Проаналізовано на основі спрощених енергетичних співвідношень та теорії коливань пружних систем переміщення та напруження, що виникають у біомеханічній системі зуб - капа - боксерська рукавичка за ударного навантаження. Вироблено рекомендації щодо підбору властивостей матеріалу та конструкції кап, котрі сприяють зменшенню навантажень на зубощелепну систему за удару.

Проанализированы на основании упрощенных энергетических соотношений и теории колебаний упругих систем перемещение и напряжение, которые возникают в биомеханической системе зуб - каппа - боксерская перчатка при ударной нагрузке. Даны рекомендации относительно подбора свойств материала и конструкции капп, которые способствуют уменьшению нагрузок на зубочелюстную систему при ударе.

In clause on the basis of the simplified power parities and the theories of fluctuations of elastic systems are analyzed movings and pressure arising in mechanical system a mouthguard-glove at shock loading. The recommendations for selection of properties of a material and design of mouthguards are produced, loadings, promoting reduction, on the teeth and jows system at impact.

Розглянуто досвід використання діагностичних моделей у навчальному процесі на кафедрі ортопедичної стоматології. Підкреслено значущість використання діагностичних моделей на практичних і семінарських заняттях для підвищення ефективності розуміння та засвоєння навчального матеріалу лікарями-курсантами, а також здійснення відповідного контролю та оцінки виконання практичних навичок як на практичних заняттях, так і під час складання іспитів.

Уперше розроблено та побудовано плоску кінцево-елементну модель зубощелепного сегменту (ПКЕМ ЗЩСт) в ділянці медіального різця верхньої щелепи. Досліджено напружено-деформований стан ЗЩСт у зазначеній ділянці під час дії зовнішнього потужного навантаження та встановлено захисну роль захисних назубо-ясневих кап (ЗНЯК) у зменшенні впливу цих навантажень на основі розробленої та побудованої ПКЕМ ЗЩСт. Уперше визначено новий підхід до виготовлення раціональних конструкцій ЗНЯК з урахуванням клінічного стану ЗЩС спортсмена та використанням сучасних технологій і матеріалів. Уперше визначено показання до вибору раціональних конструкцій протезів, удосконалення їх якості з урахуванням впливу зовнішніх потужніх навантажень на ЗЩС під час занять контактними силовими видами спорту.

На підставі вивчення показників працездатності боксерів і даних пульсометрії та респіраторного газоаналізу під час інтенсивної фізичної роботи "до відказу" виявлено негативний вплив виключно носового типу дихання та двощелепної конструкції захисної назубоясенної капи на працездатність боксерів.

Сучасні освітні інновації, до яких можна віднести комп'ютерний тестовий контроль, дозволять наблизити стандарти підготовки лікарів-стоматологів-ортопедів до міжнародних вимог і максимально сприяти підвищенню якості їх професійної діяльності. Мета: запровадження в навчально-методичну роботу кафедри ортопедичної стоматології нових освітніх стандартів післядипломної підготовки лікарів, зокрема сучасних тестових форм контролю знань. Результати багаторічного досвіду використання тестового комп'ютерного контролю при оцінці знань лікарів-курсантів циклів ПАЦ з ортопедичної стоматології підтвердили ряд його позитивних сторін, а саме: об'єктивність оцінки результатів виконаної роботи; оперативність, що дозволяє перевірити великий обсяг знань лікарів у відносно короткі строки; автономність роботи курсанта; індивідуальність - кожний курсант одержує певну комбінацію тестів за ступенем складності відповідно до його кваліфікаційної категорії; інформативність - курсант бачить результати своєї роботи. Висновки: незважаючи на високий ступінь об'єктивності, оперативності та інформативності комп'ютерного тестування, ми вважаємо, що воно може бути лише однією зі складових системи навчання на післядипломному етапі, а не домінувати над іншими видами підготовки.

Кількість осіб, що користуються знімними конструкціями зубних протезів, щорічно зростає і становить від 27 до 70 % від загальної кількості пацієнтів, що потребують ортопедичного лікування. Тому ведеться активний пошук нових базисних матеріалів, які були б біологічно індиферентними до тканин порожнини рота. Мета роботи - порівняльна оцінка ефективності клінічного застосування знімних зубних протезів, виготовлених із різних конструкційних матеріалів. Проведено обстеження та ортопедичне лікування 40-ка пацієнтів віком від 30-ти до 70-ти років частковими знімними пластинковими протезами, яких було розподілено на 2 ідентичні групи. До 1 групи увійшли 20 осіб, яким було виготовлено 22 знімних протеза із акрилової пластмаси "Фторакс", до 2 - 20 осіб, яким виготовлено 25 аналогічних протезів із нейлону "Флексипласт". Для діагностики й оцінки ефективності протезування використовували суб'єктивні та об'єктивні методи дослідження. Незважаючи на матеріал виготовлення протезів, через 30 діб застосування всі 100 % пацієнтів адаптувалися до них. За клінічним станом ротової порожнини та кількістю проведених корекцій перевагу виявили протези із нейлону. Висновки: необхідне подальше вивчення впливу термопластичних матеріалів на тканини протезного ложа і стан місцевого імунітету слизової оболонки порожнини рота та можливості їх застосування як альтернативи акриловим полімерним матеріалам.

Наведено спроби окреслити наслідки порушень оклюзії та латерального положення нижньої щелепи (НЩ) у формуванні компенсаторних адаптацій постави людини. Мета роботи - клінічне дослідження взаємозв'язку між оклюзійними порушеннями, латеральним зміщенням нижньої щелепи та порушенням постави у пацієнтів. Пацієнти у кількості 36 осіб: 23 - жінки, 13 - чоловіки із симптомами м'язово-суглобової дисфункції та ознаками асиметрії обличчя. Для вивчення загального стану зубів та щелеп проводили ортопантомографію. Оклюзійні порушення вивчали за оклюзограмами, а також на діагностичних моделях щелеп в кількості 36 пар в артикуляторі. Цефалометричний аналіз обличчя проводили за фотографіями фас та профіль із нанесенням цефалометричних точок та прямих. Для діагностики диспозиції НЩ та внутрішньо суглобових порушень проводили рентгенографію або комп'ютерну томографію скронево-нижньощелепних суглобів. Порушення постави у фронтальній та сагітальній площинах діагностували шляхом фотометричного обстеження хребта. На основі клінічних спостережень у 36-ти осіб із симптомами дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу виявлений взаємозв'язок між порушеннями оклюзії, диспозицією НЩ, положенням голови та компенсаторними порушеннями постави. Висновки: виникнення складної патологічної скелетно-м'язової перебудови у відповідь на порушення оклюзії, диспозицію НЩ підкреслює ключову роль стоматологічної реабілітації пацієнтів у профілактиці статодинамічних порушень хребта.

Головним завданням безперервної післядипломної освіти лікарів стоматологів-ортопедів на сучасному етапі є високоякісне навчання, орієнтоване на кінцеву мету - підвищення рівня професійної компетентності лікарів, що є загальноприйнятим у світовій практиці. Мета роботи - аналіз динаміки та оптимізація підготовки лікарів-стоматологів-ортопедів у системі післядипломної освіти на кафедрі ортопедичної стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика на циклах тематичного вдосконалення з ортопедичної стоматології за перспективними, сучасними напрямами. Лікарі-стоматологи-ортопеди під час навчання на циклах тематичного вдосконалення на кафедрі ортопедичної стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика підвищують рівень теоретичних знань, удосконалюють професійні вміння та практичні навички, необхідні лікарю-стоматологу-ортопеду для самостійної роботи в медичних закладах при виконанні певного виду ортопедичних втручань. Висновки: навчаючись на циклах тематичного вдосконалення з ортопедичної стоматології, які проводяться на кафедрі ортопедичної стоматології ІС НМАПО ім. П. Л. Шупика, лікарі-стоматологи-ортопеди отримують новітню інформацію - якнайглибшу і найширшу, з максимальним оволодінням практичними навичками для надання кваліфікованої та спеціалізованої допомоги. Знання лікарями-стоматологами-ортопедами сучасних методів діагностики, лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань сприятиме підвищенню якості надання стоматологічної допомоги при проведенні підготовки, планування й виготовлення конструкцій зубних протезів з використанням актуальних методик.

Мета роботи - вивчити науково-практичний досвід провідних вітчизняних і закордонних фахівців з теоретичного тлумачення дефініції "скронево-нижньощелепні розлади", означення її чітких характеристик з метою конкретизації та розширення понятійних орієнтирів при плануванні власних епідеміологічних і клінічних досліджень. Бібліографічний аналіз фахових статей електронних наукових ресурсів PubMed- NCB, Google Scholar, Free Medical Journals, Research Gate, світової електронної бази книг Google Book Search, електронного ресурсу Wold Health Organization, Інституційного репозитарію НМАПО ім. П. Л. Шупика з пошуку тлумачення, класифікаційних характеристик і діагностичних критеріїв скронево-нижньощелепних розладів (СНЩР). Аналіз наукових джерел поглибив розуміння того, що в Україні серед фахівців загальновживаним є термін "Синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" (СД СНЩС), виписаний у Міжнародній класифікації хвороб 10 й 11-го переглядів (МКХ-10, 2016 р.; МКХ-11, 2018 р). Термін "Синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" використовується вітчизняними фахівцями подібно до дефініції "скронево-нижньощелепні розлади", яка прийнята в більшості країн світу й затверджена Американською академією вивчення орофаціального болю. Обидва терміни є узагальнюючими для функціональних розладів, захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та нейро-м'язових розладів жувальних м'язів (ЖМ), натомість лексично "синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" має більш вузьке значення й за логікою мав би вказувати лише на внутрішньосуглобові структурно-функціональні розлади СНЩС. Висновки: проведено бібліографічний аналіз вітчизняних і міжнародних наукових джерел з метою обгрунтування вибору та застосування терміну (СНЩР), їх таксономічних груп із клінічними характеристиками у власних наукових клінічних дослідженнях. Методологічною основою формування досліджуваних клінічних груп вибрано прийняту міжнародним науковим товариством Таксономічну класифікацію скронево-нижньощелепних розладів, 2013 р., а науковим інструментом категоризації об'єктів - розроблені на засадах доказовості міжнародні Діагностичні критерії СНЩР (DC-TMD), 2013 р. Це надає можливість проводити дослідження в середині кожної групи, аналізувати закономірності розвитку патології, особливості її перебігу, диференційовано підходити до вибору тактики лікувально-профілактичних заходів. Проведення досліджень за міжнародними дослідницькими протоколами суттєво спрощує спілкування та наукове обговорення в міжнародних професійних колах.

Для вивчення поширеності диференційованих клінічних діагнозів скронево-нижньощелепних розладів (СНЩР) та аналізу даних незалежних досліджень слід використовувати тандартизовані клінічні діагностичні протоколи з валідними, надійними, клінічно значущими діагностичними критеріями, асоційованими з певним фенотипом патології. Таким інструментом є Діагностичні критерії СНЩР - DC/TMD (The Diagnostic criteria for Temporo-mandibular disorders), розроблені та рекомендовані International RDC/TMD Consortium Network (2014), International Association for Dental Research (IADR). Бібліографічний аналіз фахових статей електронних наукових ресурсів PubMed; PMS free article; Google Scholar; Free Medical Journals, Research Gate, електронного ресурсу: International Association for Dental Research, National Institute for Dental and Craniofacial Research; Інституційного репозитарію НМАПО ім. П. Л. Шупика з пошуку та вивчення міжнародного досвіду застосування уніфікованих діагностичних протоколів і діагностичних критеріїв для клінічних діагнозів СНЩР. Для допомоги і перекладі використовували програмний сервіс - Google Вивчення наукової літератури свідчить про реалізацію провідними міжнародними науковими організаціями, які займаються проблемою СНЩР, стандартизованих підходів у діагностиці СНЩР з використанням валідних, надійних, клінічно значущих Діагностичних критеріїв СНЩР - DC/TMD, які також можуть широко використовуватись у наукових і практичних цілях в Україні. Висновки: використання стандартизованого підходу в діагностиці СНЩР із застосуванням DC\TMD сприятиме підвищенню рівня узгодженості між дослідженнями поширеності клінічних діагнозів СНЩР, а також проведенню порівняльного аналізу даних незалежних ідентичних досліджень, проведених як в Україні, так і за кордоном. Нагальним є вивчення світового досвіду створення й використання уніфікованих діагностичних протоколів і класифікацій СНЩР і широкого обговорення цих питань у фаховому середовищі в Україні про їх адаптацію й використання. Це сприятиме в подальшому широкому обговоренню та обміну науковими здобутками на сторінках фахових українських і міжнародних видань, наукових конференціях тощо.

Мета дослідження - дослідження та аналіз поширеності клінічних діагнозів скронево-нижньощелепних розладів (СНЩР) серед обстежених дорослих з використанням затверджених Міжнародною асоціацію стоматологічних досліджень (IADR, 2014) діагностичних критеріїв СНЩР, клінічного діагностичного протоколу (DC/TMD, Ахіs I). Клінічні та променеві методи згідно з клінічним діагностичним протоколом DC/TMD, Ахіs I, статистичні методи обробки даних. Інтерес представляють результати поширення клінічних підгруп СНЩР в українській популяції отримані на основі стандартизованої, уніфікованої системи оцінки DC/TMD, Ахіs I, що створює можливість порівняльного аналізу із закордонними дослідженнями та створення єдиних стратегій профілактики та лікування СНЩР. Висновки: серед СНЩР найпоширенішою виявилась група різних типів зміщень суглобового диска (ЗСД) - 55,47 % та м'язові розлади у вигляді міалгій, міофасціального больового синдрому - 48,83 %. Загалом частка больового синдрому СНЩР (БС), представлена міалгіями та артралгіями, склала 62,11 %. Група ЗСД є наймолодшою у віковому аспекті із середнім віком (с/в) 34,93 +- 11,98 років, найстаршою є група дегенеративних захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (ДЗ СНЩС) із часткою 18,75 % та с/в - 48,88 +- 15,83 років. В усіх групах переважають жінки, яких залежно від групи в 2,5 - 6 разів більше, ніж чоловіків.