Індекс рубрикатора НБУВ: П691-273.9

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено вміст деяких макро- та мікроелементів у медоносних бджіл у різні періоди їх росту. Досліджено біохімічний склад найпоширеніших ботанічних сортів квіткового пилку щодо вмісту окремих макро- та мікроелементів, білків і ліпідів. Науково обгрунтовано доцільність застосування для годівлі бджіл тимчасових замінників перги з використанням Ca, P, Mg, Fe, Mn, Zn, Cu, Co, Ni, що позитивно впливає на активність каталази у калі комах, екстер'єрні зміни та якість зимівлі. Запропоновано новий спосіб корекції метаболічних процесів в організмі бджіл у період їх підготовки до зимівлі. Вивчено статеву, вікову та сезонну залежність депонування окремих макро- та мікроелементів в організмі бджіл. Визначено рівень токсичних доз деяких неорганічих сполук мікроелементів. Встановлено, що застосування таких мікроелементів як залізо, кобальт, марганець, мідь, цинк у складі тимчасових замінників перги покращує перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі бджіл у зимовий період. Експериментально встановлено, що рентабельність дослідної групи у разі внесення кормової домішки до складу тимчасових замінників перги у порівнянні з контрольною збільшується на 8 %.

Надано дані про вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх класів у тканинах голови, грудних м'язів і черевця медоносних бджіл у кінці весняного періоду. Встановлено, що найбільший вміст загальних ліпідів виявлено в тканинах бджіл грудного відділу з пасіки умовно екологічно-чистої зони. У співвідношенні окремих класів ліпідів у тканинах грудей виявлено найнижчий рівень фосфоліпідів для всіх досліджених екологічних зон. Виявлені відмінності досліджених показників в організмі розглянуто у контексті з сезонними особливостями ліпідного обміну в організмі бджіл та їх розмноженням.

Надано дані про вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх класів у тканинах голови, грудних м'язів і черевця медоносних бджіл за умов підгодівлі їх сиропом в кінці весняного періоду з введенням хлориду хрому. Встановлено суттєві відмінності фракційного розподілу ліпідів тканин голови, черевця та грудного відділу медоносних бджіл III і IV дослідних груп. Згодовування хлориду хрому в кількості 0,5 мг впливало на підвищення вмісту загальних ліпідів в окремих тканинах організму бджіл, а також співвідношення окремих класів ліпідів у тканинах голови медоносних бджіл у порівнянні до контролю, що може сприяти підвищенню їх енергетичного статусу.

Наведено дані щодо вмісту загальних ліпідів і співвідношення їх класів в організмі медоносних бджіл у вересні. Інтродукція відкритого розплоду у дослідних сім'ях призводить до зростання вмісту загальних ліпідів у тканинах голови на 7,3 % і їх зменшення в тканинах черевця на 11,3 %. Кількість загальних ліпідів у тканинах голови пов'язана з інтенсивним живленням білковими кормами. На фоні кращого розвитку гіпофарингіальних залоз супроводжуються зміни у тканинах черевця. Зміни співвідношення класів пов'язані з високовірогідним зменшенням фосфоліпідів в усіх відділах медоносних бджіл. Зокрема у тканинах голови на 28,4 %, у грудних м'язах - на 29,0 % і у тканинах черевця - на 29,9 %. Для м'язевої тканини дослідних бджіл є характерним зростання кількості триацилгліцеридів на 32,27 %.

Уперше сформовано концепцію адаптації медоносних бджіл до абіотичних факторів за умов Західного регіону України. Розроблено способи підвищення стійкості їх організму у стані гіпобіозу. З'ясовано, що вирощування додаткової кількості розплоду у вересні негативно впливало на депонування загальних ліпідів у організмі бджіл, особливо в тканинах черевця. Виявлено, що за впливу гіпотермічного стресу в організмі медоносних бджіл у постембріональний період збільшується кількість загальних ліпідів та змінюється співвідношення між класами ліпідів, фосфоліпідів, етерифікованого холестеролу та жирних кислот. Розкрито нові особливості гістолізу й гістогенезу в організмі медоносних бджіл у стадії передлялечки й лялечки. Досліджено вплив температури інкубації розплоду на інтенсивність ліполізу, у результаті якого встановлено, що на тлі зменшення насичених відбувається підвищення концентрації ненасичених жирних кислот. Вивчено онтогенетичні особливості складу жирних кислот і транс-ізомерів ліпідів тканин медоносних бджіл, які вказують на динамічне зростання кількості ізомерів олеїнової та лінолевої кислот. Уперше виявлено залежність морфометричних показників розвитку глоткової залози від температури інкубації розплоду. Досліджено, що зниження температури інкубації розплоду негативно впливає на ріст ацинусів глоткової залози. Сформульовано принципи морфофункціонального зв’язку між структурою глоткової залози та температурою під час розвитку. Виявлено структурно-функціональні особливості епітеліальних клітин слизової оболонки середньої кишки шляхом цитологічних та морфометричних досліджень. Встановлено, що зниження температури інкубації розплоду негативно впливає на морфометричні показники ентероцитів середньої кишки. З'ясовано вплив бджолиного обніжжя в раціоні сім'ї-виховательки на показники екстер'єру та інтер'єру в неплідних маток, у результаті якого встановлено збільшення довжини та ширини 3-го і 4-го тергітів і резервуара великої отруйної залози. Доведено позитивний вплив молочнокислих бактерій в суміші з бджолиним обніжжям на тривалість життя бджіл, масу личинок, ректуму, без зміни маси личинкового корму. Обгрунтовано, що споживання такого корму сприяє кращому розвитку репродуктивних показників матки.

Подано інформацію про життя та діяльність археолога В. М. Клюшинцева. Розкрито його внесок в археологічну науку та у справи збереження природного середовища Гранітно-Степового Побужжя. Наведено перелік праць В. М. Клюшинцева, які вийшли за життя та після смерті вченого, а також список літературних джерел про нього.