Описано симптомокомплекс характеристик атрактивності, в яких, наряду з іншими, провідними виступають емоційно-комунікативні (зовнішня привабливість, оптимістичність, експресивність, впевненість у собі, доброзичливість, відкритість, комунікабельність, щирість, культурність). Розкрито чинники, що сприяють і перешкоджають розвитку атрактивності та виявлені певні її види та рівні її самооцінки. В емпіричному дослідженні встановлено зовнішні та внутрішні фактори специфіки атрактивності (фемінність, андрогінність, екстравертованість, агресивність, емоційна лабільність, експресивність, емпатичність, товариськість, відкритість, самооцінка атрактивності). Розроблено й апробовано систему психокорекції, яка спрямована на розвиток емоційно-комунікативних особливостей атрактивності та позитивної "Я-концепції". Доведено, що впровадження запропонованої програми сприяє значному підвищенню самооцінок учасниць за більшістю виявлених характеристик симптомокомплексу атрактивності.

Наведено результати теоретико-методологічного аналізу проблеми атрактивності у дівчат юнацького віку. Розкрито основні тенденції у вивченні симптомокомплексу характеристик атрактивності та соціально-психологічні чинники її розвитку. Досліджено емоційно-комунікативні особливості атрактивності у дівчат. Визначено кореляційні взаємозв'язки між показниками атрактивності й індивідуально-психологічними властивостями їх особистості. Наведено характеристику основних факторів, що відображають специфіку атрактивності у дівчат. Розглянуто систему психологічної корекції емоційно-комунікативних особливостей атракційності у дівчат і запропоновано рекомендації щодо її використання.

Теоретично обгрунтовано й емпірично вивчено емоційно-комунікативні особливості антрактивності як певні чинники іміджу в майбутніх педагогів. Виділено основні підходи до розуміння змісту атрактивності. Вперше розглянуто антрактивність як інтегральну властивість особистості, що виявляється в здатності викликати позитивне емоційне ставлення, інтерес, симпатію та довіру до навколишніх. Встановлено, що антрактивність описується симптомокомплексом властивостей, який складають характеристики, що мають специфічні ознаки на всіх рівнях інтегральної індивідуальності та представляють основні сфери особистості (когнітивна, емоційна, комунікативна, мотиваційна, вольова). Наголошено, що провідним у симптомокомплексі атрактивності дівчат старшого юнацького віку є емоційно-комунікативні особливості. Наведено розроблений методичний інструментарій, який надає можливості діагностувати ознаки, що характеризують образ жінки з виразною антрактивністю (сиптомокомплекс атрактивності), а також отримати дані, що вказують на високу усвідомленість дівчатами актуальності проблематики атрактивності. Виявлено чинники, що перешкоджають розвитку атрактивності: низький рівень самооцінки та її наслідки, наявність комплексу неповноцінності та неефективність вербального і невербального спілкування, а також важливі чинники розвитку атрактивності: умови сімейного виховання студенток та рівні їх художньо-естетичного виховання. Окреслено на рівні соціальних уявлень студенток симптомокомплекс атрактивності, що є десятьми найсуттєвішими характеристиками в образі жінки. Доведено існування значущих кореляційних взаємозв'язків між показниками атрактивності та спектром індивідуально-психологічних властивостей особистості в дівчат. Висвітлено результати апробації розробленої цілеспрямованої системи психокорекції, які засвідчили пролонгованість корекційного ефекту та загальну ефективність системи.

Теоретически обоснованы и эмпирически изучены эмоционально-коммуникативные особенности атрактивности как определенные факторы имиджа у будущих педагогов. Выделены основные подходы к пониманию содержания атрактивности. Впервые рассмотрена атрактивнисть как интегральное свойство личности, проявляющееся в способности вызывать положительное эмоциональное отношение, интерес, симпатию и доверие к окружающим. Установлено, что атрактивнисть описывается симптомокомплексом свойств, который составляют характеристики, имеющие специфические признаки на всех уровнях интегральной индивидуальности и представляющие основные сферы личности (когнитивная, эмоциональная, коммуникативная, мотивационная, волевая). Отмечено, что ведущими в симптомокомплексе атрактивности девушек старшего юношеского возраста является эмоционально-коммуникативные особенности. Представлен разработанный методический инструментарий, который позволяет диагностировать признаки, характеризующие образ женщины с выразительной атрактивнистю (сиптомокомплекс атрактивности), а также получить данные, указывающие на высокую осознанность девушками актуальности проблематики атрактивности. Выявлены факторы, препятствующие развитию атрактивности: низкий уровень самооценки и ее последствия, наличие комплекса неполноценности и неэффективность вербального и невербального общения, а также важные факторы развития атрактивности: условия семейного воспитания студенток и уровень их художественно-эстетического воспитания. Определен на уровне социальных представлений студенток симптомокомплекс атрактивности, что представляет собой десять важнейших характеристикв образе женщины. Доказано существование значимых корреляционных взаимосвязей между показателями атрактивности и спектром индивидуально-психологических свойств личности у девочек. Отражены результаты апробации разработанной целенаправленной системы психокоррекции, которые показали пролонгированность коррекционного эффекта и общую эффективность системы.

The article demonstrates results of theoretical and experimental research on emotional and communicative peculiarities of attractiveness as a precondition of forming bases of the image of future teachers. The paper describes a complex of symptoms of psychological features, external and internal factors stipulating its specificity; presents and approves the system of psycho-correction of emotional and communicative peculiarities of attractiveness of students - future teachers.