Досліджено питання щодо розробки теоретико-методологічних і практичних рекомендацій з метою підвищення рівня мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств. Розкрито соціально-економічну суть категорії "мотивація трудової діяльності", сформульовано методологічні підходи до вивчення трудової мотивації даних працівників. Здійснено класифікацію основних систем трудової мотивації в аграрному секторі та виявлено її особливості. Наведено характеристику основних складових трудової мотивації різних професійно-кваліфікаційних груп працівників. Оцінено вплив основних факторів на трудову мотивацію аграріїв, а також визначено рівень їх конкурентоздатності та здійснено оцінку його впливу. Проаналізовано й оцінено сучасний мотиваційний механізм в аграрному секторі. Визначено основні шляхи вдосконалення системи мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств.

Викладено концептуальні основи забезпечення сталого розвитку (СР) соціально-економічних систем та АПК як важливого сектору народного господарства. Висвітлено проблеми застосування концепції СР в контексті глобалістичних економічних, екологічних і соціальних процесів та узагальнено найбільш грунтовні вітчизняні та закордонні розробки. Визначено місце агросфери України у світовій агропродовольчій системі, чинники та індикатори економічної сталості агровиробництва на регіональному рівні. Наведено загальну характеристику систем альтернативного землеробства, увагу приділено органічному землеробству як складовій СР аграрного сектору, закордонній практиці виробництва екологічно безпечної продукції. Описано основні елементи соціальної складової сільських територій, структуру та форми задоволення життєвих потреб сільського населення, визначено напрями підвищення рівня його доходів.

Розглянуто основні засади формування механізму ефективного відтворення ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки. Узагальнено провідний вітчизняний та зарубіжний досвід щодо вирішення даної проблеми. Розкрито теоретико-методологічні та науково-практичні підходи формування механізму ефективного відтворення ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки й обгрунтовано його найбільш перспективні напрями. Висвітлено особливості формування та використання складових фінансового потенціалу. Наведено техніко-технологічне оновлення матеріально-технічного потенціалу.

Визначено основні етапи еволюції теорії відтворення факторів виробництва й її особливостей в аграрній сфері. Висвітлено економічний механізм суспільного відтворення аграрних ресурсів, проведено аналіз відомої та розроблено нову методологію. Досліджено механізм ефективного відтворення ресурсного потенціалу. Охарактеризовано провідні складові ресурсного потенціалу. Проведено економічне оцінювання виробничих ресурсів і визначено особливості формування та використання складових фінансового потенціалу. Оцінено рівень розвитку маркетингового потенціалу й інноваційного забезпечення агропромислового виробництва. Визначено напрями ефективного забезпечення відтворення виробничого потенціалу, соціально-економічні аспекти відтворення трудових ресурсів аграрної сфери та вдосконалено фінансовий механізм забезпечення розширеного відтворення агропотенціалу.

Охарактеризовано основні види фінансового контролінгу та їх впливу на побудову ефективної контролінгової системи суб'єкта господарювання. Розглянуто еволюцію концепцій фінансового контролінгу, систематизовано погляди дослідників на визначення його основних складових. Сформовано єдиний підхід до трактування фінансового контролінгу. Визначено два основні види фінансового контролінгу: стратегічний та оперативний (тактичний). Обгрунтовано, що ефективність реалізації контролінгової системи залежить від її систематичного кількісного та якісно виміру за загальноекономічними та експертними показниками. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення заходів щодо поліпшення оцінки та прогнозування ефективної діяльності суб'єктів господарювання на макро- та мікрорівнях.

Визначено та обгрунтовано основні етапи формування контролінгової служби та заходи з її ефективного впровадження на підприємствах аграрного сектору економіки. Акцентовано увагу на умовах і можливостях підвищення ролі служби фінансового контролінгу в результатах фінансово-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.

Висвітлено економічні та соціальні перспективи децентралізації в Україні, визначено теоретичні та методологічні аспекти дослідження процесу децентралізації. Обгрунтовано важливість децентралізації у процесі реформування місцевого самоврядування. Розглянуто шляхи впровадження децентралізації в сучасній Україні. Проаналізовано й узагальнено наукові підходи до визначення змісту та ролі децентралізації у ринковій економіці. Наведено приклади шляхів вирішення проблеми реформування міжбюджетних відносин в Україні.

Висвітлено питання теорії та практики функціонування податкового менеджменту (ПМ) в Україні. Описано види ПМ. Висвітлено особливості застосування кількісних методів прогнозування та планування в ПМ. Визначено шляхи та методи упередження й усунення податкових ризиків. Розглянуто особливості податкової системи України. Подано інформацію про порядок визначення й обліку великих платників податків. Охарактеризовано звітність по податковим надходженням. Висвітлено теоретичні засади податкового контролю. Розглянуто особливості оформлення результатів перевірок. Увагу приділено відповідальності за порушення законодавства зі своєчасного нарахування та сплати податків на споживання. Подано інформацію про організацію контролю за повнотою декларування та своєчасністю сплати єдиного податку та ресурсних платежів. Описано порядок проведення митного контролю.

Висвітлено питання теорії та практики функціонування податкової системи в Україні. Всебічно охарактеризовано податки та збори, що справляються в Україні. Особливу увагу приділено історичному аспекту становлення та розвитку податкових відносин в Україні, а також розвитку теорії оподаткування.

Формування багатовекторної ринкової економіки в Україні, успішна реалізація всіх реформ у цьому напрямі та підвищення добробуту громадян не можливі без ефективної реалізації фінансових складових комплексного відтворення соціального капіталу (СК), насамперед у гірничодобувній промисловості (ГДП). Проте нестабільна соціально-економічна та політична ситуація у країні істотно загальмувала реалізацію реформ у вищевказаній галузі, що негативно позначилося на її окремих показниках. Ситуація дестабілізує та гальмує соціально-економічний розвиток усіх суб'єктів ГДП. Тому актуальним питанням на сучасному етапі розвитку цієї галузі є визначення єдиних дієвих засад щодо комплексного відтворення ресурсного потенціалу всіх її суб'єктів господарювання. Предметом дослідження є сукупність методологічних, методичних і практичних напрямів фінансування комплексного відтворення СК у ГДП. Водночас її мета полягає у формуванні та характеристиці напрямів фінансового відтворення СК у ГДП і розробленні заходів їхньої ефективної реалізації. Окрім цього, результати дослідження відображають соціально-економічну сутність категорії "СК у ГДП". Вона трактується як сукупність психологічних, фізіологічних, моральних, етичних, економічних та інших особистих якостей і можливостей кожного працівника ГДП, які є їхнім основним ресурсом і перевагою в порівнянні з іншими людьми, у процесі їхньої адаптації та ефективної реалізації в певному соціумі (соціальному середовищу) на макро- та мікрорівні. Встановлено, що сфера застосування напрямів фінансового відтворення СК у ГДП та їх поліпшення охоплює окремі рекреаційні напрями з матеріального, морального (психологічного) і соціально-побутового забезпечення працівників цієї галузі. Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні, обгрунтуванні та аналізі схеми формування напрямів фінансування відтворення СК у ГДП. Також її невід'ємною частиною є характеристика ставлення різних соціально-вікових, статевих і професійних груп населення до фінансування відтворення СК у ГДП окремих регіонів України. Актуальність дослідження підтверджує також трансформація соціально-економічних відносин у всіх сферах громадської діяльності держави в контексті його глобалізації. Отримані результати дослідження надають можливість зробити висновки, що вони є основою для вивчення та практичного вирішення проблеми комплексного відтворення СК у ГДП. Цей підхід передбачає, передусім, формування високого матеріального, соціально-побутового і морального (психологічного) стимулювання фахівців цієї галузі та підвищення їхньої трудової мотивації та якості результатів праці, а також фінансово-господарської діяльності гірничодобувних підприємств.