Освещена динамика трансмембранного потока восстановительных эквивалентов как биодозиметрическая характеристика облученного организма. Приведен сравнительный анализ цитогенетических проявлений нестабильности генома человека. Представлена оценка частот микроядер у детей из областей с разной степенью радиационной загрязненности. Изучено влияние величины поглощенной дозы радиации на вероятность развития злокачественных новообразований. Рассмотрены вопросы радиочувствительности хромосом лимфоцитов периферической крови человека в контексте митотического цикла, хромосомной нестабильности растений в системе генетического мониторинга. Определены цитогенетические параметры нестабильности генома птиц в эколого-генетическом мониторинге.

Освещены проблемы радиационной защиты и безопасности персонала действующих АЭС и объекта "Укрытие" Чернобыльской АЭС. Рассмотрены вопросы пылеобразования в объекте "Укрытие" под воздействием техногенных и природных факторов. Проанализированы особенности обеспечения радиационной и экологической безопасности в процессе разработки радиоактивно загрязненных грунтов в фундаментах нового безопасного конфайнмента, радиологическая значимость радиоактивного загрязнения зоны отчуждения Чернобыльской АЭС топливными частицами. Определены пути повышения радиорезистентности персонала объектов атомной энергетики.

Розглянуто фізичні засади дозиметрії, взаємодію іонізуючих випромінювань з речовиною, принципи нормування радіаційних параметрів. Особливу увагу приділено методам вимірювання іонізуючих випромінювань, зокрема, іонізаційному, сцинтиляційному, напівпровідниковому, фотографічному, люмінесцентному, хімічному, трековому, активаційному та тепловому. Розкрито суть основних понять атомного ядра. Запропоновано класифікацію приладів радіаційного контролю, а також аварій і аварійних ситуацій. Наведено методику оцінки радіаційної обстановки. Викладено правила роботи з джерелами випромінювань.

Рассмотрены физические основы дозиметрии, взаимодействие ионизирущих излучений с веществом, принципы нормирования радиационных параметров. Особое внимание уделено методам измерения ионизирующих излучений, в частности, ионизационному, сцинтиляционному, полупроводниковому, фотографическому, люминесцентному, химическому, трековому, активационному и тепловому. Раскрыта сущность основных понятий атомного ядра. Предложена классификация приборов радиационного контроля, а также аварий и аварийных ситуаций. Приведена методика оценки радиационной обстановки. Изложены правила работы с источниками излучений.

Расмотрены проблема валидации кода RELAP5 на базе данных аварии с течью из первого контура во второй на энергоблоке с реактором ВВЭР-440 на Ровенской АЭС, вопрос о применении реактиметров для определения нейтронно-физических характеристик активной зоны реактора ВВЭР-1000 после перегрузки топлива на Хмельницкой АЭС. Приведены критерии нормирования вибрационного состояния трубопроводов АЭС. Изложена методика выбора оптимальных решений при производстве работ в радиационно-опасных условиях. Представлена оценка прогнозирования роста критичности скоплений топливосодержащих материалов объекта "Укрытие" Чернобыльской АЭС, проанализированы эффективность подавления импульсной помехи в процессе измерения нейтронного поля на данном объекте, особенности радиактивного загрязнения грунтов промышленной площадки объекта. Освещены результаты исследований помехозащищенности измерительного канала времени регистрации нейтронов, вертикальной миграции радионуклидов на исследовательских полигонах Чернобыльской зоны. Описано устройство для оперативного измерения угловых распределений гамма-излучения на основе 5 CdZnTe-детекторов на объекте "Укрытие".

Приведена оценка количества выбросов основных радионуклидов из аварийного блока Чернобыльской АЭС на основе математического моделирования атмосферного переноса. Изложены результаты исследования концентрации и распределения по размерам радиоактивных аэрозолей в подреакторных помещениях объекта "Укрытие" ЧАЭС. Рассмотрены вопросы развития методов повышения уровня радиационной безопасности на данном объекте. Проанализирована динамика нейтронной активности скоплений топливосодержащих материалов на объекте "Укрытие", представлена концепция обеспечения ядерной безопасности на объекте путем оперативного предотвращения условий возникновения самоподдерживающейся цепной реакции. Освещены проблемы обращения с жидкими радиоактивными отходами в чрезвычайных ситуациях.

Проанализированы перспективы развития концепций и программ эксплуатации ядерной энергетики Украины, применения технологии сжигания радиоактивных отходов на АЭС. Приведены вероятностные оценки безопасности загрузки приповерхностного захоронения радиоактивных отходов. Рассмотрены вопросы математического моделирования процесса распространения радиоактивных аэрозолей внутри радиационно-опасных объектов, локализации ядерно-опасных скоплений топливосодержащих материалов. Определено содержание радионуклидов в фильтрате и дисперсной фазе грунтовой воды наблюдательных скважин объекта "Укрытие" Чернобыльской АЭС.

Проаналізовано механізми руйнування паливовмісних матеріалів. Розглянуто питання моделювання процесів руйнування матеріалів, що містять радіоактивне паливо. Викладено феноменологічні підходи до опису утворення мікротріщин у лавоподібних паливовмісних матеріалах. Висвітлено процеси взаємодії води, водних розчинів з паливовмісними матеріалами. Наведено результати досліджень ефектів гідратації та гідролізу у водних розчинах уранілу, адсорбції стронцію, цезію та уранілу на поверхні силікатів та алюмосилікатів.

Проанализированы механизмы разрушения топливосодержащих материалов. Рассмотрены вопросы моделирования процессов разрушения материалов, содержащих радиоактивное топливо. Изложены феноменологические подходы к описанию образования микротрещин в лавообразных топливосодержащих материалах. Освещены процессы взаимодействия воды, водных растворов с топливосодержащими материалами. Приведены результаты исследований эффектов гидратации и гидролиза в водных растворах уранила, адсорбции стронция, цезия и уранила на поверхности силикатов и алюмосиликатов.

Приведены результаты статистических измерений эффективного коэффициента размножения нейтронов в хранилище отработанного ядерного топлива. Рассмотрены вопросы применения мезомасштабной модели атмосферного переноса для оценки последствий запроектной аварии на АЭС, моделирования полей гамма-излучения в воздушном пространстве вблизи объекта "Укрытие" в зоне строительства "Арки". Изучено влияние основных источников излучения на радиационную обстановку в зоне монтажа нового безопасного конфайнмента. Проанализированы воздействия выбросов радиоактивных веществ на окружающую среду и персонал в процессе преобразования объекта "Укрытие" Чернобыльской АЭС. Представлен расчёт концентрации радиоактивных аэрозолей вблизи объекта "Укрытие" на основе уточненных компьютерных моделей. Приведена оценка показателей надежности системы контроля топливосодержащих материалов в процессе эксплуатации. Изложена методика применения принципа оптимизации в процессе преобразования объекта "Укрытие". Изучены особенности радионуклидного состава грунтовой воды скважины 4-Г локальной зоны объекта "Укрытие".

Індекс рубрикатора НБУВ: З47я54(4УКР)2

Шифр НБУВ: Ж72832 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.27

Рубрики:

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто термодинамічні властивості одно- та багатокомпонентних систем, рівновагу в гомогенній багатокомпонентній системі та умови рівноваги в гетерогенній системі, правило фаз Гіббса та його застосування до діаграм стану. Надано відомості про неідеальні розбавлені розчини та регулярні розчини, одержано основні термодинамічні функції для бінарних регулярних розчинів. Наведено основні положення квазіхімічної теорії розчинів, показано можливості її застосування для регулярних розчинів. Подано квазіхімічне трактування ближнього порядку, розглянуто розчинність компонентів у різних фазах. Виходячи з діаграм стану, виконано оцінку коливальної ентропії розчинної домішки. Одержано залежність вільної енергії змішування від складу бінарної системи. Виведено рівняння ліній солідусу і ліквідусу для ідеального розчину. Викладено основні положення нерівноважної термодинаміки.

Чорнобильська катастрофа змусила вчених України зосередити увагу на дослідженні радіаційних процесів, що відбуваються під час аварій на атомних електростанціях. Непередбачувані людством наслідки використання енергії атома підштовхнули фахівців до розроблення низки превентивних контрзаходів на випадок порушення режиму експлуатації АЕС, напрацювання методик прогнозування концентрації радіонуклідів, математичного моделювання радіаційних умов, вироблення стратегій поведінки в надзвичайних ситуаціях тощо. Активізації робіт у цих напрямах сприяло створення безпосередньо в Чорнобилі Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, діяльність якого висвітлена в статті.

Розглянуто типи магнітних рідинних систем, технології їх синтезу та перспективи застосування в медицині. Увагу приділено стабілізації ферофлюїдів, а саме зарядовій та сурфактантній. Наведено детальний опис методу малокутового розсіяння нейтронів у структурній діагностиці магнітних рідинних систем, зазначено особливості нейтронографії у процесі дослідження багатокомпонентних та полідисперсних ферофлюїдів. Описано структурні параметри магнітних рідинних систем залежно від умов їх синтезу та методів стабілізації. Проаналізовано зв'язок стабільності ферофлюїдів з їх структурою на нанорівні. Наведено можливості новітнього методу нейтронної рефлектометрії під час дослідження рідинних наносистем.

Розглянуто механізми радіаційно-стимульованого впливу на полімеризацію і амортизацію у плівках фулеритів C{\dn\fs8 60} і C{\dn\fs8 70}, у тому числі легованих нелужними металами, структурну сенсибілізацію карбазолвмісних полімерів, допованих молекулами C{\dn\fs8 60}, дефектні стани в нанотрубках і лінійних поліспряжених системах нанокомпозитів ізотактичного поліпропілену, полі(вініл)хлориду з багатостінними вуглецевими нанотрубками. Наведено квантово-хімічні розрахунки для систем молекул C{\dn\fs8 60} з нелужними металами Sn, Ti, Fe, Cu, In, Bi свідчать про можливість утворення звичайних та димерних комплексів. Найбільш стабільними серед них виявилися полімерні комплекси C{\dn\fs8 60}-Sn-C{\dn\fs8 60} і C{\dn\fs8 60}-Ti-C{\dn\fs8 60}. У плівках фулеритів C{\dn\fs8 60} з нелужними металами формуються полімеризовані структури, тип і ступінь яких залежить від утворення комплексів.