Вирішено науково-прикладне завдання підвищення ефективності гідропонного рослинництва завдяки збільшенню продуктивності рослин за використання фотоактивації живильного розчину. Проаналізовано фізичні методи активації рідких середовищ; схеми опромінення живильних розчинів. Визначено спектральні оптичні властивості живильних розчинів у спектрі ультрафіолетового випромінювання. Розроблено методику оцінки ефективності активації живильного розчину з урахуванням урожайності якості й ефективності реалізації одержаної продукції. Одержано технологію фотоактивації живильного розчину за допомогою ультрафіолетового випромінювання із застосуванням технологічної схеми опромінення з паралельним напрямом векторів швидкості руху опромінюваного середовища та потоку ультрафіолетового випромінювання у ній, що покладено в основу розробки електротехнологічного комплексу для фотоактивації живильного розчину. Експериментально визначено та підтверджено ефективність ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі у межах 250...380 нм, тривалість опромінення та енергетичну дозу опромінення для фотоактивації живильних розчинів. Встановлено значення фактичної дози бактерицидного опромінення, яку одержує живильний розчин протягом фотоактивації. Обгрунтовано масогабаритні розміри експериментальної опромінювальної установки на базі дугової ртутної лампи ДРТ-400.

Розглянуто існуючі методи та засоби активації рідких середовищ. Наведено методику та результати експериментального дослідження впливу оптичного випромінювання на водневі показники живильного розчину гідропонних теплиць залежно від експозиції опромінення та довжини хвиль випромінювання. Описано спосіб активації живильних розчинів гідропонних теплиць та дослідну установку.

Обгрунтовано метод розрахунку фотосинтезної опроміненості на рівні листа рослини, в якому враховується додаткове випромінювання, відбите поверхнями стін і стелі. Метод забезпечує визначення фактичної фото-синтезної опроміненості у виробничому приміщенні теплиці із візуалізацією просторового розподілу опроміненості у горизонтальній площині на рівні листа рослини у процесі її розвитку.

Проведено теоретичне дослідження взаємодії фотонів оптичного випромінювання з електронами опромінюваних структур на основі законів квантової біофізики.

Для знезараження питної води запропоновано систему автоматичного управління висотою підвісу поверхневих бактерицидних опромінювачів. Визначено передавальну функцію досліджуваної системи, що забезпечує підтримання ефективної дози опромінення.

Представлено відомості з усіх етапів процесу розробки програмного забезпечення (ПЗ), при цьому визначальну увагу приділено практичним рекомендаціям по організації процесу, базуючись на взаємодії інженера програмної складової та замовника (розробника технічної складової і ПТК). Наведено рекомендації та правила щодо безпосереднього процесу розробки ПЗ з огляду на підвищення саме якості програмної складової, а також підтримки найбільшої зручності у його використанні. Розглянуто фундамент програмної інженерії як самостійного напряму інженерної діяльності. Проаналізовано фактори, які обумовили кризу в галузі розробки ПЗ у третій чверті минулого століття. У хронологічному порядку наведено процес становлення програмної інженерії для кращого усвідомлення даного напряму інженерної діяльності. Наголошено на необхідності дотримання етичних норм і правил інженерів-програмістів. Розкрито поняття життєвого циклу ПЗ, здійснено порівняльний аналіз життєвого циклу технічних об'єктів і ПЗ. Представлено основні моделі життєвого циклу ПЗ, наведено практичні рекомендації по їх використанню в різних умовах. Розглянуто центральні процеси та процедури безпосередньої розробки ПЗ. Проаналізовано категорії надійності ПЗ, а також їх відмінність від категорії технічних об'єктів енергетики. Прокоментовано фактори, що мають вплив на показники надійності, та способи зменшення їх впливу. Представлено моделі, що найбільш широко застосовуються, на підставі яких виконується розрахунок надійності ПЗ. Наведено числові приклади опису моделей надійності ПЗ. Виконано роз'яснення ролі процесу аналізу та тестування ПЗ для досягнення потрібного рівня надійності. Представлено принципи управління програмним проєктом, а також процесами, необхідними для досягнення належного рівня якості кінцевого результату. Розглянуто актуальні принципи формування колективу інженерів виконавців програмного проєкту та необхідні моделі керування даним колективом. Для керівника програмного проєкту представлено вимоги щодо знань і необхідних навичок. Детально розглянуто актуальну методологію "менеджмент якості" забезпечення якості виробів і процесів, що розробляються. Наведено інструменти і методи та їх основні відомості, пов'язані з реалізацією менеджменту якості. В додатках розглянуто представлені у міжнародних стандартах відомості щодо процесів розробки ПЗ, для прикладу представлено розрахунок надійності ПЗ.

Розглянуто питання нормативного регулювання заходів з енергоефективності в розвинених країнах світу й Україні. Подано визначення терміна "енергоефективні підприємства" й описано заходи з підвищення енергоефективності теплових та енергетичних комплексів, процесів вирощування та переробки продукції рослинництва та тваринництва, систем життєзабезпечення житлового комплексу.

Розглянуто існуючі методи та засоби знезаражуючої та стимулюючої обробки рослинної продукції, електрофізичні процеси в масі рослинної продукції під дією сильних електричних полів. Наведено методику й експериментальні дослідження розрядних та іонізаційних процесів в масі рослинної продукції залежно від її вологості та конструктивних параметрів камери обробки.

Індекс рубрикатора НБУВ: З29-5 я73

Рубрики:

Використання електричної енергії

Шифр НБУВ: ВА866628 Пошук видання у каталогах НБУВ