З використанням методів лінійного та нелінійного регресивного аналізу одержано параметри періодичної мінливості та трендів солоності, а також температури води та повітря на підставі даних, одержаних внаслідок спостережень, за 2000 - 2006 рр. Установлено, що крім сезонних коливань зазначені параметри беруть участь у більш повільному коливанні з основним періодом 3 роки. Солоність і температура води мають статистично вагомі від'ємні тренди. Показано, що ці тренди формуються за рахунок синхронних негативних викидів, зумовлених зростанням рівня прісної води від руйнування льодового щиту Антарктики під час антарктичного літа.

Розглянуто багаторічні зміни термічного, вітрового режиму й атмосферного тиску в районі Антарктики та їх зв'язок зі змінами атмосферної циркуляції навколо Антарктичного материка. Відзначено протилежний знак тренду швидкості вітру на станціях, розташованих на Атлантичному узбережжі та узбережжі Індійського океану. Обговорено вплив стокових вітрів на зменшення швидкості вітру на станціях Мирний та Дюмон-Дюрвіль.

Рассмотрены многолетние изменения ветрового и термического режима в районе Антарктического полуострова. Обсуждена зависимость увеличения среднегодовой скорости ветра за последние десятилетия в районе станции Академик Вернадский от уменьшения атмосферного давления, вызванного смещением циклонов к югу. Обнаружены отдельные случаи бризовой циркуляции на станции при наличии соответствующего контраста температур между поверхностью океана и суши.

Изучены изменения в динамике оледенения перигляциальной зоны и состояния морских льдов на фоне современных изменений климата в районе Антарктического полуострова. Под влиянием приземного потепления значительной деградации подверглись не только малые ледники островной зоны (приведены оценки массбаланса ледника о. Галиндез), но и шельфовые ледники. Подтверждено существование как междесятилетних, так и внутридесятилетних колебаний характеристик морских льдов, причем в Южном океане ледовитость в целом увеличивается в течение последних двух десятилетий. Эта тенденция в наибольшей степени контрастирует при сравнении динамики региональных климатических систем полярных районов: в Арктике под влиянием потепления количество льдов уменьшается. Показано, что важная роль в изменении гляциосферы принадлежит тропосферной циркуляции, которая определяет условия зимней абляции и летней аккумуляции. Найден тип циркуляции, ответственной за формирование восточно-западного течения в северо-западной части моря Уэдделла и проливе Брансфилд, которое приводит к росту ледовитости в этих акваториях.

Проанализированы периодическая и апериодическая составляющие изменчивости толщины снежного покрова (ТСП) на метеорологической площадке о. Галиндез (архипелаг Аргентинские острова). Построена мультипликативная модель временного хода этой толщины, определены амплитуды и фазы спектральных составляющих процесса, выявлен статистически значимый положительный тренд, равный ~ 5 % в год. На основании построенной модели выполнена оценка характерного времени изменчивости ТСП и составлен прогноз толщины снежного покрова на ближайшие два года.

Проведен анализ систематических ежечасных наблюдений приливных колебаний Южного океана, выполненных на украинской антарктической станции "Академик Вернадский" на протяжении 1992 - 2006 годов. Исследованы результаты измерений уровня океана, обоснованы формы сезонной и суточной изменчивости этой величины, а также форма долговременных колебаний, существование которых предсказывает современная теория приливов. Подробно исследованы и физически обоснованы обнаруженные отличия в спектрах, предсказываемых теорией и наблюдаемых в эксперименте. Особое внимание уделено возмущениям, вносимым в приливные колебания неоднородностями скорости вращения Земли вокруг своей оси. Показано, что отличие предложенной регрессионной модели от данных эксперимента может быть объяснено откликом литосферы на эти неоднородности.

Методами лінійного та нелінійного регресійного аналізу одержано параметри періодичної мінливості і трендів солоності, а також температури води й повітря за даними спостережень за 2000 - 2006 роки. Встановлено, що крім сезонних коливань перераховані параметри схильні до повільнішого коливання із основним періодом 3 роки. Солоність та температура води мають статистично значущі негативні тренди. Показано, що ці тренди формуються за рахунок синхронних негативних викидів, обумовлених зростанням притоку прісної води внаслідок руйнування льодового щита Антарктики під час антарктичного літа.

Проведено аналіз просторово-часових змін термобаричних характеристик атмосфери над Антарктидою на початок XXI ст. Показано, що область позитивних трендів з максимальним підвищенням температури знаходиться в Західній Антарктиді, на Антарктичному півострові в районі української антарктичної станції (УАС), область помітного зниження атмосферного тиску розташована західніше Антарктичного півострова. Вперше виявлено, що річна температура повітря на цій станції кожного наступного десятиліття, починаючи з 1951 р., не змінювалася відповідно до глобальної температури, однак тренд температури впродовж всього періоду спостережень має чітку тенденцію до зростання. Вперше встановлено, що позитивний тренд температури на УАС відзначається за рахунок підвищення нічних температур повітря в усі сезони та денних температур лише в літній період, що підтверджує глобальність цього прояву. Проаналізовано метеорологічні дані п’ятихвилинних спостережень, надано рекомендації щодо добового та сезонного режиму температури та вологості повітря, атмосферного тиску для планування робіт на УАС. Досліджено багаторічний сезонний характер за даними срочних спостережень за атмосферними опадами, полем вітру, зимових погодних умов, висоти снігового покриву. Вперше для району розташування УАС на часовому масштабі станції “Фарадей - Академік Вернадський" виявлено два періоди з екстремальними погодними умовами: з 1947-го до 1960 рік, в якому екстремальність визначалася великою аномалією температури, з початку 1980-х рр. - до кінця XX ст., у якому відзначається весь спектр екстремальних проявів погоди. Вперше запропоновано нову статистичну модель прогнозу середньорічної температури повітря, яка виявилась ефективною як в локальному, так і регіональному масштабі Антарктичного півострова.

Одержано нові наукові результати щодо сучасного стану клімату відносно аномальних погодних умов на станції "Фарадей - Академік Вернадський". Проаналізовано випадки спостереження екстремальних значень окремих характеристик погоди в районі розташування станції. Виділено 2 періоди з найбільшою кількістю аномальних погодних умов. У першому періоді аномальність погоди супроводжувалась, переважно, екстремальністю температурного режиму в районі УАС, у другому періоді - усім комплексом екстремальних метеорологічних характеристик.

Проаналізовано динаміку температури повітря на антарктичних станціях Оркадас, Беллінсгаузен та Есперанса за ввесь період спостережень, в результаті чого виявлено характерність її розподілу по різних станціях. З використанням статистичної моделі одержано цікаві результати щодо прогнозу приземної температури на найближчі десятиліття.

Наведено результати порівняльного аналізу даних спостережень автоматизованих станцій погоди MAWS - "Тропосфера", виконаних з дискретністю 5 хв, за період спостережень з січня 2012 до червня 2013 рр. Одержані результати свідчать про досить високу надійність нового обладнання "Тропосфери" та про можливість її подальшого використання на Українській антарктичній станції Академік Вернадський.

Проаналізовано результати вимірювань атмосферних опадів на Українській антарктичній станції Академік Вернадський. Проведено порівняльний аналіз цих даних із середньостатистичними даними та даними розрахунків за результатами спостереження за снігонагромадженням і запасами вологи в снігу в даному районі. Одержані результати свідчать про суттєві втрати за прямих вимірювань опадів на станції. Запропоновано можливі підходи до розв'язання даної проблеми.

Аналіз електронного архіву гідрометеорологічних даних, одержаних на антарктичній станції Фарадей - Академік Вернадський, виявив певні недоліки його організації та, відповідно, пов'язані з цим проблеми подальшого зберігання, обробки та використання даних. Запропоновано можливі шляхи розв'язання згаданих проблем.

Свойства снега зависят от многих факторов - физических и географических особенностей окружающей среды, климатических характеристик территории, конкретной погоды в период его выпадения и т. д. Благодаря своим уникальным свойствам - альбедо и теплопроводности - снег активно участвует в радиационном балансе территорий. В Антарктиде в течение года выпадает значительное катичество снежной массы, которая перераспределяется по ее территории, тем самым формируя водный баланс и другие важные составляющие регионального климата. В связи со сказанным актуальность и важность задачи изучения свойств снежного покрова является очевидной.

Мета роботи було виявлення основних тенденцій утворення та розподілу заморозків. Проведено аналіз поля мінімальної температури повітря по даним спостережень на 186 станціях України за період з 1991 по 2014 рр. Одержані результати свідчать про зменшення кількості днів з явищем впродовж останніх років, проте, в окремі часові проміжки року повторюваність заморозків лишається високою, що може становити певну загрозу.