Проаналізовано поетичні та прозові твори О. Теліги у контексті творів представників "Празької школи", зокрема, Ю. Дарагана, Є. Маланюка, О. Ольжича, Ю. Липи, Н. Лівицької-Холодної. Розглянуто мистецьку вартість, основні тематичні мотиви й образи творів О. Теліги, комплекс художньо-естетичних чинників, що сформували її поетичний світ і визначили місце поетеси серед представників "Празької школи". Розкрито значення лірики О. Теліги в українському літературному процесі.

Проанализированы поетические и прозаические произведения Е. Телиги в контексте произведений представителей "Пражской школы", в частности, Ю. Дарагана, Е. Маланюка, О. Ольжича, Ю. Липы, Н. Левицкой-Холодной. Рассмотрены художенственная ценность, основные тематические мотивы и образы произведений Е. Телиги, комплекс художественно-эстетических факторов, сформировавших ее поэтический мир и определивших место поэтессы среди представителей "Пражской школы". Раскрыто значение лирики Е. Телиги в украинском литературном процессе.

Досліджено творчу спадщину представників "Празької школи", пов'язані з нею літературознавчі, критичні, публіцистичні праці, епістолярій згаданих письменників, сучасні та архівні матеріали про час, в який жили та діяли "пражани", з'ясовано історико-культурні умови формування "Празької школи", визначено ідейно-естетичні засади творчості "пражан". Проаналізовано самобутню поетичну творчість О.Теліги в контексті поезії "Празької школи" та її власної ідейно-естетичної програми, розглянуто основні мотиви поезії О.Теліги, проаналізовано систему образів, через які втілено виявлені мотиви. Висвітлено витоки та специфіку лірики поетики, з'ясовано її роль та місце в українському літературному процесі 20 - 40-х рр. XX ст., зокрема, еміграційному.

Проаналізовано недосліджені аспекти україномовного релігійного дискурсу. Розглянуто молитви як сугестивні тексти. Проведено спробу системно представити вербальний сугестивний вплив на основі кореляції з емоцією на матеріалі українських молитов і виявити його програмуючі ефекти. Ракурс аналізу текстового матеріалу дозволяє суттєво розширити уявлення про лінгвальні можливості активувати різновекторні емоційні стани чи трансформувати їх засобами української молитви. Розкрито пліромність як ознаку емотивності сакральних текстів.

Проведено спробу системно представити лінгвістичну природу процесів впливу через сакральний текст. Проаналізовано україномовний релігійний вербальний дискурс. Дослідження спирається на неспростовну тезу про те, що сакральний текст має велику суспільну цінність, містить важливу конфесійну інформацію й експансивно впливає на читача. Цей вплив знаходить своє втілення у різноманітних ефектах особистісної трансформації.

Вперше українськомовні молитви проаналізовано з позицій їх вербального сугестивного потенціалу. Застосовано новий метод лінгвістичного аналізу сакрального тексту. Описано інформаційно-значущі елементи тексту як одиниці вербальної сугестії в українськомовних молитвах. З'ясовано механізми вербально-сугестивної дії відповідно до рівнів мовної організації. Досліджено резонансні ефекти як необхідну умову активації механізмів вербального сугестивного впливу. Систематизовано ознаки програмуючого характеру в українськомовному сакральному текстовому матеріалі. Визначено спектр емотивної кореляції українськомовних молитовних текстів та її роль у процесах вербального сугестивного впливу. Запропоновано нове вирішення наукової проблеми вербальної сугестії в українськомовних сакральних текстах за рахунок доведення генологічної спорідненості молитов УПЦ з іншими різновидами сугестивних текстів за ознакою наявності в них механізмів вербального сугестивного впливу.

Здійснено лінгвістичний аналіз друкованих проповідницьких матеріалів пастора Сандея Аделаджи. Висвітлено специфіку текстових репрезентацій концепту "послух" і характер цілей, імплементованих у текст проповіді.