Обгрунтовано концептуальні основи інноваційного розвитку санаторно-курортного господарства регіону, фактори впровадження інновацій. Охарактеризовано складові інноваційного розвитку.

За даними вивчення планктонних мікроорганізмів баденському ярусу відповідають зони: NN5 і нижня частина зони NN6 за нанопланктоном, зони Praeorbulina - Orbulina suturalis, Globigerina decoraperta - Globigerina druryi і Velapertina за планктонними форамініферами, а також зони Lower Lagenide, Upper Lagenide, Spiroplectamina carinata, Bulimina - Bolivina за бентосними форамініферами. У відкладах сарматського ярусу встановлено екозони: Braarudosphaera bigelowii, Calcidiscus macintyrei s.l., Sphenolithus abies. Форамініфери представлено бентосними асоціаціями зон Elphidium reginum, E. hauerinum, Porosononion granosum. Панонському ярусу відповідають дві зони ендемічного нанопланктону: Praenoelaerhabdus banatensis і Noelaerhabdus bozinovice. Форамініфери відсутні. Наведено кореляцію з Міжнародною стратиграфічною шкалою. За палеоекологічним аналізом баденський басейн був відкритим з широкими зв'язками з морськими акваторіями. Сарматський басейн мав обмежені зв'язки і солонуватоводне середовище. Панонський басейн був ізольованим з періодичними зв'язками тільки в середньому паноні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.18

Рубрики:

Розчини електролітів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.8

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично узагальнено та подано нове бачення розв'язання наукової задачі забезпечення інноваційного розвитку санаторно-курортного господарства (СКГ) як фактора соціально-економічного зростання регіону. Розкрито зміст, принципи, мету і напрями впровадження інноваційної моделі розвитку СКГ. Проаналізовано стан СКГ та рівень освоєності лікувально-оздоровчих зон. Розглянуто проблеми та ризики соціально-економічного зростання регіону від переходу СКГ на інноваційний шлях розвитку. Обгрунтовано Концепцію перспективного інноваційного розвитку СКГ регіону. Сформовано пропозиції щодо удосконалення управління інноваційним розвитком СКГ регіону.

За допомогою кондуктометричного методу визначено в ацетонітрилі константи міжіонної асоціації ряду карбеноїдних солей і похідних імідазолію, бензимідазолію та їх макроциклічних бісазолієвих аналогів (краунової та циклофанової структур), перспективних для побудови карбенометалокомплексних каталізаторів. Розглянуто вплив структури солей на константи асоціації. Показано, що під час переходу від моноазолієвих солей до макроциклічних бісазолієвих аналогів константи асоціації помітно зростають, а вплив будови солі на константи асоціації дещо зменшується.

Активізація глобалізаційних та інтеграційних процесів створює об'єктивну необхідність регулювання банківської діяльності на міжнародному рівні. Уніфіковані стандарти з регулювання секторів фінансових послуг розробляються міжнародними організаціями і в подальшому слугують основою для розроблення національних регулятивних норм, тоді як система нагляду за дотриманням цих стандартів діє в кожній окремій країні. Визначено, що контроль за банківською сферою реалізується за допомогою як регулятивної, так і наглядової діяльності, окреслені різні організаційні моделі структур, які здійснюють нагляд за діяльністю секторів фінансових послуг. У світовій практиці існують різні моделі інституціональної побудови системи банківського регулювання та нагляду, кожна з яких має свої переваги і недоліки. Кожна країна обирає ту з моделей, яка буде ефективною, дієвою і відповідатиме архітектурі фінансової системи та особливостям національної банківської системи. Регулювання банківської діяльності на міжнародному рівні не має на меті уніфікацію організаційних моделей структур, які в окремих країнах здійснюють нагляд за діяльністю секторів фінансових послуг. Найважливіше, щоб регулятивно-наглядові органи різних країн керувалися в своїй діяльності одними й тими ж принципами і стандартами, а також мали всі необхідні повноваження для ефективного виконання поставлених перед ними завдань. Обов'язковою умовою є закріплення цих повноважень на законодавчому рівні.

В процесі здійснення операцій на ринку корпоративного контролю рівень ризикованості діяльності банку потенційних інвесторів цікавить не менше, ніж прибутковість, адже після завершення M&A операцій ризики об'єкта придбання стають їхніми власними ризиками. Для потенційних інвесторів найважливішими є ідентифікація та оцінювання загального рівня ризикованості об'єкта придбання. Для власників банку, які мають намір його продати, найважливішим стає застосування таких методів управління, які дозволяють за порівняно короткий період суттєво знизити ризики і в такий спосіб підвищити вартість банку. Найбільш прийнятним є метод сек'юритизації активів. Сек'юритизація банківських кредитів - це операція, в процесі якої банк продає повністю або частково виданий кредит, списуючи його із свого балансу до настання строку його погашення, і передає право отримання основного боргу і доходу за ним новому кредиторові, причому не обов'язково банку. Сек'юритизація активів банку є найефективнішим та найрадикальнішим методом управління ризиками, а її еволюцію визнано зразком подолання кредитних ризиків, ризиків реінвестування, ризиків ліквідності та правових ризиків. Розглянуто класифікацію ризиків зовнішніх і внутрішніх. Визначено основні методи оцінки рівня ризикованості банківських установ, зокрема: експертний, рейтинговий, фінансових коефіцієнтів, статистичний; наведені переваги та недоліки цих методів.

Предмет дослідження - напрями використання і адаптації іноземного досвіду регулювання ринку капіталу в Україні. Мета роботи - визначення напрямів регулювання ринку капіталу та можливості забезпечення передумов інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації. Використані діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу і синтезу, порівняльний метод, метод узагальнення даних. Окреслено напрями регулювання міжнародного інвестування. Зазначена доцільність ведення контролю за потоками капіталів. Визначено, що одним з важливих механізмів регулювання іноземних позичкових капіталів є регулювання валютних курсів, а вагомою передумовою залучення іноземного капіталу є двосторонні та багатосторонні інвестиційні угоди. Висновки: результатами проведеного дослідження стали наступні висновки: дослідження розвитку світового національного ринку капіталів свідчить про те, що рівнозначними виявляються варіанти забезпечення економічного зростання країни за рахунок активізації міжнародного руху капіталу, шляхом зростання інвестиційної привабливості економіки, шляхом лібералізації фінансового ринку, підвищення ступеня його відкритості та інтеграції до світового ринку капіталу.

Предмет дослідження - формування стратегічного набору в системі управління фінансовою стійкістю банківської системи. Мета дослідження - визначити взаємозв'язок стратегій, які формують стратегічний набір для формування загальної стратегії управління фінансовою стійкістю банківської системи. Використані діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу і синтезу, порівняльний метод, метод узагальнення даних. Надано визначення поняття "стратегічний набір". Окреслено вимоги щодо побудови стратегічного набору в системі стратегічного управління. Виділено основні вдання методологічного забезпечення фінансової стійкості банківської системи. Наведена класифікація стратегічних цілей забезпечення фінансової стійкості банківської системи. Запропоновані заходи щодо підтримання фінансової стійкості банківської системи. Висновки: результатами проведеного дослідження стали наступні висновки: виокремлено набір стратегій, який задовольняє параметричні ознаки сталого розвитку банківської системи; виділено основні завдання методологічного забезпечення фінансової стійкості банківської системи та запропоновані заходи щодо підтримання фінансової стійкості банківської системи.