасний стан популяції на основі найважливіших індивідуальних і групових параметрів структури, росту, розвитку та репродукції. Життєвість представляє фактичну позицію популяції у її реалізованій екологічній ніші та відповідає тій частині норми реакції, яка проявляється за актуальних умов середовища існування у конкретний час. Головними параметрами для встановлення життєвості популяції є її обсяг, вікова, віталітетна та статева структури, чисельність, щільність, інтенсивність генеративного і вегетативного розмноження, запас фітомаси та ін. Оцінка життєвості не передбачає довготривалих прогнозів, на відміну від життєздатності популяції, яка означає встановлення її перспектив. Моніторинг життєвості популяції має становити основу аналізу її життєздатності.

З'ясовано зміст і різницю понять "вікова" й "онтогенетична структура популяції" та низки похідних термінів, щодо яких останнім часом почали формуватися розбіжні тлумачення. Вікова й онтогенетична структури - це основоположні взаємопов'язані та взаємодоповнюючі популяційні характеристики, але вони не є взаємозамінними й тотожними. Вікова структура популяції - це співвідношення особин різних вікових станів у ній. Встановлення вікової структури передбачає аналіз ознак особин за біологічним віком. Онтогенетичну структуру популяції слід розглядати як інтегральну групову характеристику, яка містить інформацію про сукупність індивідуального розвитку її особин. Онтогенетична структура визначається передусім на основі багаторічних досліджень, які передбачають встановлення ознак і тривалості як календарного, так і біологічного віку особин загалом й окремих онтогенетичних етапів зокрема. Звуження поняття онтогенетичної структури до структури вікової є тенденцією, яка не сприяє подальшому розвиткові популяційно-онтогенетичного методу досліджень. Онтогенетичному аналізу в популяційних дослідженнях рослин загалом необхідно приділяти більше уваги.