Висвітлено питання господарського значення тютюну, наведено його біологічну характеристику. Розглянуто особливості технології вирощування та переробки тютюнової сировини. Наведено загальні вимоги до виробництва сигарет і курильного тютюну. Запропоновано методику оцінки природно-кліматичного потенціалу тютюнових зон України.

Освещены вопросы хозяйственного значения табака, приведена его биологическая характеристика. Рассмотрены особенности выращивания и переработки табачного сырья. Приведены общие требования к производству сигарет и курительного табака. Предложена методика оценки природно-климатического потенциала табачных зон Украины.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади комплексного суспільно-географічного дослідження зв'язку. Розроблено теоретичні положення щодо дослідження його територіальної організації за умов активного розвитку даного виду економічної діяльності й активних інтеграційних територіальних процесів у сфері зв'язку. Визначено методологічні принципи та розроблено методичні основи суспільно-географічного дослідження галузі. Вивчено внутрішні (галузеві) та зовнішні чинники територіальної організації зв'язку, найвагомішими з яких є активні структурні процеси в галузі й особливості його розміщення. Визначено основні риси територіальної організації зв'язку в Україні. Проаналізовано основні територіальні процеси у даній сфері (найбільш поширеними в Україні є територіально-структурні та компонентно-структурні процеси, а також як результат їх дії - процеси ареало- та зоноутворення). Установлено елементи територіальної структури зв'язку (найбільш поширеними є два основні типи форм територіального зосередження зв'язку - регіональні й ареальні). Здійснено типізацію регіонів за рівнем розвитку зв'язку та складено картосхеми. З'ясовано вплив зв'язку на соціально-економічні процеси в регіонах та визначено його головні особливості. Наведено головні напрямки вдосконалення територіальної організації зв'язку у контексті активізації соцально-економічного розвитку регіонів України.

Охарактеризовано фортеці та замки Хмельниччини як складову історико-культурних рекреаційних ресурсів Хмельниччини, її історичне значення, сучасний стан, використання та музеєфікацію, сакральні пам'ятки Кам'янця-Подільського, та їх використання для релігійного туризму в області. Обгрунтовано систематизацію природно-рекреаційних комплексів Хмельниччини, визначено перспективи розвитку еологічного туризму, важливої етичної та естетичної складової майбутнього туристичного ринку. Проаналізовано діяльність туристичної галузі Хмельниччини, її недоліки та перспективи розвитку. Висвітлено питання регіонального стратегування розвитку туризму загалом і, зокрема, стратегічного планування розвитку туризму на Хмельниччині.

Розглянуто проблеми оновлення та створення нових туристичних маршрутів. Висвітлено окремі аспекти методології та методики складання текстів оглядових екскурсій з історичної тематики, орографічні рекреаційні ресурси Хмельниччини. Охарактеризовано новий туристичний маршрут "Хмельниччина туристична і Тарас Шевченко", присвячений 170-й річниці подорожі Кобзаря у вересні - жовті 1846 р. на Поділля та Волинь. Увагу приділено розвитку культурно-дозвіллєвої сфери туризму та підвищенню конкурентоспроможності туризму на Хмельниччині. Розглянуто історичну ретроспективу розвитку туризму та місце туризму в контексті соціокультурної парадигми.