Наведено конструкцію нових мостових попередньо напружених залізобетонних балок типу Б(1500-3300).(100-120).50. Проаналізовано результати випробування балок завдовжки 18 і 21 м.

Розглянуто результати випробування бетонних кубів і призм на стиск з реєстрацією температури та сигналів тріщиноутворення акустичною емісією за руйнування зразків на пресі. Визначено можливість використання тепловізійного методу для технічної діагностики стану бетонних конструкцій.

Досліджено міцність, тріщиностійкість, деформативність та витривалість залізобетонних попередньо напружених балок із канатною арматурою європейського типу під час дії одноразових, мало- та багатоциклових навантажень. Виконано статичні та динамічні випробування монолітної попередньо напруженої прогінної будови естакади та одержано дані про вплив термонапруженого стану за влаштування таких прогінних будов мостів на їх тріщиностійкість. Розроблено рекомендації щодо використання на автомобільних дорогах з високою інтенсивністю руху ефективних залізобетонних прогінних будов з попереднім напруженням за критерієм тріщиностійкості з використанням методу акустичної емісії та рекомендації щодо проектування монолітних залізобетонних попередньо напружених прогінних будов мостів із напруженням на бетон.

Описано проблему впливу екзотермії під час реакції гідратації в масиві бетону монолітної попередньо напруженої прогонової будови естакади на її напружено-деформований стан, що стала причиною тріщиноутворення. Для визначення умовного формування власного термонапруженого стану в залізобетонних конструкціях потрібно проводити теплофізичні розрахунки бетону, що набирає міцність, за допомогою використання принципу Сен - Венана для скінченних елементів конструкції на ПК, щоб будувати температурні поля нульових напружень. Під час обстеження естакади виявлено тріщини шириною розкриття до 0,15 мм, які не розкривались під час її випробування. Обчислено поетапне влаштування прогонової будови та розрахунок термонапруженого стану під час її влаштувань. Під час аналізу розрахункової моделі припускали, що допустимі на розтяг напруження в бетоні перевищені на 80-ту годину його тужавіння в зонах утворених тріщин. Імовірною причиною утворення цих тріщин були термонапруження в масиві бетону. Під час проектування монолітних залізобетонних конструкцій необхідно крім розрахунку за граничними станами у разі експлуатації та монтажу конструкції обчислювати термонапружений стан у разі тужавіння бетону під час спорудження.

Використовуючи теорію гнучких криволінійних стержнів, поставлено задачу про пружне згинання бурильних колон у каналах криволінійних свердловин з геометричними недосконалостями їх осьових ліній під час виконання технологічних операцій буріння. Розроблено математичне забезпечення для аналізу цього явища. За допомогою числових методів досліджено чутливість зовнішніх і внутрішніх силових факторів, які діють на колону, до значень геометричних параметрів цих недосконалостей, а також до режиму виконання спуско-підіймальних операцій. Наведено результати комп'ютерного моделювання.