Праця присвячена творчій постаті одного з найвідоміших сучасних українських композиторів Мирослава Скорика в музичному контексті епохи. Поданий найширий огляд творчості митця до сьогоднішнього дня: на порозі зрілості (1955-1964), нова фольклорна хвиля (1965-1972), шлях до класичної досконалості (1973-1978), під знаком неоромантизму (1982-1983), в лабіринтах стильової гри (1986-1997).

Розглянуто історію музичної культури галицького регіону протягом ХІХ - ХХ ст. в усій багатоманітності міжнаціональних - українських, польських, німецьких, чеських та інших - зв'язків і впливів. Вперше висвітлено стильову еволюцію композиторської творчості краю, обгрунтовано категорії "романтизму", "сецесії", "постмодерну" в музиці галицьких митців.

Розглянуто історію музичної культури галицького регіону протягом ХІХ - ХХ ст. у контексті міжнаціональних - українських, польських, німецьких, чеських зв'язків і впливів. Уперше охарактеризовано стильову еволюцію композиторської творчості краю, розкрито суть категорій "романтизм", "сецесія", "постмодерн" у музиці галицьких митців. Проаналізовано творчість провідних композиторів, зокрема, В.Барвінського (1888 - 1963), Н.Нижанківського (1893 - 1940), С.Людкевича (1879 - 1979), А.Солтиса (1890 - 1968).

Рассмотрена история музыкальной культуры галицкого региона на протяжении ХІХ - ХХ вв. в контексте межнациональных - украинских, польских, немецких, чешских связей и влияний. Впервые охарактеризована стилевая эволюция композиторского творчества края, раскрыта сущность категорий "романтизм", "сецесия", "постмодерн" в музыке галицких художников. Проанализировано творчество ведущих композиторов, в частности, В.Барвинского (1888 - 1963), Н.Нижанковского (1893 - 1940), С.Людкевича (1879 - 1979), А.Солтиса (1890 - 1968).

Дисертацію присвячено стильовій еволюції галицької музичної культури XIX - XX ст. Визначено ряд етапів еволюції, зумовлених історико-соціальними параметрами. Розглянуто українську, польську, австрійську композиторські школи в їх становленні та розвитку, в міжнаціональних зв'язках і контактах, а також роль галицької регіональної школи у кожній національній культурі загалом. Простежено своєрідність втілення романтизму, напрямків першої третини XX ст. - сецесії, символізму, експресіонізму тощо. Проаналізовано індивідуальні композиторські стилі найяскравіших представників галицької культури, а також діяльність музично-просвітницьких осередків і навчальних закладів. Значну увагу приділено сучасному етапу розвитку музичної культури в Західній Україні, введено стильову атрибуцію останніх творчих здобутків львівських композиторів.

Висвітлено історію становлення та розвитку флейтового виконавства в Києві. Розкрито значення концертної діяльності визначних українських композиторів В. Барвінського та Б. Бережницького у становленні та розвитку віолончельного та камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку ХХ ст. Визначено паралітургічні та концертні жанри різдвяної тематики у жанрі хорової мініатюри без супроводу в хорі сучасного композитора Є. Станковича "Щедрівка". Проаналізовано особливості трактування жанрів західної літургійної традиції у сакральній творчості сучасних львівських композиторів, описано поезію українського символізму та модернізму в хоровій творчості І. Майчика. Розкрито естетичні засади електронної та комп'ютерної музики.

Освещена история становления и развития флейтового исполнительства в Киеве. Раскрыто значение концертной деятельности выдающихся украинских композиторов В. Барвинского и Б. Бережницкого в становлении и развитии виолончельного и камерно-ансамблевого исполнительства в Галиции в начале ХХ ст. Определены паралитургические и концертные жанры рождественской тематики в жанре хоровой миниатюры без сопровождения в хоре современного композитора Е. Станковича "Щедровка". Проанализированы особенности трактовки жанров западной литургийной традиции в сакральном творчестве современных львовских композиторов, описана поэзия украинского символизма и модернизма в хоровом творчестве И. Майчика. Раскрыты эстетические основы электронной и компьютерной музыки.

Розглянуто розвиток і становлення української музичної культури (УМК) з часів Київської Русі до сьогодення. Увагу приділено УМК до XVIII ст., галицькій музичній культурі другої половини ХІХ ст., УМК 1940 - 1950 рр., 1960-х рр., 1970 - 1980 рр., а також УМК за роки незалежності (1991 - 2008 рр.). Проаналізовано діяльність Одеської, Харківської композиторських шкіл (КШ) ХХ ст. Охарактеризовано постаті українських музичних композиторів, зокрема, М. Березовського, М. Лисенка, С. Людкевича, В. Губаренка, Ю. Ланюка та інших. Визначено взаємозв'язки музичної культури з вітчизняною літературою. Проаналізовано особливості національної ментальності у період становлення професійної КШ.

Рассмотрены развитие и становление украинской музыкальной культуры (УМК) со времен Киевской Руси до настоящего времени. Внимание уделено УМК до XVIII в., галицкой музыкальной культуре второй половины ХІХ в., УМК 1940 - 1950 гг., 1960-х гг., 1970 - 1980 гг., а также УМК в годы независимости (1991 - 2008 гг.). Проанализирована деятельность Одесской, Харьковской композиторских школ (КШ) ХХ в. Охарактеризованы личности украинских музыкальных композиторов, в частности, М. Березовского, Н. Лисенко, С. Людкевича, В. Губаренко, Ю. Ланюка и других. Определена взаимосвязь УМК с отечественной литературой. Проанализированы особенности национальной ментальности в период становления профессиональной КШ.

Розглянуто на прикладі творчості М. Скорика, В. Камінського, О. Козаченка звернення композиторів до духовних жанрів, як канонічних, так і концертних (ораторії, духовні концерти, сакральна тематика симфоній, вокальних, хорових чи камерних творів), що визначає значною мірою коло художніх інтересів львівських митців середнього та молодшого покоління.

У 2020 році виповнилося 275 років видатному українському композито¬рові Максимові Березовському (1745-1777). Цьому ювілею була присвя¬чена низка проведених в Україні культурно-мистецьких і наукових захо¬дів, де прозвучали віднайдені твори і були представлені результати новіт¬ніх досліджень життєтворчості митця. У пропонованому виданні публі¬куються новітні результати наукових студій, здійснені українськими фахі¬вцями протягом останнього часу та частково презентовані під час всеукра¬їнської науково-практичної конференції «Максиму Березовському прис¬вячується... (до 275-річчя від дня народження)», яка відбулася 31 жовтня 2020 року у Львові. У матеріалах колективної монографії питання життєт¬ворчості Максима Березовського подано в новому ракурсі, крізь призму вiдoмocfeй з прижиттєвих документальних джерел і в контексті традицій тогочасної музичної культури, які вплинули на професійне становлення митця. Це дало змогу спростувати деякі неправдиві, але вкорінені відомо¬сті щодо біографії і професійного шляху Максима Березовського і поба¬чити особу митця в іншому світлі. Видання адресоване фахівцям і усім іншим особам, зацікавленим українською музичною культурою XVIII століття.