Узагальнено історико- й теоретико-літературну рецепцію детективного жанру. Розглянуто особливості масової літератури як особливого типу словесної творчості в епоху постмодерну. Визначено теоретичну базу компаративістських досліджень масової літератури. Осмислено жанрову природу детективу в контексті розвитку оповідних жанрів. Описано генезис і жанрові особливості ретродетективу й історичного детективу, вплив західноєвропейської літературної традиції на становлення їх специфіки в українській та російській літературах. Проаналізовано ретродетективні тексти на просторово-часовому, персонажному, сюжетному, емоційному, мовному та стильовому рівнях і виявлено жанрово зумовлені особливості їх поетики. Зіставлено особливості розвитку ретродетективу в різних національних літературах, встановлено спільні та відмінні ознаки цього літературного явища.

Висвітлено характер взаємодії студентів з філологічними інтернет-ресурсами. Розкрито особливості студентського читання в мережі Інтернет, деякі тенденції мови Інтернету та можливості корпусного методу як джерела філологічної інформації. Розглянуто проблему виокремлення національних секторів в мережі Інтернет. Увагу приділено лексико-семантичним процесам в інтернет-комунікації. Охарактеризовано форми взаємодії письменника та читача в Інтернеті.

Розглянуто ретродетектив в аспекті його включення в мідл-літературу. Проведено детальний аналіз сучасних ретродетективів, їх тематики, проблематики, поетики. Особливу увагу приділено постмодерністській природі цього жанрового різновиду. Зазначено, що аналіз особливостей розвитку та функціонування ретродетективу, що здійснює продуктивний діалог між масовою та високою літературої, може стати кроком до створення більш повного і комплексного уявлення про детективний метажанр, а також дати поштовх до подальшого дослідження мідл-літератури. Увагу приділено проблемам розвитку у читачів сприйнятливості до сучасної культури взагалі та сучасної літератури зокрема, а також формування навичок мислення в межах "мультикультуралізму".