Охарактеризовано зовнішнє середовище (ЗС) підприємств. Оцінено фактори мікро- та макросередовища, які мають значний вплив на господарську діяльність виробничих підприємств. Запропоновано методичні підходи щодо вивчення ЗС і зменшення його впливу.

Досліджено питання управління фінансовими ресурсами підприємства. Розглянуто організацію фінансових служб на підприємстві й автоматизовані системи управління фінансами.

Досліджено стан і проаналізовано вітчизняний кондитерський ринок за видами продукції. В процесі аналізу виявлено позитивні зміни та негативні фактори, що гальмують розвиток кондитерської галузі. Запропоновано конкретні заходи щодо зміцнення позицій українських підприємств, виробників кондитерської продукції.

Запропоновано комплексний підхід до управління підприємствами кондитерської промисловості. Обгрунтовано переваги використання економічної доданої вартості (EVA) як ключового показника у разі визначення ринкової вартості підприємства. Запропоновано розрахунок вартості підприємства на основі ключового показника з врахуванням гудвілу.

Викладено теоретичні та прикладні аспекти управління ефективністю діяльності підприємств, що передбачає зростання їх вартості. Проаналізовано тенденції розвитку підприємств кондитерської промисловості. Оцінено ефективність господарської діяльності підприємств та визначено вартість підприємств зазначеної промисловості. Запропоновано методику управління ефективністю підприємств кондитерської промисловості з використанням вартісно-орієнтованого підходу направлену на удосконалення процесу управління та досягнення позитивних результатів господарювання. Обгрунтовано вплив ключових факторів на показник вартості підприємства та побудовано економіко-математичну модель економічної доданої вартості. Розроблено прогнозні сценарії розвитку підприємств кондитерської промисловості, що передбачають максимізацію їх вартості.

Вирішено теоретичні та прикладні проблеми управління ефективністю діяльності підприємств кондитерської промисловості, що передбачає зростання вартості підприємств. Проаналізовано тенденції розвитку підприємств кондитерської промисловості, оцінено ефективність господарської діяльності підприємств і визначено вартість підприємств кондитерської промисловості методом чистих активів. Запропоновано методику управління ефективністю підприємств кондитерської промисловості з використанням вартісно-орієнтованого підходу, спрямовану на вдосконалення процесу управління та досягнення позитивних результатів господарювання. Обгрунтовано вплив ключових факторів на показник вартості підприємства та побудовано економіко-математичну модель економічної доданої вартості. Розроблено прогнозні сценарії розвитку підприємств кондитерської промисловості, що передбачають максимізацію їх вартості.

Обгрунтовано причини низького рівня споживання страхових послуг і проведено регресійний аналіз для з'ясування впливу незалежних факторів на проникнення страхування в економіку країни. У цьому дослідженні вирішено такі завдання: проведено аналіз ключових показників розвитку страхового ринку України у 2012 - 2019 рр., визначено фінансові результати діяльності вітчизняних страховиків, досліджено вплив показників страхового ринку на проникнення страхування в економіку за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Здійснено спробу визначити причини низької активності страхувальників на ринку щодо укладання договорів страхування порівняно із розвиненими країнами. Використано кореляційно-регресійний аналіз для підтвердження припущень відносно впливу факторів, які не мають прямої дії на результуючий показник. Результуючим показником обрано проникнення страхування в економіку за страхуванням "non-life" (Y1) і страхуванням "life" (Y2). У результаті проведеного дослідження виявлено причини стримування відносин між страховиками і страхувальниками, серед яких: низькі доходи громадян, високі, і часом необгрунтовані, страхові тарифи, відсутність страхової культури у суспільстві, недобропорядне відношення до страхувальників щодо виплати компенсації за договорами із Держстрахом СРСР з боку держави, фінансово-економічні кризи у суспільстві. Проведений аналіз дозволив побудувати моделі множинної регресії за показниками проникнення страхування в економіку країни за страхуванням "non-life" та страхуванням "life". Виявлено прийнятний зв'язок між результуючими показниками та незалежними факторами: кількістю страховиків на ринку та курсом долара США до національної валюти. Результати дослідження дають змогу підвищити активність страхувальників на ринку шляхом: усунення регулятивних перешкод з боку держави, визначення фінансових взаємовідносин між страховиками і посередниками як прозорих і відкритих, оцінювання впливу факторів на спроможність нарощування питомої ваги страхування у ВВП, обгрунтовано ролі НБУ як майбутнього регулятора на ринку страхових послуг.

Вирішено комплексну проблему, пов'язану з конкурентоспроможністю, ключовими показниками ефективності та новими інструментами фінансового регулювання страхового ринку України. Викладено наукове обгрунтування гіпотез і запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності страхового ринку в умовах активізації глобалізаційних процесів.

Досліджено основні проблеми формування ринку землі в контексті провадження в Україні земельної реформи. Так, зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення стало новою віхою в економічній історії України, що дасть можливість розвиватись агропромисловому комплексу та нарощувати обсяги виробництва сільгосппродукції. Здійснено огляд формування ринку землі сусідніми країнами: Польщею, Румунією, Словаччиною й Угорщиною. Вказано, що ситуація на ринку землі даних країн суттєво відрізняється від ситуації в Україні, проте можна провести паралелі в контексті ціни, площі, яку можна придбати, та, в окремих випадках, умов продажу. Проведено огляд законодавства України, що регулює ринок землі. Акцентовано увагу на очікуваннях від продажу землі сільськогосподарського призначення та впливу продажу землі на інвестиційний клімат у країні. Окреслено зміни в податковому законодавстві щодо сплати податків за використання землі, починаючи із 2022 р. Згідно з нормативно- правовими актами наведено поняття мінімального податкового зобов'язання на землевласників, що включає сплату податків, зборів, платежів (контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи), пов'язаних з виробництвом і реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. Наведено механізм розрахунку мінімального податкового зобов'язання для земель щодо яких проведено нормативну грошову оцінку та для яких не проведено. Визначено суб'єктів, які звільняються від мінімального податкового зобов'язання. Акцентовано увагу на законодавчо-правовій нормі для фізичних осіб щодо площі землі, більше 0,5 га, яка підпадає під оподаткування мінімальним податковим зобов'язанням.

У науковому дослідженні здійснено ретроспективний аналіз щодо трактування поняття "державний борг" і визначено його роль для держави та суспільства. З'ясовано, що в кейнсіанській теорії прослідковується найбільш ліберальний підхід до формування боргових зобов'язань держави та податкового тиску на суспільство. Визначено сутність поняття "борг" у Цивільному кодексі України. Так, зважаючи на складність і різноплановість дефініції, законодавець наводить трактування боргу з позиції фінансових відносин між позичальником і кредитором. Поняття "державний борг" має певні специфічні характеристики, хоча є і спільні ознаки із загальновідомим поняттям "борг". Це пов'язано з наявністю особливого статусу боржника, у ролі якого виступає держава, що водночас може бути також кредитором для суб'єктів господарювання та окремих секторів економіки. Проведено аналіз формування державного боргу з 2010 р. до 2022 р. Станом на кінець II кварталу 2022 р. державний і гарантований державою борг України загалом становив 3083,22 млрд грн, у тому числі: державний і гарантований державою зовнішній борг - 1789,39 млрд грн; державний і гарантований державою внутрішній борг - 1293,83 млрд грн. Такий значний розмір державного боргу у 2022 р. викликаний необхідністю фінансування витрат на армію та захист територіальної цілісності України. На переважну думку експертів у сфері управління державними фінансами, на кінець 2022 р. державний борг по відношенню до ВВП становитиме близько 106 %. Цей показник є доволі високим, але не представляє значної загрози економіці країни. Встановлено, що за нормалізації ситуації та при нарощуванні економічного потенціалу борги можна буде погасити вчасно та повною мірою. Підтримано позицію щодо унеможливлення дефолту, оскільки дане економічне явище негативно впливає на репутацію країни-позичальника в майбутньому.

У науковому дослідженні визначено важливість діяльності комунальних підприємств для надання необхідних послуг фізичним та юридичним особам у населених пунктах. Досліджено питання аналізу формування капіталу комунальних підприємств і приділено увагу розробці системи показників для оцінки ефективності забезпечення капіталу підприємств даної сфери. Визначено, що вітчизняні підприємства загалом мають незначний обсяг власного капіталу. Дана обставина обумовлена формуванням переважаючого обсягу позикового капіталу та зростаючою залежністю від зовнішніх кредиторів. Проте дана тенденція не завжди притаманна вітчизняним комунальним підприємствам. До прикладу, найбільш ризикову структуру капіталу мають столичні підприємства зі сфери благоустрою, шкільного харчування та надання сервісних послуг. На таких підприємствах середній показник фінансового ризику коливається від 2,41 до 3,35, що є свідченням значної питомої ваги позикового капіталу у структурі капіталу. У науковій праці окреслено причини низької частки капіталізованого прибутку. Серед існуючих причин можна виділити: низьку прибутковість порівняно із вкладеними інвестиціями в розвиток підприємства; високі витрати як виробничого, так і адміністративного характеру; низьку результативність діяльності, що можна характеризувати наслідками військової агресії з боку РФ, здорожчанням енергоресурсів, знеціненням національної валюти. Авторами не підтримується теза щодо повернення до амортизаційного фонду, проте обгрунтовано позицію щодо розробки на кожному комунальному підприємстві амортизаційної політики, яка б не лише декларувала методи нарахування амортизації, а й визначала б напрями ефективного використання вхідних грошових потоків від амортизації. Так, вітчизняні комунальні підприємства повинні мати достатньо фінансових ресурсів для ремонту й обслуговування основних засобів, що дасть можливість надавати якісні, кваліфіковані послуги та необхідні товари мешканцям громад.