Проаналізовано родо-видові зв'язки термінів у термінологічній системі криміналістичної експертизи. За допомогою такого дослідження аналізується внутрішня системна будова терміносистеми, встановлюється роль і місце кожного терміна всередині поняттєвої сфери. Спеціальна лексика криміналістичної експертизи має досить різноманітний склад і незвичний характер свого вираження, що потребує ретельного опрацювання її системних зв'язків. На сьогодні терміносистема криміналістичної експертизи належить до малодосліджених галузей знань. Шляхом проведеного дослідження встановлено, що кожен з основних термінів терміносистеми криміналістичної експертизи виступає гіперонімом для гіпонімічного ланцюжка понять. Зазначене пояснюється тим, що визначення найменшого об'єкта становить сутність криміналістичного дослідження, тобто через аналіз родових ознак на основі спеціальних знань установлюється приналежність конкретного об'єкта до певного виду, тобто відбувається його ідентифікація. У терміносистемі криміналістичної експертизи рівнозначно активними є послідовний і паралельний тип родового і видового зв'язку термінологічних ланцюжків, що надає її складу чіткої підпорядкованості. Кожен наступний термін має вужче значення порівняно із попереднім, що зумовлюється специфікою поняттєвої бази криміналістичної галузі взагалі. Гіпонімічна парадигма термінів досліджуваної терміносистеми відбиває поняттєву сферу криміналістичної експертизи. Встановлено, що терміни-гіпоніми у терміносистемі криміналістичної експертизи здатні виступати гіперонімами, стаючи виразниками родових понять. На основі проведеного дослідження визначено, що у терміносистемі криміналістичної експертизи родо-видові відношення виконують основну змістовну функцію, на їх основі базується вся ієрархічна організація досліджуваної термінології.

Проаналізовано родо-видові зв'язки термінів у термінологічній системі криміналістичної експертизи. За допомогою такого дослідження аналізується внутрішня системна будова терміносистеми, встановлюється роль і місце кожного терміна всередині поняттєвої сфери. Спеціальна лексика криміналістичної експертизи має досить різноманітний склад і незвичний характер свого вираження, що потребує ретельного опрацювання її системних зв'язків. На сьогодні терміносистема криміналістичної експертизи належить до малодосліджених галузей знань. Шляхом проведеного дослідження встановлено, що кожен з основних термінів терміносистеми криміналістичної експертизи виступає гіперонімом для гіпонімічного ланцюжка понять. Зазначене пояснюється тим, що визначення найменшого об'єкта становить сутність криміналістичного дослідження, тобто через аналіз родових ознак на основі спеціальних знань установлюється приналежність конкретного об'єкта до певного виду, тобто відбувається його ідентифікація. У терміносистемі криміналістичної експертизи рівнозначно активними є послідовний і паралельний тип родового і видового зв'язку термінологічних ланцюжків, що надає її складу чіткої підпорядкованості. Кожен наступний термін має вужче значення порівняно із попереднім, що зумовлюється специфікою поняттєвої бази криміналістичної галузі взагалі. Гіпонімічна парадигма термінів досліджуваної терміносистеми відбиває поняттєву сферу криміналістичної експертизи. Встановлено, що терміни-гіпоніми у терміносистемі криміналістичної експертизи здатні виступати гіперонімами, стаючи виразниками родових понять. На основі проведеного дослідження визначено, що у терміносистемі криміналістичної експертизи родо-видові відношення виконують основну змістовну функцію, на їх основі базується вся ієрархічна організація досліджуваної термінології.

Комплексно проаналізовано термінологію, професіоналізми, професійні жаргонізми та номени як складники спеціальної лексики криміналістичної експертизи (КЕ) в її генетичній неоднорідності та функційній спеціалізації. Виявлено та схарактеризовано особливості вживання арготизмів у дискурсі КЕ. Розглянуто особливості вербального забезпечення КЕ як сфери фахової діяльності. Проаналізовано творення професіоналізмів лексики КЕ, досліджено шляхи та способи творення спеціальної лексики. Зауважено, що більшість вузькоспеціальних термінів терміносистеми КЕ зазнала ретермінування базових понять інших термінологічних систем. Простежено запозичення термінів із європейських мов на прикладі назв конкретних реалій. Схарактеризовано гіперо-гіпономію термінології КЕ. З'ясовано, що спеціальна лексика КЕ в сучасній українській мові перебуває на стадії системної стандартизації й унормування, зумовленого специфікою становлення та розвитку криміналістики як галузі науки і її міждисциплінарним характером.

Здійснено науковий аналіз експертної практики, спеціальної літератури та нормативно-правових актів України та зарубіжних країн із метою розробки критеріїв диференціювання судових експертиз за класами, родами, видами, підвидами й удосконалення класифікації судово-експертних досліджень, що сприятиме розвитку теорії, методології та практики судової експертизи. На рівні комплексного підходу досліджено класифікацію судових експертиз. Рекомендовано шляхи вирішення проблем, що виникають під час розробки класифікації судових експертиз. Окреслено чіткі межі окремих класів, родів, видів, підвидів судових експертиз та експертних спеціальностей, визначено основні критерії розмежування цих категорій.

Звернено увагу на специфіку замовлянь як різновиду вербальної магії в художньому дискурсі фентезі, візуальну метафору в дискурсі соціальної реклами. Розглянуто гендерну варіативність висхідного тону в новозеландській англійській мові. Досліджено розуміння кольоросемантики поетичних текстів учнями молодшого шкільного віку. Проаналізовано риторичну маніпуляцію прихильністю аудиторії у виступах впізнаваних спікерів. Висвітлено практичний досвід викладання іноземних мов на теренах інформаційних технологій. Акцентовано на важливості розмежування в семантико-текстуальній лінгвістичній експертизі фактичного твердження та оцінного судження.