Досліджено жанрові модифікації мемуарно-автобіографічної прози. З'ясовано причини актуалізації цього жанру в літературі XX ст. Проаналізовано літературознавчі концепції у контексті жанрової природи мемуарно-автобіографічної прози. Відзначено у роботах, здійснених в останні десятиріччя, наявність відходу від ідеологічних установок та інтерпретації творів, а також домінування естетичного підходу. Установлено, що специфікою творів XX ст. є засвоєння традицій мемуарно-автобіографічної класики XIX ст., художнього досвіду Срібного віку, критичне переосмислення традиції та новаторський пошук. Більшість змін співвідноситься з утвердженням нового типу художнього розуміння літератури, зокрема розвитком принципів модернізму, авангарду постмодернізму, виникнення на їх основі нового синтезу. Динаміка мемуаристики відтворює розвиток історичної та культурної самосвідомості нації, яка особливо стрімко перевтілюється на межі епох. Відзначено, що зміна концепції особистості простежується на матеріалі автобіографії.